пʼятниця, 28 грудня 2018 р.

Сьогодні, 28 грудня 2018р. на 94 році відійшла у вічність моя бабуся Надія Тесленко

Надія Тесленко, Харків 1953
Сьогодні, 28 грудня 2018р. на 94 році відійшла у вічність моя бабуся Надія Тесленко (у дівоцтві Зачепило), мама моєї мами.
Народилася моя бабуся 25 січня 1924 року на хуторі Писарі (тепер частина села Капустяни) Решетилівського району Полтавської області. Мала дуже важке дитинство. Коли бабусі було 5 рочків, у 1929 у неї померла мама Єлизавета Зачепило (у дівоцтві Романенко). Мала дуже яскраві дитячі спогади з Голодомору 1932-1933. Родина вижила тільки завдяки тому, що її тато влаштувався на роботу на залізницю. Розповідала, що замість одягу разом з сестрами носили мішки, у яких прорізали отвори для рук та голови.
У 1941 році закінчила фельдшерсько-акушерську школу у місті Красноград. А у 1943 у віці 18 років була мобілізована в ЧА медсестрою в 3 український фронт. Війну закінчила лейтенантом медичної служби у Відні. Мала поранення ноги на Балатоні. Отримала медаль «За відвагу» та орден «ВВВ» 2 ст.
У 1947 році вдруге пережила Голодомор.
Після війни одружилася з моїм дідусем Павлом Тесленком. Спочатку жили у Хмільнику, Вінницької області, де дідусь працював керівником районного відділення охорони здоров’я, а на початку 1950-х переїхали у Полтавську область та оселилися в Лубнах. До пенсії працювала медсестрою у залізничній лікарні в Лубнах. Виховала мою маму, Вікторію Білецьку. Завжди була прикладом незламної, сильної, вольової, справедливої людини. Поховаємо бабусю у м.Кременчук, Полтавської області. Світла пам’ять Вам, Бабунечко!
На світлині бабусі 29 років.

Немає коментарів: