пʼятниця, 31 липня 2020 р.

Про Івана Котляревського та українських письменників та поетів 13-18 століть

Ось виникла у мене тут дискусія з жертвами радянської та пост-радянської освіти, які щиро вважають, що церемонимейстер полтавського шляхетства, сл.п. Іван Котляревський був "засновником української літератури та мови". Я ж вважаю його останнім письменником українського барокко.
Спеціально для тих, хто досі не виліз з кацапського підводного човна, подаю  перелік українських письменників та поетів 13-18 століть:
Григорій Цамблак, Григорій Чуй, Себастіян Кленович, Матвій Стрийковський, Йосип Верещинський, Симон Пекаліда, Данило Корсунський, Станіслав Оріховський, Василь Загоровський, Ісайя Кам'янчанин, Герасим Смотрицький, Стефан Зизаній, Клірик Острозький, Христофор Філарет, Мелетій Смотрицький, Іван Домбровський, Тома Євлевич, Йоаникій Волкович, Софроній Почаський, Афанасій Кальнофойський, брати Зиморовичі, Кирило Транквіліон-Старовецький, Петро Могила, Афанасій Филипович, Іван Вишенський, Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Ян Жоравницький, Герасим Смотрицький, Андрій Римша, Лаврентій Зизаній, Дем'ян Наливайко, Афанасій Селецький, Самійло Зорка, Сильвестр Косів, Лазар Баранович, Теодосій Софонович, Олександр Бучинський-Аскольд, Іоанікій Галятовський, Климентій Зиновіїв, Іван Величковський, Петро Попович-Гученський, Дмитро Туптало, Стефан Яворський, Григорій Вишневський, Пилип Орлик, Іван Орновський, Данило Братковський, Іларіон Ярошевицький, Іван Максимович, Теофан Прокопович, Лаврентій Горка, Іван Мазепа, Григорій Граб'янка, Микола Ханенко, Пилип Борзаківський, Павлр Ладинський, Семен Климовський, Самійло Величко, Інокентій Нерунович, Василь Григорович-Барський, Митрофан Довгалевський, Йоасаф Горленко, Михайло Козачинський, Георгій Кониський, Гнат Максимович, Семен Дівович, інок Яків, Григорій Сковорода, Іван Некрашевич, Іриней Фальківський, Василь Капніст, Василь Довгович

Для прикладу - побутовий вірш (т. зв. пашквіль) 1575 року !!!!!!, написаний прекрасною СУЧАСНОЮ, абсолютно зрозумілою нам українською літературною мовою, луцьким шляхтичем Яном Жоравницьким:

Хто йдеш мимо, стань годину,
Прочитай сюю новину.
Чи є в Луцьку білоглова,
Як та пані ключникова?
Хоча й вік подойшлий має,
А розпусти не встидає,
Убираєтся в форботи,
Леч не дбає про чесноти.
Нашо модли єй, офіри?
Аби були каваліри!
Лиш малжонок іде з двора - 
Внет тут молодиков чвора!
З ними учти і беседи -
Не вертайся, мужу, теди!
Ой ти, мужу необачний!
Зроби жоні бенкет смачний:
Змаж ю лоєм з дхлого хорта,
Ачей, зженеш з шкури чорта.
Смаруй кієм над статечность,
Нех забуде про вшетечность.

Немає коментарів: