 |
| Олег Соскін |
В середу, 28 вересня, в гостях уFROM-UA був директор Інституту трансформації суспільства, економіст Олег Соскін. В ході відео-онлайн-конференції Олег Ігоревич розповів про те, чому не варто класти грошей в українські банки, чим небезпечний Держбюджет-2012, людей якого типу не можна допускати до влади, і про багато що інше.
Пропонуємо вашій увазі список поставлених питань і відповідей на них.
Олена: — Ви неодноразово пророкували дефолт України, говорили, що він повинен трапитись ще в минулому році, але, як мовиться, «не судилося». Чи не боїтеся Ви, що Вас перестануть сприймати серйозно? Адже виходить, в держави є ресурси? Зараз за рахунок чого може Україна мінімізувати фінансовий удар?
І друге питання, що стосується виборів. Ви конкретно кому симпатизуєте в цій країні, якій політичній силі?
О. Соскін: — Дефолт вже повинен був настати, це однозначно. Але і попередній уряд і теперішній затягують ситуацію дефолту за допомогою засобів, яких не може використовувати жоден нормальний уряд. Що робив і попередній уряд Тимошенко, і продовжує старанніше робити уряд Азарова? Вони втягують країну у все більший борговий мішок, глибоку боргову яму. І для цього досить подивитися, що відбувається з державним боргом і гарантованим державним боргом. Загальна сума на сьогоднішній день перевищила вже 60 мільярдів доларів. Це було на 31 липня 2011 року. А досить сказати, що коли прийшли «помаранчеві», на 1 січня 2006 року державний борг був всього лише 15,5 мільярдів доларів. Можна порівняти ці дві цифри? От тому немає дефолту, тому що в нормальній країні люди б вже не мовчали, всіх нас роблять боржниками. А якщо узяти зовнішній борг — це державний плюс корпоративний, — на початок 2004 року цей борг був близько 24 мільярдів доларів, ми винні були зовнішнім кредиторам всього 24 мільярди, а на сьогоднішній день, на 1 липня 2011 року, наш держборг склав майже 124 мільярди доларів. За яких-небудь сім років він збільшився при нинішній владі на 100 мільярдів доларів. Тому і немає формально дефолту. Просто основна маса людей живе на побутовому рівні самосвідомості, і вони не можуть усвідомити, що означає зростання якогось боргу. Для розуміння ситуації я назву цифру нашого валового внутрішнього продукту — він склав близько 130 мільярдів доларів. Тобто наш зовнішній борг майже зрівнявся з ВВП. А сукупний вже зрівнявся, а державний плюс гарантований вже наблизився до 50 %. От чому не відбувся формальний дефолт, але насправді реальний дефолт вже є, і ми вже живемо в нім другий рік. Фактично я б порівняв ситуацію з хворим, в якого прогресуюча гангрена, і замість того, щоб лікувати, йому колють наркотики і знеболюючі, щоб він не відчував болю, і говорять, що у вас все добре, гангрена ще не дійшла до внутрішніх органів. Поки ви втратили тільки ноги. Це ціна того, що люди терплять владу олігархату в разних її іпостасях.
Нікому не симпатизую, симпатизую тільки простому народу. Всі політичні сили на сьогоднішній день продажні — і ті, що в парламенті, і майже всі ті, хто поза парламентом. Я думаю, буде все одно народний бунт і буде тотальна зачистка політичного простору.
Владислав: — чи є сенс Україні відмовлятися від гривні і в перспективі переходити на рублі або євро?
О. Соскін: — Будь-яка країна має свою національну валюту. Національна валюта є одним з атрибутів державності. Природно, що якщо при владі в країні знаходяться люди, які не є злодіями і бандитами, то вони бережуть стійкість національної валюти і підтримують її непорушність, її статус-кво. На жаль, в Україні ситуація інша. Правлячий 20 років олігархат наживається за рахунок знецінення національної валюти. Це було і в період сурогатної нашої валюти — карбованця, і в період, коли була введена національна валюта гривня на початку жовтня 1996 року. 1 жовтня ми святкуватимемо її 15-річчя. Відтоді, як була введена валюта, вона була знецінена більш ніж в 4 рази. І зробили це і Ющенко, і Кучма, і Павло Лазаренко, і Тимошенко, і Стельмах, і нинішня влада. Аксіома: національна валюта повинна бути стабільною. Держава і нація тим сильніші, чим стійкіша і стабільніша національна валюта. Я останні 10 років говорю про те, що гривню необхідно прив'язати до корзини валют. Найбільш прийнятною в цьому плані є розрахункова грошова одиниця МВФ — це SDR, вона, як відомо, складається з 4 валют в певній пропорції: це американський долар, євро, ієна і англійський фунт. Є ще ідеальніший еталонний варіант — це повернутися до принципів паризької і генуезької валютних систем і прив'язати нашу гривню до золота. Використовувати так званий золотодевізний стандарт. Природно, що до рубля прив'язуватися нема чого, тому що російські рублі — це ерзац-валюта, яка тримається на газі, що видобувається в Росії, нафті. Росія — це дуже відстала країна з тоталітарним режимом. Що стосується євро, то в лютому 2011 року під час круглого столу в Інституті світової економіки і міжнародних відносин я зробив прогноз, що зона євро повинна у найближчі 2 роки скоротитися. Із зони євровалюти повинні вийти Греція, Іспанія, Португалія, Ірландія і, мабуть, навіть Італія. Тому прив'язуватися до цих двох валют немає сенсу. Ну і до американського долара тим більше.
Спартак: — чи Окупляться витрати на Євро-2012? Хто отримає прибуток від турніру?
О. Соскін: — Практика таких заходів, як європейські або світові чемпіонати з футболу показує, що після їх проведення в країни, де проводився даний чемпіонат, виникають складні фінансові проблеми. Приклад тому Португалія. Країни із слабкою економікою, на мій погляд, не повинні проводити подібні заходи. Тим більше, не треба було проводити чемпіонат в Україні, де при владі знаходяться могутні організовані бандформування. Фактично, УЄФА себе цим чемпіонатом зганьбить, оскільки в Україні Євро-2012 використовується правлячими бандгрупами для відмивання кримінальних грошей. Таким чином, керівництво УЄФА теж підпадає під підозру, що вона працює разом з нашими злодіями в єдиній корупційній схемі. На мій погляд, краще за все, якби УЄФА негайно перенесло Євро-2012 з України до Німеччини.
мічман відставний: — Пане Соскін, що найнебезпечніше в діях влади: грабунок країни; здача національних інтересів (Севастополь, ГТС, культура, мова); кріміналізация органів влади (міліція, СБУ, суди, ради всіх рівнів ); «поліцейський режим» по відношенню до ВСЬОГО народу, ЗМІ; РЕПРЕСІЇ по відношенню до малого і середнього бізнесу з метою знищення соціальної протестної бази..?
О. Соскін: — Все важливо, тому що автор питання дуже повно охарактеризував всю систему тотального знищення українського народу, яку здійснюють правлячі кланово-олігархічні сім'ї на чолі з єнакіївською сім'єю, лідерами якої є Янукович та Іванющенко. Настає час, коли народ повинен перестати бути бидлом, карнавальною нацією і узяти свою долю в свої руки. Для цього є відмінна конституційна база — 5-а стаття Конституції. Хто її не вивчив, хай вивчить і читає її кожну годину, щоб розвинути в собі воїна-громадянина і вичавити, як говорив Чехов, по краплині з себе раба.
Євгенія, Львів: — Як відомо, в розвинених країнах один з головних показників розвитку економіки це рівень споживчого попиту. Наша «печерна влада» підвищує тільки свій рівень, народ заганяє в злидні. Але все ж таки, оптимістично дивлячись на речі, — з приходом до влади нормальних, цивілізованих людей, який комплекс заходів потрібно зробити для прориву в цьому найважливішому для всіх громадян питанні?
О. Соскін: — Необхідно, щоб почало зростати споживання серед широких мас населення, для цього слід створити купівельну спроможність. А щоб в людей з'явилися гроші, необхідно всіляко сприяти самозайнятості населення. Тобто люди мають самі займатися будь-яким видом підприємницької діяльності. Найкраще — це приватний сімейний бізнес. А влада на всіх рівнях має всіляко цьому сприяти. Критерієм успішності будь-якої влади, будь-якого органу влади повинно бути те, скільки підприємницьких одиниць реально функціонують і скільки робочих місць цьому органу влади вдалося створити або сприяти створенню. Друге: необхідно повернути в народну власність природні багатства, перш за все, корисні копалини — це копальні, залізняк, марганцева руда, і так далі. Це нафтопереробні заводи. Це порти морські і річкові, це металургійні заводи, хімічні комбінати, облгази, «Укрнафту». І необхідно буде, звичайно ж, серйозним чином розкуркулити наших мільярдерів Ахметова, Пінчука, Коломойського, Боголюбова, Тігипко, Азарова, Януковича, Кучму. Загалом, маємо легіон. Ну, хоч би це. Все інше, решта всіх заходів щодо формування моделі народного капіталізму викладена в моїх наукових працях.
Степан: — Я от коли дивлюся на офіційні доходи громадян — ми бідна країна Європи. А як глянеш на кількість люксових автомобілів і ціни в міських ресторанах — так ми на передовій… Моє пояснення, що ці невраховані доходи дає тіньова економіка. Скажіть як компетентний експерт, як Ви пояснюєте ситуацію дисбалансу цін і рівня життя? І яке приблизне місце за добробутом в Європі ми могли б займати, якби робота держави в економіці була б компетентнішою?
О. Соскін: — Питання дуже правильне, єдине, що необхідно сказати, що в Україні суспільство поділене на два нерівномірні полюси: на одному полюсі — олігархат, надбагачі, їх небагато, разом з сім'ями і тими, хто їх обслуговує, не більше 4 %. У кількісному виразі це не так вже й мало, близько 2,5 мільйонів. Ось вони-то і є головними споживачами предметів розкоші, а 70 % у країні — це бідні люди. Надбагаті хочуть загнати бідних в цифрову в'язницю-резервацію, щоб вони не заважали їм споживати розкішні товари. На жаль, в Україні все більш слабким стає середній клас, фактично відбувається його деградація. У нас в країні залишилося умовного середнього класу не більше 25 %, а повинно бути хоч би 70 %. Ось це і є головною суперечністю країни. А щоб тіньова економіка зійшла у небуття, необхідно перейти до моделі розвитку суспільства, основою якого є середній клас, а його центром — мала і середня національна буржуазія, що працює на базі сімейних підприємств. А головним житлом цієї буржуазії повинні бути малі і середні міста, а не великі мегаполіси-мавпятники, де править бал олігархат, а людей перетворюють на біологічних істот, на карнавальну націю.
Ілона Марик: — Шановний Олег Соскін! Оценіть бюджет наступного року, якщо Ви його бачили або чули компетентні думки. Кому від нього жити добре буде?
О. Соскін: — Ми з вами знаємо, що уряд заявив, що йому, щоб вирівняти прибуткову і витратну частину, необхідно здійснити внутрішніх і зовнішніх запозичень майже на 100 мільярдів гривень. Тобто знову витрати бюджетні більші, ніж доходи. Основний тягар наповнення прибуткової частини бюджету покладений на громадян, на податки від їх доходів. Збільшені також витрати на утримання силових поліцейських структур, на утримання бюрократичного апарату. По суті, вся логіка бюджету підпорядкована продовженню пограбування широких мас народу і надзбагачення правлячих в Україні кланів мільярдерів. Якщо нарід і далі погодиться терпіти подібне знущання, тоце не нарід, а просто якась сукупність біологічних істот. Цей бюджет приведе до остаточного фінансового краху України, якщо він буде прийнятий і нинішній уряд залишиться при владі.
Ростік: — Поважний експерте, нещодавно зіткнувся з реплікою про те, що готівкова грошова маса, яка обертається в Україні, тільки на третину або навіть чверть складається з гривні. А в основному це долар і євро. Наскільки правдиві такі відомості і чи може в такій ситуації бути стабільною національна валюта?
О. Соскін: — На сьогоднішній день в Україні грошова маса, готівка і безготівка, — це М1. На 1 вересня вона склала 663,4 мільярди гривень. Тільки за 8 місяців Нацбанк і уряд збільшили грошову масу на 11 відсотків. Готівкова грошова маса гривни на сьогоднішній день збільшилася практично до 194 мільярдів гривень. Вона зросла на 6 %, Нацбанк надрукував за 8 місяців 11 мільярдів гривень. Відомо, що тіньова економіка, точніше неформальна, сьогодні складає в країні в сукупності, якщо брати всю вироблену масу валового внутрішнього продукту, мінімум 65 %. Велика частина цієї економіки обслуговується у вільноконвертованій валюті. Таким чином, якщо для обслуговування ВВП близько 80 мільярдів доларів, можна сказати, що ще мінімум 160 мільярдів обслуговують неформальну економіку. Я давно писав про штучний поділ економіки, щоб його подолати — це поділ на три сектори: на офіційну, неформальну і натуральну, де продукти праці не приймають грошову форму. Необхідно вивести тіньову економіку, неформальну на поверхню, а для цього треба повністю змінити податкову і соціально-пенсійну системи і роль державної машини. І забрати командні державні висоти в олігархічних сімей. Необхідно відібрати гроші і власність в олігархічних сімей. Без цього ніяких трансформацій здійснити не вдасться.
donbass: — Добридень!
Я думаю, Ви не станете заперечувати тенденції (яка от вже двадцять років) так званої злодійської незалежності від закону, існує в нашій колись країні, а нині помийній ямі, а полягає вона в наступному — чим дешевше Росія нам відпускає газ, тим дорожчий він для населення, чим більший в нас урожай зернових і цукрового буряка, тим дорожчі у нас хліб і цукор, чим дешевша в світі нафта, тим дорожче в нас пальне і т.д.
Я вважаю, що Росія повинна відпускати нам газ за найвищою ціною в світі, ну десь по 1000 доларів за куб, а ще хотілося б, щоб видався неврожайний рік на все, що росте у нас. Поки не відбудеться катаклізм, що включає людські втрати, голод і повне зубожіння, — шансів на якісь зміни в нас дорівнюють нулю.
Як Ви вважаєте, що повинно ще відбутися, щоб стадо, зване у нас народом, нарешті прокинулося і піднялося захищати свої інтереси.
Дякую за відповідь.
О. Соскін: — Питання дуже правильне, і по суті ситуація вже складається така, що карнавальна біомаса, що живе на території України, вже вагітна національними війнами і повинна їх найближчим часом народити. На мій погляд, ми знаходимося на фазі початку щонайпотужнішого руху — гайдаматчини. Правлячий олігархат настільки знахабнів, що вже не приховує своїх україно-ненависницьких інстинктів. Ухвалення так званої пенсійної реформи Тігипка — Азарова, ухвалення закону про біометричні паспорти, ухвалення закону, про те що банки забиратимуть майно і нерухомість в людей і виселятимуть їх з квартир — це практично акції відкритого геноцидного характеру. Далі терпіти подібні приниження неможливо. Правильно наголошується, що спусковим гачком, який висадить ситуацію, може стати ще більше підняття цін на газ з боку Росії. Оскільки в газових сховищах є великий брак газу на зиму, і ми не зможемо забезпечити тиску газу для транзиту його до Європи в зимовий період, то, швидше за все, відключатимуться від газових систем цілі міста. Наприклад, такі як Одеса, Херсон, Миколаїв. І ось коли народ почне замерзати в своїх багатоповерхівках, де не буде ні електрики, ні тепла, ні води, тоді нарід згадає, що він не біомаса, що в нього є відповідальність за себе і своїх дітей. Можливо, тоді і почнеться Коліївщина — ніч довгих ножів, тоді почнуть різати жирних свиней в їхніх особняках. Я думаю, що ми вже близькі до цього, хоча не хотілося б.
Роман Кучеренко: — Пане Олеже! У Ваших статтях Ви завжді прогнозуєте досить песимістичну соціально-економічну картину українського майбуття. Насправді вони не справджуються, або справджуються частково. Чи не пояснюється це Вашим неспрійняттям з певніх причин пануючої політичної силі?
О. Соскін: — На жаль, всі мої прогнози справджуються. Єдине, я помиляюся в часі. Вважаю, що краще лікувати хворобу у зародку, ніж потім боротися з її наслідками, краще швидко усунути причини, ніж потім намагатися зупинити лавиноподібний процес негативних наслідків. Адже якщо проаналізувати основні соціально-економічні показники, які є в нашій країні, то картина буде ще чорніша, ніж я її показую. Я вже говорив про фінансово-економічне банкрутство України. Але є ще й соціальні показники: фактично сьогодні Україна займає 5-е місце в світі за вживанням чистого алкоголю і друге місце за вживанням нашим населенням сигарет. У нас палить 50 % чоловіків, 25 % жінок і 17 % підлітків. Ми займаємо 6-е місце в світі за кількістю увязнених у в'язницях. У нас у в'язницях і СІЗО сидить майже 200 тисяч — це більше, ніж в США, трохи менше, ніж в Китаї. Якщо брати будь-які показники, економічні, фінансові, Україна за ними займає в Європі останнє місце. У нас найкоротша тривалість життя серед країн Європи. Ну хіба це неправда? Просто більшість населення поводяться подібно до страусів, коли ховає голову від страху і проблем в пісок. А це неправильна, помилкова позиція. Ворога треба зустрічати обличчям до обличчя, інакше його перемогти не можна. Треба ясно розуміти, що правляча бандократія безжальна і хижацька за своєю суттю, і ніякої пощади мільйонам українців вона давати не буде. Олігархічні сім'ї поводяться в Україні гірше, ніж окупанти, тому вони підлягають знищенню. І це повинні зрозуміти всі прості українці.
П'ятак: — В чому Ви порадите тримати гроші? Як зберегти і по можливості примножити невеликі заощадження звичайному українцеві в сьогоднішніх реаліях?
О. Соскін: — Якщо маленькі є гроші, ну, скажімо, є в сім'ї від 10 до 40 тисяч в доларах, то їх краще за все тримати в різних валютах: у євро, доларі, швейцарському франку. В усякому разі, від цього людина не втратить свої заощадження. Можна покласти частково невеликими сумами на валютні депозити, але тільки в дуже хороші західні банки, яким можна довіряти. Але класти треба не більше ніж на 3 місяці. Хай це буде невеликий відсоток, але ви будете спокійні. І у жодному випадку не класти грошей в українські банки, майже всі вони — шахрайські структури. Це твердження добре продемонструвала фінансово-економічна криза восени 2008 року. По суті жоден із збанкрутілих тоді близько 20 банків на сьогоднішній день не відновлений. Гроші вкладників були розікрадені. Цьому тоді суттєво допомогло керівництво Нацбанку, уряд і особисто президент Ющенко разом з Балогою. Тому якщо більше, то тоді краще ще купити банківського золота, але з хорошим сертифікатом і з дуже якісним клеймом. Зараз також з'явилася в деяких банках послуга «Золотий депозит» — це теж достатньо хороша форма збереження грошей. У всьому іншому, по суті, гроші тримати неможливо — ні в землі, ні купуючи нерухомість. Це все дуже небезпечно, обтяжливо і не обіцяє великих доходів. Тим більше, криза посилюватиметься як в Україні, так і в світі. Черговою жертвою кризи, я прогнозую, наступного року повинен стати Китай. Тому тим, хто веде бізнес в Китаї, вже сьогодні варто думати про запобіжні заходи, щоб не мати великих втрат.
ломачкин: — Шановний Соскін! Ваша думка: На Україну чекають в ЄС або це все фарс? Чи не здається Вам, що економічні перспективи у нас реальніші в Митному союзі, ніж в ЗВТ? Аргументуйте, де краще, чому. Спасибі.
О. Соскін: — Звичайно до ЄС ми вступити у найближчі 15 років не зможемо, ні ми до цього не готові, ні Європейський союз. Але Україна — це центрально-європейська країна за своєю суттю, яка більше 350 років знаходилася під окупацією Московського царства, а потім Російській імперії, в різних її формах. Природно, тому в нас сильні в соціумі московські атавізми. Але треба вибудовувати продуктивні взаємовигідні відносини з Європейським Союзом, необхідно добиватися ЗВТ з ЄС і безвізового режиму. І для цього сьогодні в України є всі підстави. ЄС для України цікавий тим, що до нього входять держави, орієнтовані на побудову моделі народного капіталізму, а саме розвиток середнього класу. На розвиток принципів свободи особи, захисту її прав, розвиток малих і середніх міст, місцевого самоврядування. Це те, до чого повинні сьогодні прагнути Україна і український нарід. Європейський Союз — це сьогодні наймогутніший світовий економічний суб'єкт. У нім проживає більше 500 мільйонів населення, він виробляє на рік ВВП більш ніж на 15 трильйонів доларів і має один з наймогутніших експортних потенціалів і науково-технічних можливостей. Ясно, що його ринок для нас вкрай важливий, я б сказав, життєво важливий. І досвід країн Європейського Союзу для нас дуже необхідний. Що стосується МС, то в нім зібралися країни-ізгої: авторитарна Росія, напівдиктаторська, дуже бідна країна, в якій щодня відбуваються технологічні катастрофи з сотнями смертельних випадків, а при владі знаходяться кагебісти-мільярдери; убожіюча, нещасна, диктаторська Білорусь, яка вже дійшла до того, що ставить кіоски з білоруськими продуктами в Україні, тому що продукцію білоруську вже ніхто в ній не купує; диктаторський Казахстан з величезним полем убогості і правлячим партійно-кагебістськім кланом. Це все країни-невдахи, які, по суті, не мають навіть якого-небудь ринку. Їхні народи жебракують. Невже в цьому бараку концтабірному, комуністично-кагебістському Україна повинна шукати своє майбутнє? Висновок напрошується сам по собі — народу України необхідно змінити своє майбутнє, треба змінити існуючу соціально-економічну і політичну модель розвитку. Треба перейти від кланово-олігархічного, дикого капіталізму, до моделі народного будинку, народного капіталізму, який побудований в скандінавських країнах, в Австрії, Швейцарії, і по цьому шляху йдуть Польща, Чехія і Словаччина.
ххх: — Ви були радником в Кравчука і Кучми. Ви, коли рвете на собі вишиванку в нападах укрофілії, віддаєте собі хоч трохи звіт в тому, що Ви причетні до того, що ці двоє злодіїв зробили з Україною?
О. Соскін: — В нападах укрофілії я не рву на собі вишиванки, я, до речі, взагалі не є прібічником українського бутафорського шароварного патріотизму, яскравими представниками якого є Ющенко і Капітальман — Тимошенко. На жаль, ні Кравчук, ні Кучма не сприймали тих пропозицій про стратегічний розвиток України, які я їм давав. Через це у нас виникали постійні з ними конфлікти. В ході своєї роботи штатним радником у Кучми і Кравчука я дійшов висновку, що людей, якими керує золоте теля і абсолютне жадання наживи, а такими є і Тимошенко, і Ющенко, і Тігипко, і Азаров, і Янукович, виправити не можна. Людей такого типу не можна просто допускати до влади. Як тільки вони її отримують, вони переходять до нестримного особистого грабунку. За своєю суттю, це хижаки, а, як відомо, кращим засобом зупинити хижака є його знищення. Ось це я можу порадити всім тим молодим людям, які хочуть стати радниками у нинішніх і майбутніх представників олігархічних сімей, як правлячих, так і не правлячих. Треба чітко вивчити аксіому: олігарх — це хижак, і він підлягає знищенню. А будь-якого радника і консультанта він використовуватиме тільки з метою реалізації свого генерального інстинкту — отримання максимального прибутку. Їм не можна йти на поступки і не можна йти до них на роботу в будь-якій якості. Дане твердження є абсолютом.
777: — Скажіть, на які гроші ви існуєте? Хто Вас утримує?
О. Соскін: — Ніхто ніколи в моєму житті мене не утримував. У 17 років я почав заробляти гроші самостійно. Я вважаю себе представником середнього класу, тому утримую себе сам, свою сім'ю і свою команду сам. Вважаю, що я достатньо компетентний і професійний, щоб навіть в нинішніх умовах підтримувати свій статус-кво. Але можу з визначеністю сказати, що останні 3 роки інтенсивність моєї праці і моєї команди зросла мінімум на 50 %. По суті, доводиться працювати по 14–15 годин на добу. Я вже починаю подумувати, що, може, треба створювати співтовариство своїх прихильників, які запропонують олігархам поділитися своїми грошима і власністю. Може, треба починати Коліївщину?
Олександр: — Шановний п. Соскін! З'явилися цифри структури доходів держбюджету на 2012 рік, де доходам з фізосіб відведена провідна роль! Як я був раніше упевнений, основні доходи бюджету повинні приносити податки з підприємств! Що це за джерела, наскільки вони «революційні»? Як їх об'єм (доходів з фізосіб) кореспондується з однією з найнижчих питомою часткою зарплати в Європі? З повагою, Олександр.
О. Соскін: — Питання дуже правильне. По суті, правлячі сім'ї хочуть за рахунок тотального пограбування пересічних українців зберегти свої мільярдні доходи, і не тільки зберегти, але й примножити. Тобто замість того, щоб перекласти тягар складнощів, які зараз переживає Україна, на багатих, на їх корпорації, витягнути гроші з їх офшорів, примусити їх продати свої маєтки, замки, яхти, нерухомість за кордоном і в Україні, скоротити їх доходи істотно, натомість уряд вирішив ще більше пограбувати мільйони бідних українців. Я вважаю, що громадяни України, незалежно від свого соціального статусу, чи то вони пенсіонери, вчителі, лікарі або робітники, чи то фермери, чи то хтось інший, повинні припинити терпіти цю наругу над собою і своїми сім'ями. Повинні створювати загони самооборони та згідно 5-ої статті Конституції брати владу в свої руки. Правлячі олігархічні сім'ї чітко відкрили свої плани: хочуть перетворити Україну на концтабір, а нас зробити оцифрованими рабами. Я точно знаю, що на це ніколи не погоджуся. Я думаю, що і десятки мільйонів українців ніколи не приймуть написане для них «жирними сім'ями» концтабірне життя. Треба повернути мільярдерів, які вийшли з бандитів, в той стан, в якому вони знаходилися в кінці 80-х років. Треба почати новий розвиток соціуму, який живе на території під назвою Україна. Треба збудувати модель, запропоновану мною під назвою «Народний капіталізм». Це буде нашим порятунком.
***
Дуже вдячний ресурсу ФРОМ-УА і всім читачам, які користуються цим ресурсом і сьогодні брали участь в нашій Інтернет-конференції. Оптимізму, надії, сили духу і упевненості в завтрашньому дні. Треба пам'ятати, що тільки спільними зусиллями ми можемо перемогти правлячу в Україні бандократію. Нам треба зараз об'єднатися, незалежно від політичних переконань, для того, щоб врятувати себе, свої сім'ї і дати майбутнє своїм дітям. Треба усвідомити, що олігархи — безжальні і нещадні звірі, і вони підлягають знищенню. І не треба нікого боятися, вони самі всіх бояться. І ніякі десятки тисяч міліціонерів-гоблінів і продажні судді їм не допоможуть, тому що всі, хто стане на бік олігархату, відповідатимуть перед народом, а нас десятки мільйонів, і ми повинні перемогти. За нами майбутнє! Спасибі.
Олег Соскін
О. Соскін: — Дефолт вже повинен був настати, це однозначно. Але і попередній уряд і теперішній затягують ситуацію дефолту за допомогою засобів, яких не може використовувати жоден нормальний уряд. Що робив і попередній уряд Тимошенко, і продовжує старанніше робити уряд Азарова? Вони втягують країну у все більший борговий мішок, глибоку боргову яму. І для цього досить подивитися, що відбувається з державним боргом і гарантованим державним боргом. Загальна сума на сьогоднішній день перевищила вже 60 мільярдів доларів. Це було на 31 липня 2011 року. А досить сказати, що коли прийшли «помаранчеві», на 1 січня 2006 року державний борг був всього лише 15,5 мільярдів доларів. Можна порівняти ці дві цифри? От тому немає дефолту, тому що в нормальній країні люди б вже не мовчали, всіх нас роблять боржниками. А якщо узяти зовнішній борг — це державний плюс корпоративний, — на початок 2004 року цей борг був близько 24 мільярдів доларів, ми винні були зовнішнім кредиторам всього 24 мільярди, а на сьогоднішній день, на 1 липня 2011 року, наш держборг склав майже 124 мільярди доларів. За яких-небудь сім років він збільшився при нинішній владі на 100 мільярдів доларів. Тому і немає формально дефолту. Просто основна маса людей живе на побутовому рівні самосвідомості, і вони не можуть усвідомити, що означає зростання якогось боргу. Для розуміння ситуації я назву цифру нашого валового внутрішнього продукту — він склав близько 130 мільярдів доларів. Тобто наш зовнішній борг майже зрівнявся з ВВП. А сукупний вже зрівнявся, а державний плюс гарантований вже наблизився до 50 %. От чому не відбувся формальний дефолт, але насправді реальний дефолт вже є, і ми вже живемо в нім другий рік. Фактично я б порівняв ситуацію з хворим, в якого прогресуюча гангрена, і замість того, щоб лікувати, йому колють наркотики і знеболюючі, щоб він не відчував болю, і говорять, що у вас все добре, гангрена ще не дійшла до внутрішніх органів. Поки ви втратили тільки ноги. Це ціна того, що люди терплять владу олігархату в разних її іпостасях.
Нікому не симпатизую, симпатизую тільки простому народу. Всі політичні сили на сьогоднішній день продажні — і ті, що в парламенті, і майже всі ті, хто поза парламентом. Я думаю, буде все одно народний бунт і буде тотальна зачистка політичного простору.
Владислав: — чи є сенс Україні відмовлятися від гривні і в перспективі переходити на рублі або євро?
О. Соскін: — Будь-яка країна має свою національну валюту. Національна валюта є одним з атрибутів державності. Природно, що якщо при владі в країні знаходяться люди, які не є злодіями і бандитами, то вони бережуть стійкість національної валюти і підтримують її непорушність, її статус-кво. На жаль, в Україні ситуація інша. Правлячий 20 років олігархат наживається за рахунок знецінення національної валюти. Це було і в період сурогатної нашої валюти — карбованця, і в період, коли була введена національна валюта гривня на початку жовтня 1996 року. 1 жовтня ми святкуватимемо її 15-річчя. Відтоді, як була введена валюта, вона була знецінена більш ніж в 4 рази. І зробили це і Ющенко, і Кучма, і Павло Лазаренко, і Тимошенко, і Стельмах, і нинішня влада. Аксіома: національна валюта повинна бути стабільною. Держава і нація тим сильніші, чим стійкіша і стабільніша національна валюта. Я останні 10 років говорю про те, що гривню необхідно прив'язати до корзини валют. Найбільш прийнятною в цьому плані є розрахункова грошова одиниця МВФ — це SDR, вона, як відомо, складається з 4 валют в певній пропорції: це американський долар, євро, ієна і англійський фунт. Є ще ідеальніший еталонний варіант — це повернутися до принципів паризької і генуезької валютних систем і прив'язати нашу гривню до золота. Використовувати так званий золотодевізний стандарт. Природно, що до рубля прив'язуватися нема чого, тому що російські рублі — це ерзац-валюта, яка тримається на газі, що видобувається в Росії, нафті. Росія — це дуже відстала країна з тоталітарним режимом. Що стосується євро, то в лютому 2011 року під час круглого столу в Інституті світової економіки і міжнародних відносин я зробив прогноз, що зона євро повинна у найближчі 2 роки скоротитися. Із зони євровалюти повинні вийти Греція, Іспанія, Португалія, Ірландія і, мабуть, навіть Італія. Тому прив'язуватися до цих двох валют немає сенсу. Ну і до американського долара тим більше.
Спартак: — чи Окупляться витрати на Євро-2012? Хто отримає прибуток від турніру?
О. Соскін: — Практика таких заходів, як європейські або світові чемпіонати з футболу показує, що після їх проведення в країни, де проводився даний чемпіонат, виникають складні фінансові проблеми. Приклад тому Португалія. Країни із слабкою економікою, на мій погляд, не повинні проводити подібні заходи. Тим більше, не треба було проводити чемпіонат в Україні, де при владі знаходяться могутні організовані бандформування. Фактично, УЄФА себе цим чемпіонатом зганьбить, оскільки в Україні Євро-2012 використовується правлячими бандгрупами для відмивання кримінальних грошей. Таким чином, керівництво УЄФА теж підпадає під підозру, що вона працює разом з нашими злодіями в єдиній корупційній схемі. На мій погляд, краще за все, якби УЄФА негайно перенесло Євро-2012 з України до Німеччини.
мічман відставний: — Пане Соскін, що найнебезпечніше в діях влади: грабунок країни; здача національних інтересів (Севастополь, ГТС, культура, мова); кріміналізация органів влади (міліція, СБУ, суди, ради всіх рівнів ); «поліцейський режим» по відношенню до ВСЬОГО народу, ЗМІ; РЕПРЕСІЇ по відношенню до малого і середнього бізнесу з метою знищення соціальної протестної бази..?
О. Соскін: — Все важливо, тому що автор питання дуже повно охарактеризував всю систему тотального знищення українського народу, яку здійснюють правлячі кланово-олігархічні сім'ї на чолі з єнакіївською сім'єю, лідерами якої є Янукович та Іванющенко. Настає час, коли народ повинен перестати бути бидлом, карнавальною нацією і узяти свою долю в свої руки. Для цього є відмінна конституційна база — 5-а стаття Конституції. Хто її не вивчив, хай вивчить і читає її кожну годину, щоб розвинути в собі воїна-громадянина і вичавити, як говорив Чехов, по краплині з себе раба.
Євгенія, Львів: — Як відомо, в розвинених країнах один з головних показників розвитку економіки це рівень споживчого попиту. Наша «печерна влада» підвищує тільки свій рівень, народ заганяє в злидні. Але все ж таки, оптимістично дивлячись на речі, — з приходом до влади нормальних, цивілізованих людей, який комплекс заходів потрібно зробити для прориву в цьому найважливішому для всіх громадян питанні?
О. Соскін: — Необхідно, щоб почало зростати споживання серед широких мас населення, для цього слід створити купівельну спроможність. А щоб в людей з'явилися гроші, необхідно всіляко сприяти самозайнятості населення. Тобто люди мають самі займатися будь-яким видом підприємницької діяльності. Найкраще — це приватний сімейний бізнес. А влада на всіх рівнях має всіляко цьому сприяти. Критерієм успішності будь-якої влади, будь-якого органу влади повинно бути те, скільки підприємницьких одиниць реально функціонують і скільки робочих місць цьому органу влади вдалося створити або сприяти створенню. Друге: необхідно повернути в народну власність природні багатства, перш за все, корисні копалини — це копальні, залізняк, марганцева руда, і так далі. Це нафтопереробні заводи. Це порти морські і річкові, це металургійні заводи, хімічні комбінати, облгази, «Укрнафту». І необхідно буде, звичайно ж, серйозним чином розкуркулити наших мільярдерів Ахметова, Пінчука, Коломойського, Боголюбова, Тігипко, Азарова, Януковича, Кучму. Загалом, маємо легіон. Ну, хоч би це. Все інше, решта всіх заходів щодо формування моделі народного капіталізму викладена в моїх наукових працях.
Степан: — Я от коли дивлюся на офіційні доходи громадян — ми бідна країна Європи. А як глянеш на кількість люксових автомобілів і ціни в міських ресторанах — так ми на передовій… Моє пояснення, що ці невраховані доходи дає тіньова економіка. Скажіть як компетентний експерт, як Ви пояснюєте ситуацію дисбалансу цін і рівня життя? І яке приблизне місце за добробутом в Європі ми могли б займати, якби робота держави в економіці була б компетентнішою?
О. Соскін: — Питання дуже правильне, єдине, що необхідно сказати, що в Україні суспільство поділене на два нерівномірні полюси: на одному полюсі — олігархат, надбагачі, їх небагато, разом з сім'ями і тими, хто їх обслуговує, не більше 4 %. У кількісному виразі це не так вже й мало, близько 2,5 мільйонів. Ось вони-то і є головними споживачами предметів розкоші, а 70 % у країні — це бідні люди. Надбагаті хочуть загнати бідних в цифрову в'язницю-резервацію, щоб вони не заважали їм споживати розкішні товари. На жаль, в Україні все більш слабким стає середній клас, фактично відбувається його деградація. У нас в країні залишилося умовного середнього класу не більше 25 %, а повинно бути хоч би 70 %. Ось це і є головною суперечністю країни. А щоб тіньова економіка зійшла у небуття, необхідно перейти до моделі розвитку суспільства, основою якого є середній клас, а його центром — мала і середня національна буржуазія, що працює на базі сімейних підприємств. А головним житлом цієї буржуазії повинні бути малі і середні міста, а не великі мегаполіси-мавпятники, де править бал олігархат, а людей перетворюють на біологічних істот, на карнавальну націю.
Ілона Марик: — Шановний Олег Соскін! Оценіть бюджет наступного року, якщо Ви його бачили або чули компетентні думки. Кому від нього жити добре буде?
О. Соскін: — Ми з вами знаємо, що уряд заявив, що йому, щоб вирівняти прибуткову і витратну частину, необхідно здійснити внутрішніх і зовнішніх запозичень майже на 100 мільярдів гривень. Тобто знову витрати бюджетні більші, ніж доходи. Основний тягар наповнення прибуткової частини бюджету покладений на громадян, на податки від їх доходів. Збільшені також витрати на утримання силових поліцейських структур, на утримання бюрократичного апарату. По суті, вся логіка бюджету підпорядкована продовженню пограбування широких мас народу і надзбагачення правлячих в Україні кланів мільярдерів. Якщо нарід і далі погодиться терпіти подібне знущання, тоце не нарід, а просто якась сукупність біологічних істот. Цей бюджет приведе до остаточного фінансового краху України, якщо він буде прийнятий і нинішній уряд залишиться при владі.
Ростік: — Поважний експерте, нещодавно зіткнувся з реплікою про те, що готівкова грошова маса, яка обертається в Україні, тільки на третину або навіть чверть складається з гривні. А в основному це долар і євро. Наскільки правдиві такі відомості і чи може в такій ситуації бути стабільною національна валюта?
О. Соскін: — На сьогоднішній день в Україні грошова маса, готівка і безготівка, — це М1. На 1 вересня вона склала 663,4 мільярди гривень. Тільки за 8 місяців Нацбанк і уряд збільшили грошову масу на 11 відсотків. Готівкова грошова маса гривни на сьогоднішній день збільшилася практично до 194 мільярдів гривень. Вона зросла на 6 %, Нацбанк надрукував за 8 місяців 11 мільярдів гривень. Відомо, що тіньова економіка, точніше неформальна, сьогодні складає в країні в сукупності, якщо брати всю вироблену масу валового внутрішнього продукту, мінімум 65 %. Велика частина цієї економіки обслуговується у вільноконвертованій валюті. Таким чином, якщо для обслуговування ВВП близько 80 мільярдів доларів, можна сказати, що ще мінімум 160 мільярдів обслуговують неформальну економіку. Я давно писав про штучний поділ економіки, щоб його подолати — це поділ на три сектори: на офіційну, неформальну і натуральну, де продукти праці не приймають грошову форму. Необхідно вивести тіньову економіку, неформальну на поверхню, а для цього треба повністю змінити податкову і соціально-пенсійну системи і роль державної машини. І забрати командні державні висоти в олігархічних сімей. Необхідно відібрати гроші і власність в олігархічних сімей. Без цього ніяких трансформацій здійснити не вдасться.
donbass: — Добридень!
Я думаю, Ви не станете заперечувати тенденції (яка от вже двадцять років) так званої злодійської незалежності від закону, існує в нашій колись країні, а нині помийній ямі, а полягає вона в наступному — чим дешевше Росія нам відпускає газ, тим дорожчий він для населення, чим більший в нас урожай зернових і цукрового буряка, тим дорожчі у нас хліб і цукор, чим дешевша в світі нафта, тим дорожче в нас пальне і т.д.
Я вважаю, що Росія повинна відпускати нам газ за найвищою ціною в світі, ну десь по 1000 доларів за куб, а ще хотілося б, щоб видався неврожайний рік на все, що росте у нас. Поки не відбудеться катаклізм, що включає людські втрати, голод і повне зубожіння, — шансів на якісь зміни в нас дорівнюють нулю.
Як Ви вважаєте, що повинно ще відбутися, щоб стадо, зване у нас народом, нарешті прокинулося і піднялося захищати свої інтереси.
Дякую за відповідь.
О. Соскін: — Питання дуже правильне, і по суті ситуація вже складається така, що карнавальна біомаса, що живе на території України, вже вагітна національними війнами і повинна їх найближчим часом народити. На мій погляд, ми знаходимося на фазі початку щонайпотужнішого руху — гайдаматчини. Правлячий олігархат настільки знахабнів, що вже не приховує своїх україно-ненависницьких інстинктів. Ухвалення так званої пенсійної реформи Тігипка — Азарова, ухвалення закону про біометричні паспорти, ухвалення закону, про те що банки забиратимуть майно і нерухомість в людей і виселятимуть їх з квартир — це практично акції відкритого геноцидного характеру. Далі терпіти подібні приниження неможливо. Правильно наголошується, що спусковим гачком, який висадить ситуацію, може стати ще більше підняття цін на газ з боку Росії. Оскільки в газових сховищах є великий брак газу на зиму, і ми не зможемо забезпечити тиску газу для транзиту його до Європи в зимовий період, то, швидше за все, відключатимуться від газових систем цілі міста. Наприклад, такі як Одеса, Херсон, Миколаїв. І ось коли народ почне замерзати в своїх багатоповерхівках, де не буде ні електрики, ні тепла, ні води, тоді нарід згадає, що він не біомаса, що в нього є відповідальність за себе і своїх дітей. Можливо, тоді і почнеться Коліївщина — ніч довгих ножів, тоді почнуть різати жирних свиней в їхніх особняках. Я думаю, що ми вже близькі до цього, хоча не хотілося б.
Роман Кучеренко: — Пане Олеже! У Ваших статтях Ви завжді прогнозуєте досить песимістичну соціально-економічну картину українського майбуття. Насправді вони не справджуються, або справджуються частково. Чи не пояснюється це Вашим неспрійняттям з певніх причин пануючої політичної силі?
О. Соскін: — На жаль, всі мої прогнози справджуються. Єдине, я помиляюся в часі. Вважаю, що краще лікувати хворобу у зародку, ніж потім боротися з її наслідками, краще швидко усунути причини, ніж потім намагатися зупинити лавиноподібний процес негативних наслідків. Адже якщо проаналізувати основні соціально-економічні показники, які є в нашій країні, то картина буде ще чорніша, ніж я її показую. Я вже говорив про фінансово-економічне банкрутство України. Але є ще й соціальні показники: фактично сьогодні Україна займає 5-е місце в світі за вживанням чистого алкоголю і друге місце за вживанням нашим населенням сигарет. У нас палить 50 % чоловіків, 25 % жінок і 17 % підлітків. Ми займаємо 6-е місце в світі за кількістю увязнених у в'язницях. У нас у в'язницях і СІЗО сидить майже 200 тисяч — це більше, ніж в США, трохи менше, ніж в Китаї. Якщо брати будь-які показники, економічні, фінансові, Україна за ними займає в Європі останнє місце. У нас найкоротша тривалість життя серед країн Європи. Ну хіба це неправда? Просто більшість населення поводяться подібно до страусів, коли ховає голову від страху і проблем в пісок. А це неправильна, помилкова позиція. Ворога треба зустрічати обличчям до обличчя, інакше його перемогти не можна. Треба ясно розуміти, що правляча бандократія безжальна і хижацька за своєю суттю, і ніякої пощади мільйонам українців вона давати не буде. Олігархічні сім'ї поводяться в Україні гірше, ніж окупанти, тому вони підлягають знищенню. І це повинні зрозуміти всі прості українці.
П'ятак: — В чому Ви порадите тримати гроші? Як зберегти і по можливості примножити невеликі заощадження звичайному українцеві в сьогоднішніх реаліях?
О. Соскін: — Якщо маленькі є гроші, ну, скажімо, є в сім'ї від 10 до 40 тисяч в доларах, то їх краще за все тримати в різних валютах: у євро, доларі, швейцарському франку. В усякому разі, від цього людина не втратить свої заощадження. Можна покласти частково невеликими сумами на валютні депозити, але тільки в дуже хороші західні банки, яким можна довіряти. Але класти треба не більше ніж на 3 місяці. Хай це буде невеликий відсоток, але ви будете спокійні. І у жодному випадку не класти грошей в українські банки, майже всі вони — шахрайські структури. Це твердження добре продемонструвала фінансово-економічна криза восени 2008 року. По суті жоден із збанкрутілих тоді близько 20 банків на сьогоднішній день не відновлений. Гроші вкладників були розікрадені. Цьому тоді суттєво допомогло керівництво Нацбанку, уряд і особисто президент Ющенко разом з Балогою. Тому якщо більше, то тоді краще ще купити банківського золота, але з хорошим сертифікатом і з дуже якісним клеймом. Зараз також з'явилася в деяких банках послуга «Золотий депозит» — це теж достатньо хороша форма збереження грошей. У всьому іншому, по суті, гроші тримати неможливо — ні в землі, ні купуючи нерухомість. Це все дуже небезпечно, обтяжливо і не обіцяє великих доходів. Тим більше, криза посилюватиметься як в Україні, так і в світі. Черговою жертвою кризи, я прогнозую, наступного року повинен стати Китай. Тому тим, хто веде бізнес в Китаї, вже сьогодні варто думати про запобіжні заходи, щоб не мати великих втрат.
ломачкин: — Шановний Соскін! Ваша думка: На Україну чекають в ЄС або це все фарс? Чи не здається Вам, що економічні перспективи у нас реальніші в Митному союзі, ніж в ЗВТ? Аргументуйте, де краще, чому. Спасибі.
О. Соскін: — Звичайно до ЄС ми вступити у найближчі 15 років не зможемо, ні ми до цього не готові, ні Європейський союз. Але Україна — це центрально-європейська країна за своєю суттю, яка більше 350 років знаходилася під окупацією Московського царства, а потім Російській імперії, в різних її формах. Природно, тому в нас сильні в соціумі московські атавізми. Але треба вибудовувати продуктивні взаємовигідні відносини з Європейським Союзом, необхідно добиватися ЗВТ з ЄС і безвізового режиму. І для цього сьогодні в України є всі підстави. ЄС для України цікавий тим, що до нього входять держави, орієнтовані на побудову моделі народного капіталізму, а саме розвиток середнього класу. На розвиток принципів свободи особи, захисту її прав, розвиток малих і середніх міст, місцевого самоврядування. Це те, до чого повинні сьогодні прагнути Україна і український нарід. Європейський Союз — це сьогодні наймогутніший світовий економічний суб'єкт. У нім проживає більше 500 мільйонів населення, він виробляє на рік ВВП більш ніж на 15 трильйонів доларів і має один з наймогутніших експортних потенціалів і науково-технічних можливостей. Ясно, що його ринок для нас вкрай важливий, я б сказав, життєво важливий. І досвід країн Європейського Союзу для нас дуже необхідний. Що стосується МС, то в нім зібралися країни-ізгої: авторитарна Росія, напівдиктаторська, дуже бідна країна, в якій щодня відбуваються технологічні катастрофи з сотнями смертельних випадків, а при владі знаходяться кагебісти-мільярдери; убожіюча, нещасна, диктаторська Білорусь, яка вже дійшла до того, що ставить кіоски з білоруськими продуктами в Україні, тому що продукцію білоруську вже ніхто в ній не купує; диктаторський Казахстан з величезним полем убогості і правлячим партійно-кагебістськім кланом. Це все країни-невдахи, які, по суті, не мають навіть якого-небудь ринку. Їхні народи жебракують. Невже в цьому бараку концтабірному, комуністично-кагебістському Україна повинна шукати своє майбутнє? Висновок напрошується сам по собі — народу України необхідно змінити своє майбутнє, треба змінити існуючу соціально-економічну і політичну модель розвитку. Треба перейти від кланово-олігархічного, дикого капіталізму, до моделі народного будинку, народного капіталізму, який побудований в скандінавських країнах, в Австрії, Швейцарії, і по цьому шляху йдуть Польща, Чехія і Словаччина.
ххх: — Ви були радником в Кравчука і Кучми. Ви, коли рвете на собі вишиванку в нападах укрофілії, віддаєте собі хоч трохи звіт в тому, що Ви причетні до того, що ці двоє злодіїв зробили з Україною?
О. Соскін: — В нападах укрофілії я не рву на собі вишиванки, я, до речі, взагалі не є прібічником українського бутафорського шароварного патріотизму, яскравими представниками якого є Ющенко і Капітальман — Тимошенко. На жаль, ні Кравчук, ні Кучма не сприймали тих пропозицій про стратегічний розвиток України, які я їм давав. Через це у нас виникали постійні з ними конфлікти. В ході своєї роботи штатним радником у Кучми і Кравчука я дійшов висновку, що людей, якими керує золоте теля і абсолютне жадання наживи, а такими є і Тимошенко, і Ющенко, і Тігипко, і Азаров, і Янукович, виправити не можна. Людей такого типу не можна просто допускати до влади. Як тільки вони її отримують, вони переходять до нестримного особистого грабунку. За своєю суттю, це хижаки, а, як відомо, кращим засобом зупинити хижака є його знищення. Ось це я можу порадити всім тим молодим людям, які хочуть стати радниками у нинішніх і майбутніх представників олігархічних сімей, як правлячих, так і не правлячих. Треба чітко вивчити аксіому: олігарх — це хижак, і він підлягає знищенню. А будь-якого радника і консультанта він використовуватиме тільки з метою реалізації свого генерального інстинкту — отримання максимального прибутку. Їм не можна йти на поступки і не можна йти до них на роботу в будь-якій якості. Дане твердження є абсолютом.
777: — Скажіть, на які гроші ви існуєте? Хто Вас утримує?
О. Соскін: — Ніхто ніколи в моєму житті мене не утримував. У 17 років я почав заробляти гроші самостійно. Я вважаю себе представником середнього класу, тому утримую себе сам, свою сім'ю і свою команду сам. Вважаю, що я достатньо компетентний і професійний, щоб навіть в нинішніх умовах підтримувати свій статус-кво. Але можу з визначеністю сказати, що останні 3 роки інтенсивність моєї праці і моєї команди зросла мінімум на 50 %. По суті, доводиться працювати по 14–15 годин на добу. Я вже починаю подумувати, що, може, треба створювати співтовариство своїх прихильників, які запропонують олігархам поділитися своїми грошима і власністю. Може, треба починати Коліївщину?
Олександр: — Шановний п. Соскін! З'явилися цифри структури доходів держбюджету на 2012 рік, де доходам з фізосіб відведена провідна роль! Як я був раніше упевнений, основні доходи бюджету повинні приносити податки з підприємств! Що це за джерела, наскільки вони «революційні»? Як їх об'єм (доходів з фізосіб) кореспондується з однією з найнижчих питомою часткою зарплати в Європі? З повагою, Олександр.
О. Соскін: — Питання дуже правильне. По суті, правлячі сім'ї хочуть за рахунок тотального пограбування пересічних українців зберегти свої мільярдні доходи, і не тільки зберегти, але й примножити. Тобто замість того, щоб перекласти тягар складнощів, які зараз переживає Україна, на багатих, на їх корпорації, витягнути гроші з їх офшорів, примусити їх продати свої маєтки, замки, яхти, нерухомість за кордоном і в Україні, скоротити їх доходи істотно, натомість уряд вирішив ще більше пограбувати мільйони бідних українців. Я вважаю, що громадяни України, незалежно від свого соціального статусу, чи то вони пенсіонери, вчителі, лікарі або робітники, чи то фермери, чи то хтось інший, повинні припинити терпіти цю наругу над собою і своїми сім'ями. Повинні створювати загони самооборони та згідно 5-ої статті Конституції брати владу в свої руки. Правлячі олігархічні сім'ї чітко відкрили свої плани: хочуть перетворити Україну на концтабір, а нас зробити оцифрованими рабами. Я точно знаю, що на це ніколи не погоджуся. Я думаю, що і десятки мільйонів українців ніколи не приймуть написане для них «жирними сім'ями» концтабірне життя. Треба повернути мільярдерів, які вийшли з бандитів, в той стан, в якому вони знаходилися в кінці 80-х років. Треба почати новий розвиток соціуму, який живе на території під назвою Україна. Треба збудувати модель, запропоновану мною під назвою «Народний капіталізм». Це буде нашим порятунком.
***
Дуже вдячний ресурсу ФРОМ-УА і всім читачам, які користуються цим ресурсом і сьогодні брали участь в нашій Інтернет-конференції. Оптимізму, надії, сили духу і упевненості в завтрашньому дні. Треба пам'ятати, що тільки спільними зусиллями ми можемо перемогти правлячу в Україні бандократію. Нам треба зараз об'єднатися, незалежно від політичних переконань, для того, щоб врятувати себе, свої сім'ї і дати майбутнє своїм дітям. Треба усвідомити, що олігархи — безжальні і нещадні звірі, і вони підлягають знищенню. І не треба нікого боятися, вони самі всіх бояться. І ніякі десятки тисяч міліціонерів-гоблінів і продажні судді їм не допоможуть, тому що всі, хто стане на бік олігархату, відповідатимуть перед народом, а нас десятки мільйонів, і ми повинні перемогти. За нами майбутнє! Спасибі.
Олег Соскін
2 коментарі:
хороша стаття, дякую
багато синтаксичних помилок
"Бидлоеліта" - найточніше характеризує нинішніх бандитів при владі.
Дописати коментар