понеділок, 26 квітня 2010 р.

Юрій Макаров: Точка неповернення. Є вчинки, які не передбачають строку давності

Зрадникам - Смерть!
Яка в біса Конституція?! Ти де живеш? Тобі ще щось незрозуміло? Пояснити? Ти гадав, що в Україні ще не стався державний переворот? Що в ній, хай там як, ще діють маленькі обмеження? Що в нової команди проффесіоналів залишилися бодай якісь стримувальні центри? Ти наївний. Або дурень. Або, користуючись новою офіційною термінологією, лох.

Не ображайся, я сам такий. Я теж не вірив до кінця, доки не дізнався свіженьку новину: Янукович продовжив перебування Чорноморського флоту Росії в Криму ще щонайменше на чверть століття.
Ну то й що, що існування іноземної військової бази на території України суперечить Основному Закону? Хто його читав?

Тут розумники гадали на кавовій гущі, що запропонує новий «гарант» (відтепер це слово можна писати тільки в лапках) своїм спонсорам в обмін на зниження цін на газ: газотранспортну систему, авіабудівну галузь, ще якісь ласі шматочки під приватизацію – підприємства, НПЗ... Нікому з вітчизняних, із дозволу сказати, аналітиків на думку не могло спасти, що цей хлопець так легко й невимушено торгуватиме національною безпекою. Не тому, що аналітики погані: не можна аналізувати те, що не підкоряється жодним правилам. Тепер я знаю: він не лише нічого не соромиться, а й нічого не боїться.

А ось це вже помилка. Боятися треба. Україна, як відомо, не Росія. Тут, слава тобі, Господи, залишилося чимало людей, які не згодні подарувати узурпаторові зазіхання на свою гідність і свою мрію про незалежну, вільну й сучасну Україну. Їхнє терпіння можна випробовувати певний час, але не безмежно. Своєю ведмежою грацією президент може спровокувати їх на спротив, порівняно з яким Майдан здасться нинішнім тріумфаторам квіточками.

Мене особисто не цікавить мотивація Януковича. Якраз я не схильний вважати його зрадником. Зрада – це коли ти брав на себе якісь зобов’язання, а потім від них підступно відмовився. Цей же ж пан нічого нікому серйозно не обіцяв, якщо не брати до уваги ритуальних слів, які він був змушений промовити, тримаючи руку на Пересопницькому Євангелії. Порівняно з тими давніми домовленостями, під які в нього інвестував правлячий режим сусідньої країни, це такі дрібниці! Можна вважати, що він їх уже відпрацював, а це ж іще не кінець...

Те, що сьогодні сталося, авіаційною мовою можна кваліфікувати як point of no return, точка неповернення. Відтепер усі події мають відбуватися ще швидше. Я не переконаний, що наше суспільство з його дещо атрофованими м’язами здатне продемонструвати дону всіх донів той потужний спротив, на який він насправді заслуговує. Але навіть окремі вияви непокори, на які ми спроможемося, змусять біло-блакитних почати закручувати гайки – просто тому, що іншого способу дій вони не розуміють і не уявляють. Це означає, що репресії проти ЗМІ та окремих громадян не за горами. Нинішній владі мало тієї ненависті до себе, яку вона вже виплекала в частині своїх громадян.

Вона збільшуватиме кількість зла, водночас позбавляючись підтримки несвідомого обивателя, який уже усвідомлює, що його надурили. Ніякого покращення життя не видно й не передбачається, а всі заходи останніх тижнів спрямовані на задоволення апетиту лічених людей – як у країні, так і за її межами. Ну й на кого вони розраховують спертися? Нехай згадають прецеденти різних країн і різної давнини, коли узурпатори ледве встигали на останній вечірній літак, хоча ще вранці розраховували царювати вічно.

Хай не вважають мої слова закликом до повалення існуючого державного устрою. Я не закликаю, я лише передрікаю неминуче – те, що має статися незалежно від чиєїсь волі. Деякі особистості можуть лише дещо стримати або суттєво пришвидшити події. Тим більше що фактом порушення Конституції президент уже de facto поставив себе поза законом, і намагання його позбавитися не можна вважати протиправними діями.

А тепер головне. Коли невдовзі вигнані лідери нинішнього режиму шукатимуть – і, цілком очевидно, знайдуть – порятунок за межами нашої країни (найімовірніше, на Сході), не обійтися без другого кроку. Перед усеукраїнським трибуналом мають постати всі ті, хто своїми діями чи бездіяльністю сприяв злочинам проти держави, забезпечував їхню юридичну, організаційну, пропагандистську підтримку. Я хотів би, щоби в усіх поплічників лідера вже сьогодні боліла голова. Хай знають, що є вчинки, які не передбачають строку давності.

Це все без емоцій. Вони звикли рахувати. Нехай порахують.


пʼятниця, 23 квітня 2010 р.

ДОНЕЦЬК - Московська Кампучія

Донецьк, Рутченкове поле. Пляшки від алкоголю,
що пили НКВДисти під час звірячих вбивств
Донецьк, Рутченкове поле. Гори кісток вбитих українців
Донецьк, Рутченкове поле. Прострелені черепи 
Донецьк, Рутченкове поле. Наші замордовані діди
Донецьк, Рутченкове поле. Взуття замордованих українців
Донецьк, Рутченкове поле, 1989р.

Чиїх рук? Марсіан? Німців? Італійців? Червоних кхмерів?… Але ні, богообрані. Це ВАШІ діди і батьки палили з наганів в потилиці своїх односельців. Тисячами косили…Пригадуються безглузді міркування про те, що будинки в Москві та інших містах не могли власні російські служби висаджувати…Як же ж! Мирно сплячі жителі… А тут СВОЇ з гексогеном… Ні, не буває такого…Буває, буває. Ще й як буває. І висаджували СУКИ своїх, і стріляли в потилиці немічним у військово-польових лазаретах, коли німці були вже близько… А то й просто, висаджували червонопузі червонопузих, тому що ЦЕ ТАКИЙ НАРОД! Ім'я йому — РОСІЯНИ!

А може, це рештки собак?!

Донецьк. Рутченкове поле. Одне з тисяч…У пам'ятні сталінські часи місто прагнуло по максимуму відповідати чести носити це велике ім'я. І, отримуючи, як і всі населені пункти, рознарядки на арешти і розстріли громадян, просило збільшити їм норми і ліміти. І замість 1 тис. належних до розстрілу (дані по одному з наказів до виконання протягом 3 місяців 1937г.), отримувало додатково 4 тис. У музеї Мідного ми теж бачили перехідний прапор змагань серед відділів НКВД! — це був час перевиконання і зустрічних планів в усіх державних підприємствах. Розстрілювали в підвалах НКВД (нині в цій будівлі консерваторія) і на самому Рутченковому полі за високою огорожею з дошок, де всіх і закопували в 100-метрових ровах, заповнених багатошарово тілами вбитих. В особливо «урожайну» добу розстрілювали до 3 сотень, в одному документі є цифра 592! Розстріли тут йшли з 33 по 41 рр. У 1941г. німці, що захопили місто, знайшли це місце, (були й інші, але документація не збереглася) і, зігнавши народ, примусили розрити свіжі ще могильні рови і продемонстрували всьому народу ці лиходійства, кажучи: це зробили не ми! Довгі десятиліття це поле було покинутим, але мало погану славу. А в кінці 1988 р. на його краю почали будувати гаражний кооператив, і дітки автовласників почали обзаводитися простреляннимі черепами і кістками. Це стало відомо. І навесні 1989 р., не маючи ніяких планів і документів на це місце, з лопатами в руках сюди прийшли декілька студентів-археологів Донецького університету і правозахисників. І навмання почали розкопки. Перший рів заклали під самими гаражами, і відразу ж пішли кісткові рештки. Викликали прокуратуру і було заведено справу. Слідчий, що приїхав, кинув фразу; «А може, це рештки собак?!» Щоб не було шуму, студентам цю роботу зарахували за практику. Але вони демонстративно вийшли з комсомолу. Частково розкопкам допомогла стаття молодого журналіста з «Правди» — «Там, де вирішили будувати гаражі», — все ж таки центральна преса, на неї в Донецьку звикли орієнтуватися і реагувати із старанністю. Хлопці зробили величезну роботу, при цьому слідство вимагало справжніх археологічних розкопок, тобто пошарового розчищення і опису. Всі черепи мали один або декілька кульових отворів. В одній з ям вони знайшли цілу скриньку порожніх бланків на розстріл. Нагани, трьохлінійка, розсипи гільз і безліч порожніх пляшок з-під вина і горілки. Ми пригадали, що розстрільній команді в Бутовому ставили горілку у відрах. Але вражали не стільки вони, а скоріше, молочні пляшки, що попадаються, зубні щітки, гаманці, шахтарські жетони (віддаєш жетон- отримуєш лампу) — людей виривали з їх буденного життя і… Владислав, відповідаючи на наше питання, як вони переживали те, що відкривалося, сказав, що ними рухало бажання оголити всю правду, а з кістками археологам не звикати справу мати. Але специфіка цього місця була дуже важка, він досі пам'ятає русяву косу, що збереглася у важких глинах. У цих пластах взагалі ще не завершилося розкладання тіл, і виникла небезпека зараження. Але розкопки і слідство зупинило не це, а знахідки останків безлічі поранених червоноармійців, з приладдям військового госпіталю — кукси, гіпс, кисневі подушки, лікарняний посуд. І свідки — жителі міста, що приходили до місця розкопок, спочатку обережно, а потім все більш відкрито розповідали про розстріл своїх же ж поранених з шпипиталю перед входом в місто німців, — щоб не потрапили в полон! І ще було відкрито такий же ж страшний злочин — розстріл учнів ФЗУ, дітей «ворогів народу». Були знайдені дивом учнівські гімнастерки, що збереглися, скелети підлітків, пряжки ремісничого училища. 7 липня 1989 було постановлено згорнути розкопки і приступити до розробки заходів щодо перепоховання. Вже відриті останки 540 жертв (вважаючи по черепах, в яких було по 2–3 отвори) було складено в скрині і з помпою перепоховано тут же ж, неподалік, 16 вересня 1989 року.

Пройшло ще 20 років. Гаражний кооператив відгородився від своєї проблеми бетонною стіною, а безгоспне поле пам'яті використовується місцевою молоддю для пікніків, — навколо валяються пляшки, сміття. І недивно, на в'їзді сюди немає ні слова про те, хто вас тут чекає і з чим.Ніхто не знає точної кількості похованих тут, але Владислав говорить, що не менше 70–80 тисяч… І майже кожний з них має нащадків, і, швидше за все, саме в цьому місті.

Джерело: КЦ, Гулаг

четвер, 22 квітня 2010 р.

КАТИНЬ-2. Влада США знає, що росіяни добили поляків, які вижили в авіакатастрофі?

дика кацапня
За повідомленням американського журналіста-дослідника Сергія Мельникофф на його сайті ГУЛАГ, американська розвідка підтвердила, що члени міжнародної терористичної організації ФСБ Росії добили поляків, які вціліли у влаштованій цією бандою авіакатастрофі польського літака. Мельникофф пише:

«Росіяни розстріляли тих, хто вціліли в літаку. Американський експерт: «нарешті, ці суки попалися!». Сайт ГУЛАГ отримав думку американського федерального експерта про відеозапис, зроблений безпосередньо після катастрофи літака з главою держави Лехом Качиньським і вищим керівництвом Польщі.

На умовах анонімності федеральний експерт спеціальних урядових служб США висловив впевненість в тому, що на плівці зафіксований розстріл російською спецкомандою вцілілих учасників урядової делегації.

Думка експерта однозначна: «Росія стоїть на межі війни з цивілізованим світом!». І ще він додав: — Нарешті, ці суки попалися!». Кінець цитати.

Раніше ряд американських опозиційних сайтів, як про це вже повідомляв КЦ, вказували з посиланням на розвідувальні дані спецслужб США, що президентський літак Польщі був підірваний міжнародною терористичною організацією ФСБ Росії.

Сергій Мельникофф має багаторічні зв'язки з військовою розвідкою США і на початку «перебудови» був за завданням американської розвідки з декількома таємними місіями в Росії в пошуках американських льотчиків, зниклих на території супротивника під час в'єтнамської війни.

Інформація від Сергія Мельникофф досі завжди мала довіру читача і характеризувалася ним достовірною.

Джерело: КЦ

КАТИНЬ-2. Вбитий автор відео розстрілу поляків з президентського літака Качиньського

дика кацапня
За повідомленням численних польських і українських форумів, людина, що зняла відео з пострілами безпосередньо після краху польського літака поблизу Смоленська 10 квітня 2010 року, була атакована 15 квітня під Києвом невідомими особами, що завдали їй ножові поранення.

Чоловік був доставлений в критичному стані в лікарню. 16 квітня двоє невідомих зірвали з нього в лікарні респіраторну маску і знову штрикнули його 3 рази ножем. Він помер о 15:03 за московським часом 16 квітня.

У Польщі інформація про це вбивство вперше з'явилася на форумі при масовій польській газеті О2 о 9 годині ранку 20 квітня.

В Україні вона вперше була передрукована на форумі українського видання «Правда», що не має нічого спільного з російським виданням і займає критичну позицію відносно Росії.

Інформація ніде не ставиться під сумнів. Вона широко розповсюджується і обговорюється на численних польських і українських форумах. Інші подробиці вбивства поки не наводяться.

Про відео, а також про вбивство людини, що зняла його, не повідомило жодне мейнстрімовське ЗМІ. На даний момент інформація не піддається перевірці з інших джерел, проте кадри місцевості і уламків польського президентського літака на відео повністю відповідають фото, опублікованим в мейстрімовських ЗМІ.

Як видається, ім'я і прізвище людини, що зняла відео, швидше за все, були відомі міжнародній терористичній організації ФСБ Росії, оскільки сильно відцензурована версія цього відео з підставними кадрами була показана по московському телебаченню ще до того, як повна версія була викладена на YouTube.

Джерело: КЦ

Ворог української нації Віктор Янукович підписав антидержавний договір про продовження базування окупаційного ЧФ Росії в Україні на 25 років

Строк перебування на території України окупаційного Чорноморського флоту Росії продовжено на 25 років.
Це передбачено так званою угодою між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту РФ на території України, яку сьогодні у Харкові підписали резидент Московії Янукович і агресивний кремлівський карлик Дмітрій Мєдвєдєв.
„Ми ухвалили рішення щодо подальшого перебування ЧФ Росії, оскільки це було важливо для наших російських колег і друзів”, - сказав В.Янукович.
Час радикальних розмов і заяв закінчився… Час дій настав!
Слава Українській Національній Революції!
Слава Україні!

вівторок, 20 квітня 2010 р.

СКАНДАЛ. Поляки шоковані. Обама грав в гольф під час похорону президента Качиньського

Барак Хусейнович Обама
Президент США Барак Обама, що не приїхав до Кракова на похорони Леха і Марії Качиньських через проблеми з авіасполученням в Європі, викликані виверженням вулкана, у вільний час відправився грати в гольф. Обама також не відвідав посольство Польщі у Вашингтоні, хоча віце-президент Джо Байден і держсекретар Гіларі Клінтон прийшли туди зробити записи в книзі співчуття.

Представники Білого Дому відзначили, що в президента не було заплановано ніяких офіційних заходів на неділю, і він поїхав грати в гольф на військову авіабазу Ендрюс недалеко від Вашингтона, повідомляє GZT.ru з посиланням на американську газету The Washington Times.

Обама на постаді президента грає в гольф набагато частіше, ніж це робив його попередник Джордж Буш. У 2008 році Буш сказав, що перестав грати в гольф з солідарності з сім'ями солдатів, що гинуть в Іраці. «Я не хочу, щоб мати, чий син нещодавно загинув, побачила верховного головнокомандувача, що грає в гольф.

Я відчуваю, що в мене є борг перед сім'ями — проявляти найбільш можливу солідарність з ними. І я думаю, що гра в гольф під час війни просто посилає невірний сигнал», — сказав він після того, як отримав повідомлення про один з інцидентів з великими жертвами в Іраці, граючи в гольф. «Вони витягнули мене з майданчика для гольфу, і я сказав, що воно того більше не варте», — відзначив тодішній президент.

Відсутність багатьох іноземних лідерів на похоронах подружжя Качиньських шокувала значну частину поляків. «Це частина населення, яка сприймає події емоційніше. Вони вважають, що досить було захотіти дістатися, щоб зуміти це зробити: літаком, гвинтокрилом, машиною, потягом, не важливо», — пояснив французькій газеті L'Express польський журналіст Марек Гладиш.

Багато політиків таки відвідали Краків, незважаючи на погодні умови. Голова Єврокомісії Жозе Мануел Барозу і верховна представниця ЄС у закордонних справах і політиці безпеки Кетрін Ештон ще у п'ятницю ввечері відправилися до Кракова потягом. Наземним транспортом відправилися до Польщі президенти Молдови і Румунії. Літаком ризикнув відправитися до Кракова президент України Віктор Янукович, тоді як колишній президент України Віктор Ющенко з дружиною приїхав автомобілем.

Але свій приїзд до Кракова відмінили голови держав і урядів не тільки віддалених США, Єгипту, Індії, Японії, Південної Кореї, Мексики, Нової Зеландії і Пакистану, але також європейських держав: Франції, Німеччини, Швеції, Фінляндії і Македонії.

Джерело: КЦ

КАТИНЬ-2. Польська військова прокуратура зажадала від росіян невідкладно повернути всі чорні скриньки і документи

московські вбивці
За повідомленням польської державної ІА ПАП, польська військова прокуратура випустила прес-реліз, в якому мовиться, що « в даний час всі слідчі дії на місці катастрофи закінчені, уламки Tu-154M вивезені».

Тому головний військовий прокурор Польщі полковник Кршистоф Парульський зажадав від росіян невідкладно повернути дві чорні скриньки, що залишилися, і захоплені росіянами на місці катастрофи документи.

Окружна військова прокуратура Варшави почала своє власне слідство 10 квітня, незалежно відслідства цивільної прокуратури, яка співробітничає з російською генпрокуратурою.

В четвер варшавський Інститут авіатехнології приступив до вивчення чорної скриньки, яку росіяни повернули Польщі, оскільки вона зашифрована і для них не представляє цінності. Чорна скринька був сконструйована однією польською фірмою таким чином, що її вміст можуть прочитати тільки польські фахівці.

Також повідомляється, що варшавська військова прокуратура зажадала від 36-го спеціального авіаційного полку всі дані про погодні умови в день катастрофи, передає з посиланням на ПАП Балтійське агентство новин BNS.

Про цю інформацію ПАП не повідомили ні росіяни, ні західні ЗМІ.

Тим часом продовжує поступати інформація, що міжнародна терористична організація ФСБ Росії прийшла в дику лють за публікацію на Кавказ-Центрі серії матеріалів, які дають підстави вважати, що ця банда за наказом Путіна вбила Президента Польщі Качиньського.

Підконтрольні ФСБ російські інформаційні агентства обсипають зараз КЦ такою лайкою, природно, не вказуючи причини своєї люті, яка ще ніколи раніше не використовувалася ФСБ за всі роки існування КЦ, навіть за часів найгучніших операцій кавказьких моджахедів, які КЦ об'єктивно висвітлював.

Наприклад, ФСБшна агенція UralDaily.ru, що базується на Уралі, написала про нас абсолютно порожню статтю на порожньому місці, повну наступного:

«- Кривавий, брехливий і патологічно деструктивний Кавказ-Центр, повний інформаційної муті і ненависті, недолюдки з клоаки, насіння зла, людський накип, в кривавому друшляку, зараза».

Джерело: КЦ

Іван Дем'янюк: Я звинувачую - Німеччина винувата

Іван Дем’янюк - політичний в'язень 
ДЕКЛАРАЦІЯ ПІДСУДНОГО Івана Дем’янюка,
виголошена від імені підсудного його адвокатом др. Ульріхом Бушем підчас судового процесу в Мюнхені, 13-го квітня 2010 р.

Я особисто вдячний тим особам, котрі допомагають мені в моєму безнадійно хворому стані: чи то у тюрмі, чи тут у судовій залі. Тому я особливо дякую медичним працівникам, котрі опікувалися мною, полегшуючи мої болі, та котрі допомагають мені витримати цей судовий процес, який для мене є за тортури. З цього приводу я зазначаю наступне:

1. Німеччина винна в тому, що через руйнівну війну проти Радянського Союзу я втратив свою домівку та свою батьківщину.

2. Німеччина винна в тому, що зробила мене військовополоненим.

3. Німеччина виннна в тому, що створила табори для військовополонених, де я й мільйони інших червоноармійців було засуджено на голодну смерть, яку я оминув тільки з волі Всевишнього.

4. Німеччина винна в тому, що змусила мене стати рабом в таборі для військовополонених.

5. Німеччина винна в тому, що в тій безжалісній війні 11 мільйонів моїх земляків українців було вбито німцями, а мільйони інших українців, включно з моєю любою дружиною Лідою, було вивезено в німецьке рабство.

6. Німеччина винна в тому, що тисячі моїх співвітчизників було примусово перетворено в помічників німців, тобто змушено під карою смерті до участи в жахливій програмі геноциду проти євреїв, циган, українців, поляків і росіян, а сотні тих, котрі відмовились від цього злочину, було знищено німцями. Попри це, ще сотні тисяч було депортовано назад в Україну: на розстріл Сталіном або заслано на муки у сибірські ҐУЛАҐи, в яких виконували каторжну працю.

7. Німеччина винна в тому, що змусила мене до злиденного життя в післявоєнних таборах для переміщених осіб.

8. Німеччина винна в тому, що після 30-річного переслідування на рівні права в Ізраїлі, США та Польщі, а також після 10 років ув’язнення в Ізраїлі (з них - 5 років у камері смерти), мене в останні роки мого життя, після 90-тки, депортовано в Німеччину.

9. Німеччина винна в тому, що вкінці мого життя через нехтування законами мене, украй немічного, несправедливо обвинувачують у співучасти у вбивстві. А це – всупереч загально прийнятому міжнародному праву (існує 65 років), всупереч європейській хартії людських прав.

10. Німеччина винна в тому, що я, невинна особа, вже 9 місяців мучуся в ізоляторі штадельгаймської тюрми.

11. Німеччина винна в тому, що я навіки втратив мою прибрану батьківщину США.

12. Німеччина винна в тому, що я втратив сенс у житті, сім’ю, щастя і будь-яку надію на майбутнє.

1.

Від 12-го травня 2009-го року я в Німеччині почуваюся кожну хвилину, кожну годину, кожен день, кожен тиждень і кожен місяць як військовополонений. Це пережиття є продовженням жахливих спогадів про німців, продовженням того невисказаного зла, яке вони заподіяли мені. Я знову став їхньою невинною жертвою. Величезним злом вважаю те, що цим процесом Німеччина намагається перетворити мене, військовополоненого, у воєнного злочинця. Вважаю, що це -нестерпна наруга Німеччини наді мною. Усе це робиться для того для того, щоб приховати скоєні німцями злочини та їх затаїти. І всупереч правді твердити, що ми, українці, та інші народи-сусіди були справжні злочинці.

Вважаю, що процес, який провадять виключно проти мене, псевдочужинця із Травників, та який замовчує про чисельних есесівців і німецьких «травніків», суперечить усім принципам справедливости. Ще в Ізраїлі я вже якось оборонявся проти звинувачень мюнхенського прокурора. Там пробували пов’язати мене з нацистськими злочинами в Собіборі. Верховний Суд Ізраїля по-особливому визнав, що ці звинувачення не доказано. А в самому вироці зазначено: я 7 ½ років відбув під арештом, з них – 5 років провів у смертній камері.

Цілком несумісною зі справедливістю й гуманністю є той факт, що більше 35 років я, вічно переслідувана жертва, змушений оборонятися перед Відділом Спеціяльних Досліджень США (ВСД), перед тими, хто стоїть за ним, передовсім Світовий Конгрес Євреїв і Центр Візенталя (ці організації живуть за рахунок Голокосту). Тепер, коли навколо мене безсилого, перед закінченням мого життя, відбувається чи не сорокове слухання цієї справи, я втратив силу боротись далі. Я безсильний у цій війні, яку розпочало ВСД, а нині продовжує Німеччина.

Моя улюблена дружина, Ліда, моя супруга з понад 50 років, також страждала в Німеччині. Це власне німці відібрали в неї юність, насильно транспортували на довгі роки рабської праці в Німеччину, серед жорстоких та нелюдських обставин.

Страждання, які ми пережили підчас страхітливої німецької війни, спрямованої проти слав’ян, не можна описати словами. Однак те, що Німеччина знову вибрала мене й мою родину своїми жертвами, для мене залишається незбагненним.

Іван Дем’янюк



Джерело: Сварга

ВІДЕО. КАТИНЬ-2. Поляки розшифрували відео, де росіяни добивають поляків, що вціліли в авіакатастрофі


ОСЬ ЦЕ відео, яке на думку дослідників в Польщі, є прямим доказом спланованого вбивства Москвою президента Качиньського і польської еліти в Другій катинськой різанині. На відео, можливо, зафіксоване вбивство чекістами вцілілого польського пілота.

Нагадаємо, що в Москві, як і раніше, знаходяться трупи 21 жертви (з 96) кривавої бійні, яких «не могли впізнати», оскільки від трупів залишилися шматки м'яса. Їх впізнаватимуть по ДНК.

Серед «внепізнаних» всі старші польські воєноначальникі і 9 членів президентської охорони. Які, можливо, намагалися відстрілюватися в нерівному бою з російськими спецслужбами.

Нагадаємо, що пістолети охоронців, які вони офіційно мали при собі, за версією Москви «пропали», мабуть, тому, що будь-яка експертиза засвідчила б, що з них стріляли.

Польські військові, швидше за все, були озброєні в неофіційному порядку. Тому скандалу про пропажу їхніх пістолетів ніхто не піднімав.

Ми можемо припустити, що тіла тих, хто вціліли у влаштованій росіянами катастрофі поляків, і були добиті на землі, ФСБ навмисно привела у непізнаваний стан, щоб приховати сліди від розстрілу і отвори від куль.

Відео забезпечене текстом пояснення польською мовою з англійським перекладом. Кавказ-Центр наводить український переклад цих пояснень:

— Перше відео з Смоленська, де впав літак Качиньського.

— Подивіться сюди. За деревами йдуть троє людей.

— Ще раз в сповільненій зйомці і зміненому масштабі зображення.

— Рятувальна команда?

— Ці люди все ще йдуть.

— Я не знаю, що це.

— (Голос): Заспокойся.

— (Сирена)

— Подивіться на цю людину.

— Ви це бачили? Людина в білому підняла руку. Ще раз подивіться в сповільненій зйомці і зміненому масштабі зображення.

— Ще раз.

— Деякі люди говорять, що це пілот літака (я не знаю, хто він).

— Сирена

— Крики.

— Не вбивайте нас! (?)

— Дай мені пістолет! (?)

— Постріл

— Подивіться, як людина в чорному вискакує з літака.

— Ще раз.

— Постріл

— Сміх

— Та ж людина в чорному, яка вискакує з літака.

— Подивіться, він падає.

— Змінився план. (І ПОСТРІЛ)

— Ще раз постріл

— Подивіться!

— І падає


На Youtube відео можна подивитися ТУТ

Джерело: КЦ

Москва намагається посадити в Бішкеці свою маріонетку Жолдошбека Алієва

москва організувала безлади в Киргизстані
У Бішкеці натовп громить ринки і магазини. Опозиціонери, що оголосили кілька днів тому про взяття влади, з ситуацією не справляються. Міліція фактично паралізована. Армія в події поки не втручається.

Джерела КЦ повідомляють, що за безладами в Киргизстані, можливо, стоїть Москва, яка намагається спровокувати в країні хаос і на хвилі бунту посадити в крісло президента Киргизстану якогось Жолдошбека Алієва.

За даними джерела Жолдошбек Алієв є кадровим співробітником ФСБ в ранзі майора і має громадянство Росії. Працював в президентській адміністрації.

Стверджується, що за особистим розпорядженням Путіна на «революцію» в Киргизстані було виділено 50 млн. доларів.

За конституцією Киргизстану, для того, щоб стати президентом країни, людина повинна прожити в країні 15 років. І цю проблему Москва планує вирішити шляхом міжнаціональних сутичок.
За одним з сценаріїв в результаті масових погромів російського населення Киргизстану Росія введе військових для їхнього захисту.

Нагадаємо, що в 2005 році Москва намагалася посадити в крісло президента Киргизстану полковника ФСБ Фелікса Кулова, але тоді плани Москви здійснити не вдалося.

Джерела КЦ вважають, що нинішня опозиція зіграла роль спускового гачка для провокації хаосу в країні.

Тим часом в Бішкеці почалися погроми на найбільшому в Центральній Азії речовому ринку «Дордой». Декілька сотень осіб прорвалися крізь оточення охорони і почали громити ринок. В той же час, за повідомленнями з різних джерел, з південних околиць Бішкека у бік центру міста рухається натовп в декілька сотень осіб.

Під Бішкеком група людей, що самовільно захопили землі, не відпускають виконуючого обов'язки мера столиці Ісу Омуркулова, вимагаючи вирішити проблеми із земельними ділянками, повідомило у вівторок інформаційне агентство «24.kg».

За даними агентства, близько 800 осіб перекрили дорогу валунами і не дозволяють мерові виїхати. Інцидент відбувається поряд з дипломатичним містечком.

На прохання присутніх, щоб тимчасовий уряд виділив кожному з них по чотири сотки, Омуркулов відповів, що ці землі роздати не можна, оскільки, за генпланом, там повинен бути зведений спортивний комплекс із стадіоном.

Як альтернативу мер запропонував самохомплювачам земель ділянки в селі Озерному поблизу аеропорту «Манас», проте пропозиція мера не задовольнила людей.

У Джалал-абаді, звідки родом екс-президент Курманбек Бакиев, продовжуються виступи його прихильників. Крім того, в Джалал-абадській області знаходиться брат Бакиева Джанибек, який очолював його охорону і якого нова влада звинувачує в тому, що він віддав наказ стріляти в демонстрантів 7 квітня в Бішкеці.

Нові безлади на околицях Бішкека почалися в понеділок. Багатотисячний натовп приміських рейдерів, озброєний бейсбольними бітами і шматками арматури, вимагав передати їм орні землі в околицях столиці. Власті змогли зупинити марш, лише задовільнивши цю вимогу. За даними держслужби реєстрації земель, від дій самозагарбників на території двох сільських управ постраждало понад 1100 га ріллі.

При цьому робота бішкекської міліції в понеділок була паралізована на декілька годин. Близько трьох сотень співробітників правоохоронних органів, переважно оперативний і керівний склад, влаштували пікет біля будівлі Міноборони республіки, де розташувався тимчасовий уряд країни. Міліціонери страйкували, добиваючись відставки в.о. голови МВС Болота Шерніязова, одного з лідерів киргизької опозиції, що брав активну участь в перевороті 7–8 квітня.


Джерело: КЦ

РФ визнала, що боїться українського сланцевого газу

Український Газ
Зростання видобутку сланцевого газу в світі дійсно становить проблему для Росії і її газового гіганта - компанії "Газпром".

Про це заявив Міністр природних ресурсів РФ Юрій Трутнєв, повідомляє агентство Reuters.
Він став першим високопоставленим чиновником РФ, що публічно визнав можливість негативного впливу розробок сланцевого газу на становище "Газпрому".
"Я вважаю, що перспективи зміни газового ринку під впливом сланцевого газу існують. Маємо проблему сланцевого газу. Це позиція не тільки моя, а й "Газпрому", - сказав Трутнєв. Він додав, що нещодавно обговорював це питання з представниками газової монополії, які розділи з ним побоювання.
"Точка зору "Газпрому": це проблема", - сказав Трутнєв. У той же час міністр додав, що масштаби проблеми поки що не ясні.

Тиждень тому голова "Газпрому" Олексій Міллер сказав, що сланцевий газ не може істотного вплинути на Європу - на основний ринок збуту для російської монополії. Як відомо, користуючись новими технологіями, США в останні роки значно збільшили видобуток сланцевого газу, що добувається з поширеної осадової породи, і сподіваються в незабаром відмовитися від імпорту. Нафтогазові гіганти, включаючи Exxon Mobil і Royal Dutch Shell, отримали ліцензії на видобуток цього виду палива в Швеції, Польщі, Німеччини, Франції та Австрії, що в майбутньому, на думку аналітиків, може послабити залежність Європи від російського газу.

Як повідомлялося, 13 квітня 2010 року американська Total повідомила про підписання угоди з Eurogas про оцінку запасів родовищ у Західній Україні.

Джерело: Тризуб

понеділок, 19 квітня 2010 р.

Президент Чехії Вацлав Клаус різко розкритикував чиновників ЄС за їх відсутність в Кракові

ЄССР
Президент Чехії Вацлав Клаус, який прибув до Кракова в неділю на похорон президента Леха Качинського та його дружини Марії, висловив здивування з приводу відсутності деяких політиків, у тому числі з ЄС.
«Можна зрозуміти відсутність прем'єр-міністра Канади або генерал-губернатора Австралії. Але не приїхали деякі європейці, ніхто не приїхав з Брюсселю. Цьому, на мою думку, не може бути виправдань» — сказав президент Чехії Вацлав Клаус після похорону президентського подружжя.
«Це доводить, що всі розмови про європейську єдність не більше ніж порожні слова» — додав президент Чехії.
Серед інших, в Кракові були відсутні голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу і президент ЄС Херман ван Ромпей. Як відомо, похорон не відвідали перші особи провідних європейських країн — канцлер Німеччини, президент Франції, прем'єр-міністр Італії, прем'єр-міністр Великобританії.
Чеська Республіка вшанувала жертв авіакатастрофи під Смоленськом двома днями трауру.
Джерело: Майдан

Сатанинська ПАРЄ домагається легалізації одностатевих шлюбів у всіх країнах Європи, українці – проти

сатаністи в ПАРЄ
Парламентська Асамблея Ради Європи 28 квітня розгляне доопрацьований проект резолюції та рекомендації, присвячений питанням Божого ставлення до різноманітних збоченців та так званої ґендерної ідентичності.

Серед іншого цей збочений документ звертає увагу на роль висловлювань релігійних, громадських та політичних діячів у формуванні суспільної думки по відношенню до представників содомітів, які приречені горіти у пеклі якщо не покаються.
Оприлюднений текст проекту резолюції (документ №12185), як і у попередній редакції, містить заклик Парламентської Асамблеї до держав - членів Ради Європи гарантувати юридичне визнання партнерств збоченців-нелюдей.
Зокрема, ПАРЄ пропонує надати так званим «лесбіянкам, геям, бісексуалам і трансгендерним особам» ті ж самі права і обов'язки, що мають нормальні люди, а також надати їм статус «найближчих родичів», тобто подружжя. При цьому документ закликає забезпечити можливість одностатевим сатаністам бути батьками для дітей один одного, а також «не дискримінувати» нікого за сексуальною орієнтацією під час усиновлення нерідних дітей.

Друга у цьому році сесія ПАРЄ відбудеться у Страсбурзі з 26 по 30 квітня за участі делегацій від національних парламентів країн - членів Ради Європи. До складу постійної делегації від України входять 12 народних депутатів України – представників режиму внутрішньої окупації.

Передбачається, що на квітневій сесії ПАРЄ на підтримку содомітів виступить ворог української нації, якого паталогічні холуї називають президентом – Віктор Янукович.

Джерело: Тризуб

ВІДЕО. Польська прокуратура зацікавилася відео з місця аварії літака Качиньського

Польська прокуратура узялася за вивчення любительського відео, записаного відразу ж після катастрофи літака Ту-154 під Смоленськом. В кінці запису, що з'явився на YouTube, можна почути крики «тікайте» і звуки, що нагадують постріли.

«Ми не можемо його проігнорувати», — сказав полковник Ежи Аремяк з Генеральної військової прокуратури Польщі. Зараз експерти перевірять запис і з'ясують його походження.

Фільм потрапив в Мережу у вівторок. Автор відеозапису прибіг на місце трагедії раніше аварійно-рятівних служб. В кінці запису чутні завивання сирени рятувальників і звуки, схожі на постріли.

середа, 14 квітня 2010 р.

УВАГА!!!! МОСКОВСЬКІ ПРОВОКАЦІЇ

Як повідомляє наше джерело, виставка в Києві під назвою «Волынская резня — польские и еврейские жертвы ОУН-УПА» є акцією розробленою і оплаченою ФСБ Росії, про що було відомо приблизно за місяць до означеної події. Виставка призначена для збурення антипольських настроїв серед українців.

Готується аналогічна за виконанням виставка фальсифікованих фото орієнтовно під назвою «Звірства Армії Крайової проти українців» у великих містах Польщі.

Мета — погіршити двосторонні стосунки держав України та Польщі і, тим самим, знищити підтримку Польщею України в Європейському союзі.

Маємо також інформацію про підготовку в місті Артемівську Донецької області України групи провокаторів з числа колишніх офіцерів радянської армії, членів партії регіонів для здійснення актів вандалізму на Личаківському цвинтарі у пантеоні «Орлят» у Львові та старих польських похованнях у Львівській області. Мета провокацій — підбурити населення Польщі до антиукраїнських настроїв та дій.


КЦ

КАТИНЬ-2. Американці підозрюють, що ФСБ знищила літак Качиньського нейтронною бомбою або ЕМІ

РПЦ - ФСБ
Американці вказують у блогах, що для знищення літака з польським президентом ФСБ застосувала якусь особливу зброю. Американці пишуть про нейтронну бомбу або електромагнітний імпульс (ЕМІ).

Американець з нікому «Клеві» пише в блозі американських військових:

«Ви, ймовірно, чули про жахливу трагедію в Польщі. В усякому разі, у мене виникли питання.

Один польський журналіст відправився на місце катастрофи відразу ж після падіння. У цьому він випередив росіян поліцейських. Він вказав, що чув 2 тихих вибуха і вважає, що це дуже дивно. Незабаром до нього дісталася російська поліція, вони приставили до його лоба пістолет Макарова і погрожували відправити його до в'язниці. Потім вони стали допитувати, що йому вдалося дізнатися.

Що також було дуже дивним це те, що поліція не дозволяла нікому підійти близько до місця катастрофи.

Відразу ж після краху російські поліцейські заявили, що всі мертві. Там навіть не було жодної машини швидкої допомоги. Що стосується пожеж, то була тільки одна або дві, не більше.

Для ідентифікації їм було потрібно цілий день, і вони все ще зберігають в себе фрагменти тіла дружини президента та інших пасажирів, кажучи, що перевіряють ДНК. Вони замітали сліди?

Більш того, російські поліцейські захопили бортовий самописець, і тепер вони стверджують, що з ним щось негаразд, і що від нього нема користі. Чи не могли вони використовувати нейтронну бомбу або ЕМІ (електро-магнітний імпульс — КЦ)?

Всі тіла геть роздерті на дрібні частини. Майже не було пожеж, проте був невеликий дим.

Російська поліція звинувачує пілота, що той нібито ігнорував команди з землі. Проте я в це не вірю, оскільки для такої роботи використовуються найкращі пілоти.

Він мертвий і росіяни можуть говорить тепер про нього все, що завгодно. Спростувати їхні твердження він не в змозі».

Тим часом інформацію американських військових побічно підтверджують російські ЗМІ, які повідомили, що з 98 тіл імовірно вбитих міжнародною терористичною організацією «ФСБ Росії» високопоставлених громадян Польщі досі вдалося ідентифікувати тільки 14, а для ідентифікації інших потрібен аналіз по ДНК.

Дружину президента Марію ідентифікували тільки по знайденій на місці краху обручці. Це означає, що тіл фактично немає. Є дрібні, роздерті в клапті шматки м'яса. Такого ще ніколи не було при одному краху літака, тим більше, що літак з пасажирами впав з висоти лише 15 метрів.

Нагадаємо, що безпосередньо після краху польського літака росіяни повідомили, що в цьому районі крутився літак ФСБ. Фсбшники нібито послухалися диспетчера і «через туман», якого, за свідченням польських журналістів на аеродромі не було, повернулися до Москви у Внуково.

При цьому польському президентському літаку російські диспетчери нібито пропонували «через туман» летіти на вибір до Мінська або до Москви. Наступного дня, проте, росіяни повідомили, що полякам нібито пропонували летіти до білоруського Вітебська, який взагалі не згадувався в повідомленнях від 10 квітня.

В результаті в незалежних спостерігачів складається враження, що росіяни польському літаку взагалі нічого не пропонували і спокійно дозволили посадку.

Проговорившись про літак ФСБ, росіяни розписалися в тому, що чекістам на цьому літаку із самого початку в Смоленську (але не в повітрі) робити було нічого, інакше б вони приземлилися в Мінську, а не в Москві, в поїхали б наземним транспортом до Смоленська.

Наступного дня літак ФСБ росіяни перейменували в літак ФСО, а потім про нього взагалі говорити перестали, мабуть, зрозумівши свою помилку.

Джерело: КЦ

вівторок, 13 квітня 2010 р.

Тарас Возняк: Політичний контекст катастрофи під Смоленськом і її наслідки

Тарас Возняк
На сьогодні ще багато-хто не може вийти з шоку, дивлячись на те, що сталося під Смоленськом (Катинню) 10 квітня 2010 року. Гадаю, що ця дата вже величезними буквами вписана в історію Польщі. Але не тільки. І пишу це не з огляду на пафос і скруху.
Отож що ж сталося? І у якому контексті? Нам довго будуть морочити всім голову з винними чи не винними диспетчерами та пілотами. Але це дрібниці, що призвели до величезної людської трагедії. Однак трагедії, яка вплетена в дуже динамічний політичний процес. І тут запитання вже стоїть не "Хто винен?", а більш цинічно – "Кому вигідно?".

На наших очах відбувається переформатування геополітичної констеляції у цілому світі. І зокрема переформатування геополітичної ситуації в Європі.

Розпочалось воно з кількох знакових геополітичних змін.

По-перше: На наших очах демонтуються рештки постялтинського світу. Світу, який був чітко поділений демаркаційною лінією у центрі Європи. 20 років тому, через колапс чи плановий самодемонтаж (як наполягають деякі дослідники) СССР та всього Варшавського блоку, було ліквідовано бінарну структуру світу. Відбувся перехід до перехідної моделі однополярного світу на чолі з США, яким ніхто не міг протистояти ні в якому сенсі – ні в економічному сенсі, ні у військовому, ні у сенсі впливу на інші способи формування світу. Але на наших очах почали формуватися інші центри впливу. І їх, згідно з баченням у першу чергу Росії, є декілька – Бразилія, Іран, Індія, Китай, ЄС.

По-друге: США після того як президентом США було обрано Барака Обаму de facto погодилися з цим трендом розвитку багатополярного світу. США все більше почали повертатися до старої ізоляціоністської політики. За виключенням, звичайно забезпечення болючих для США енергетичних питань та питань пов'язаних з економічною кризою, які мають в собі багато фінансових аспектів напряму зациклених на самих США.

Рівень відходу США від амбіцій попереднього президентства можна прослідкувати хоча б на непрямій відмові від безумовної підтримки Ізраїлю в його протистоянні з арабським світом. Це дуже промовистий сигнал не лише Ізраїлю, але й цілому світу.

По-третє: Наступним промовистим фактом є певне похолодання у відносинах президента Обами та ЄС. Були навіть спроби пониження рівня цих контактів, що свідчить не лише про розчарування США рівнем порозуміння між цими старими союзниками (а йдеться не про все ЄС, а про його чільних членів, як от Німеччину і Францію), а й про зниження рівня зацікавленості США у ЄС. Очевидно, що поява нових гравців – Китаю, Індії, Ірану, Росії змушує США дещо ревізувати і своє відношення до проекту ЄС, який все не може знайти своєї остаточної організаційної форми – це сумна новина для європейців.

Але не тільки для них, але й тих, хто пов'язаний з цим проектом, як от Україна, яка є в периферії проекту ЄС. Виходячи з проекту ЄС, США не мають жодного резону особливо перейматися й периферією ЄС, тобто Україною.

По-четверте: Зовсім по-іншому ці зміни сприймаються Росією і зовсім по-іншому форматують свої відносини з нею США. Росія довго домагалася визнання себе як геополітичного центру світового рівня. І Барак Обома дав шанс Росії ним стати. Причини невдовзі пояснять більш інформовані аналітики. Пониження статусу ЄС, падіння зацікавлення до "сірої зони" між ЄС та РФ, de facto розв'язало Росії руки реалізовувати свої геополітичні плани в цьому регіоні. Тобто і в Україні, що й відбулося під час наших президентських виборів (правда з деякими корективами). Але не тільки – так само і у Середній Азії. Події у Киргизстані теж є в цьому ряду – це теж "зачистка" слідів "кольорових революцій". Не вдалося тільки з Грузією. США розв'язують Росії руки у заявленій Росією сфері російських інтересів. Перш за все у СНД.

Разом з тим під знак запитання було поставлено і рівень впливів цих геополітичних гравців (США та РФ) навіть у Центральній Європі – країнах, що не так давно стали членами ЄС і членами НАТО. Та проблема полягає в тому, що і ЄС все ніяк не може уконституюватися і чітко вибудувати свою систему безпеки (попри численні заяви щодо цього), але і НАТО (в ситуації такого переорієнтування США чи можливого пониження зацікавлення США у теперішньому рівні стосунків в рамках НАТО) може не забезпечити справжньої безпеки для проекту ЄС. Особливо для його нових членів. Це не означає остраху перед якоюсь інтервенцією, а остраху перед новими формами агресії – як от Інтернет-війни чи інформаційної війни між хакерами, що базувалися у РФ, та членом НАТО та ЄС Естонією. А була ще й енергетична війна, обмеження в торгівлі і т.д. Сьогоднішня війна – це не введення військ. Це вплив на ментальність, свідомість, формування політичних еліт інших країн "під себе" (Україна).

Одним словом США Барака Обами зробили промовистий крок в сторону Росії Владіміра Путіна та Дмітрія Медвєдєва. При цьому роль ЄС принаймні не зросла. США Барака Обами не лише не наполягають на інтеграції України до ЄС, але й на інтеграції України до і так проблемного, на разі, НАТО.

Можливо, на перспективу, США були б більше зацікавлені у розширенні НАТО з участю Росії – про що я та багато інших аналітиків неодноразово писали.

І у цьому контексті можна опуститися з глобального геополітичного рівня до рівня Центрально-Східньої Європи. Травмовані півстолітнім домінування СССР у Центрально-Східній Європі нові члени ЄС та НАТО, звичайно ж мали і мають певне упередження щодо Росії. Погана пам'ять проходить не так швидко. Однак інтереси "старих" членів ЄС, і знову ж передусім Німеччини та Франції, змушували і змушують їх тісно співпрацювати з РФ. Перш за все в енергетичній сфері. І певною перепоною всередині ЄС були саме "нові" члени ЄС. Передусім Польща, Литва, Латвія, Естонія. Навіть енергетичні газові проекти, як от "Північний потік", але й "Південний потік". Ці країни добре розуміли рівень загрози своєму суверенітету у вже новому, переосмисленому сенсі. Тому такі лідери, як президент Литви Валдас Адамкус та президент Польщі Лех Качинський були навіть дещо незручні лідерам ЄС.

Зверніть увагу наскільки чітко та однозначно позиціонувався президент Качинський у ході війни в Грузії чи у всіх "українських" питаннях, при найменшій загрозі українському суверенітету. І не забуваймо, попри те, що президент Качинський був твердим польським патріотом, він все ж, виходячи з державного інтересу і особливої важливості українсько-польських стосунків, піднявся до висоти державного мужа і взяв участь у складних для поляків обходах річниці знищення українського села Павлокома польськими партизанськими підрозділами (1945). Хоча, звичайно, це його візіонерство часом шкодило сьогоденним інтересам його політичної сили і навіть Польщі.

Президент Адамкус полишив пост не лише з огляду демократичну процедуру, але й з огляду на економічну кризу. Його змінила прагматичний президент Литви Даля Грібауйскайте, яка зосередилася на внутрішніх проблемах країни і не має геополітичних амбіцій Валдаса Адамкуса. І по-суті Литва була виведена з великої геополітичної гри.

В подібні проблеми попала Латвія. На Естонію тиснули ще до того.

Натомість у Польщі сформувалося протистояння традиціоналістського, патріотичного табору партії "Право і Справедливість" (PiS) провідником ідей якої був Лех Качинський і партії "Громадянська платформа" (PO) головною політичною фігурою якої став чинний прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Якщо президент Качинський, безсумнівно відстоюючи польські національні інтереси, як він їх розумів, всіма силами підтримував просування України і до ЄС і до НАТО, то Туск проголосив нову, прагматичну епоху в польській політиці – зближення з Росією, Росією – хочеш не хочеш – Путіна та Медвєдєва. А також нову, прагматичну епоху співпраці з ЄС. зокрема з найближчим сусідом Німеччиною. У цьому сенсі українське питання мусило бути відсунуте на інше місце. Це не означає, що для Польщі українські питання повністю втратити актуальність, все ж Україна залишається вагомим сусідом Польщі, однак її місце в політичних пріоритетах Польщі мусило змінитися. І змінилося – принаймні в очах Дональда Туска і його політичної сили. Значною мірою таке бачення України сформувалося під мимовільним німецьким та російським впливом. Хоча все ще залишаються сили, які бачать польсько-українські стосунки як пріоритетні. Отож у Польщі сформувалося два підходи до проблем Центрально-Східної Європи – більш євроатлантичне (Качинський) та більш європейське (Туск).

Політичне протистояння призводило до неприпустимих форм. В чомусь це нагадувало протистояння Ющенка і Тимошенко – ті ж самі забави з літаками, протоколом і т.д. Те ж саме нехтування національними інтересами за великим рахунком на користь ситуативної політичної доцільності. Нехтування стратегією з огляду на тактику. Хоча в умовах економічної кризи прагматизм Туска був виправданим – у Польщі не лише не відбулося обвалу економіки, але й невеликий зріст.

Думаю, що польський народ ще має розібратися з тим, чому насправді на обходах у Катині 8 квітня не було передбачено участі президента Медвєдєва, а отже по протоколу не було запрошено президента РП Леха Качинського, чому прем'єр-міністр РП Дональд Туск погодився на таке безсумнівне упущення (а насправді демарш з боку Росії). Качинському, користуючись його імпульсивністю, вказували його місце. Путіну вдалося поглибити розкол у польському політичному класі щодо до того консолідованої позиції Польщі стосовно Росії. Ба більше – блискуче з неї скористатися.

Для поляків Катинь, це те, що для євреїв Холокост, а для українців Голодомор. Тому емоційність Качинського тут абсолютно зрозуміла. Так само, як і спроба проігнорувати його з боку російської влади.

Зближуючись з прем'єр-міністром Дональдом Туском Путін та Мєдвєдєв не лише дистанціювали Туска від президента Качинського, а непомітно прив'язали до свого політичного проекту поширення російської зони впливу в тому числі і на Польщу. Путін з Мєдвєдєвим запросто переграли Туска. Правда не без допомоги Меркель.

Після цієї катастрофи в Польщі ще не обговорюється відкрито непряма і мимовільна (безсумнівно) вина Туска у те, що сталося. Ще не пройшов шок. Однак наступні президентські вибори не можуть пройти без обговорення і цієї проблеми. І скільки коштуватимуть Тускові і його політичній силі поплескування Владіміра Путіна по спині та обійми на місці загибелі президента Качинського покаже час. Символічна політика в Польщі дуже важлива. Хоча сам Дональд Туск ще задовго до катастрофи відмовився від того, щоб кандидувати на наступних президентських виборах, але представник його партії маршалек Польського Сейму Броніслав Коморовський, який сьогодні виконує обов'язки президента Польщі, так. Після катастрофи їм можна поспівчувати.

Однак вже тепер ясно, що євроатлантичний політичний табір у Польщі зазнав величезного удару. Але не тільки у Польщі. Президент Лех Качинський був чи не останнім з політиків, який не адаптувався до модифікованої політики ЄС та США у Центрально-Східній Європі. Пішли і Буш, і Адамкус, і Качинський, і Ющенко (врешті-решт).

Всі ці політики заважали. По-різному заважали. Заважали ЄС. Заважали РФ. І навіть США Барака Обами не дуже знали, що з ними робити. Центрально-Східна Європа перестала бути для США пріоритетним регіоном. Так як і все СНД.

Так само під великим запитанням після цієї катастрофи є і польсько-українське порозуміння – чи не найбільший здобуток української і польської політичних еліт після 1945 року. Сьогоднішня влада в Україні ментально абсолютно чужа польському контексту. Навіть близькі до Росії Дональд Туск та Віктор Янукович ментально, культурно, політично абсолютно різні. Це лідери сусідніх, але байдужих одна одній країн. Чи, точніше, політичних середовищ. Що теж є блискучою перемогою Путіна – нарешті ця польсько-українська зв'язка на державному рівні розірвана. І ні при чому тут давно покійний Степан Бандера, АК, УПА, Волинь, Сагринь і т.д. Хоча локальні операції по вбиванню клина між українським і польським народами продовжуватимуться де-небудь у Львові чи Перемишлі. Благо, що грунт благодатний. На сьогоднішній день Україна і Польща на офіційному рівні не такі близькі, як це було кілька років тому. Україну планомірно і свідомо ізольовують, позбавляють стратегічних і тактичних союзників. Спільними зусиллями Україну запихають у велику російську шафу. Як Білорусь. Дай Бог, щоб я помилявся.

А можливо не лише зазнав краху євроатлантичний табір у цих країнах, а сама концепція Центральної чи Центрально-Східної Європи як певної єдності, яка має свої інтереси. Її знову розривають. В Росії знову заговорили про вікопомний Віденський конгрес (1814-1815), який поділив Європу не лише на зони впливу, але й територіально між кількома імперіями.

Катастрофа під Смоленськом, а насправді під Катинню, це не проста аналогія. Знищення польських офіцерів у Катині 1940 року теж стало результатом реалізації проекту поділу Центрально-Східної Європи – плану Молотова-Ріббентропа 1939 року. І винні у ній не ті виродки, що розстрілювали, а Сталін і Гітлер. Розстрілювали навіть не полонених – Польща не оголосила війни СССР – а по-суті інтернованих. А також винні й такі мудрагелі, як прем'єр-міністр Великої Британії лорд Невілл Чемберлен (з його "Я вам привіз мир") та прем'єр-міністр Франції Едуар Даладьє, які здавши Гітлеру Чехо-Словаччину (1938), провокували Гітлера на Другу світову війну.

Катинь-2 2010 року має всі шанси стати істотною ланкою поділу Центрально-Східної Європи. От тільки, кому приписати лаври ініціаторів цього поділу? Меркель, Саркозі, Путін, Обама – хто більше приклався до цього плану? Щоправда, не забудьмо згадати й недолугості й інших гравців, як от Ющенка, який міг би більше зробити в умовах сприятливої для України кон'юнктури. В деяких детективах для того, щоб не знайшли винного у вбивстві, всі учасники по-черзі вбивають ножа у жертву.

Україна даленіє у російських туманах, а Польща слухняно лягає в фарватер і російської, і німецької, і американської теперішньої політики. Але це тепер.

Джерело: Блог Тараса Возняка

ДУРДОМ: В Херсонській області до 9 травня поряд з прапорами України вивісять прапори СССР

З розпорядження №329 від 1 квітня 2010 року (підписав голова обласної державної адміністрації Анатолій Гриценко.) Повний текст на сайті Херсонської ОДА тут.



- У День Перемоги перед адміністративним будинком разом із Державним Прапором України вивісити прапор держави-переможця у Великій Вітчизняній війні із зображенням серпа та молота. Рекомендувати підприємствам, установам, організаціям, які розташовані на території області, долучитися до виконання цього завдання.

ЯНУКОВИЧ ЗДАВ ОСТАННІЙ ЗБРОЙОВИЙ УРАН

Україні - ядерну зброю!
Україна погодилася відмовитися від своїх запасів високозбагаченого урану. Про це заявив прес-секретар Білого дому Роберт Гіббс на брифінгу в рамках саміту з ядерної безпеки, повідомляє Голос Америки.

Ця заява була зроблена за підсумками зустрічі, між президентами США Бараком Обамою і президентом України Віктором Януковичем.

За словами Гіббса, запасів високозбагаченого урану, які Україна використовує для проведення досліджень та створення медичних ізотопів, достатньо для створення декількох ядерних зарядів.

За словами прес-секретаря Білого дому, Київ погодився позбутися цих запасів до 2012 року.

Крім того, у спільній заяві Януковича і Обами йдеться, що президент США позитивно оцінює рішення України позбавитися усіх запасів високозбагаченого урану.

"Президент Обама відзначив унікальний внесок України у справу ядерного роззброєння і запевнив, що гарантії безпеки, надані в рамках Будапештського меморандуму з Україною від 5 грудня 1994, залишаються в силі", - наголошується в заяві.

"Янукович оголосив про рішення України, позбавиться усіх запасів високозбагаченого урану до проведення наступного саміту з ядерної безпеки, в той час коли США нададуть необхідну технічну і фінансову допомогу для підтримки цих зусиль", - йдеться у заяві.

Крім того в документах підкреслюється, що Україна має намір вивести значну частину цих запасів до кінця 2010 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Президент Обама високо оцінив рішення України як історичний крок і підтвердження лідерства України у справі ядерної безпеки та нерозповсюдження", - наголошується в заяві.

Крім того президенти підкреслили, що їх держави буду підтримувати міжнародні зусилля для того, що б перевести цивільні ядерні дослідницькі лабораторії на роботу з низько збагаченим урановим паливом.

"Президенти також погодилися продовжити спільну роботу над забезпеченням ядерної безпеки, включаючи зусилля з безпеки майданчика Чорнобильського атомного реактору", - наголошується в заяві.

"США внесли майже $250 мільйонів для цієї мети і підтверджують свій намір надалі підтримувати Україну і інші сторони в питанні приведення Чорнобильської станції в безпечний стан", - підкреслюється в документі.

Джерело: УП

ДЕ ТОЧКА КИПІННЯ УКРАЇНЦІВ? Близько 300 російських військових парадно пройдуть площами України

Союзники з розв'язування 2 світової війни.
Спільний московсько-німецький парад в Бресті. Вересень 1939

Підрозділи Збройних сил Росії візьмуть участь в урочистих заходах до 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в 4-х українських містах.

Про це повідомили "Інтерфаксу-АВН" у управлінні прес-служби й інформації Міноборони РФ.

У військовому параді в Києві російську армію представлятиме парадний розрахунок у складі повітряно-десантної роти з 70 військовослужбовців і знаменної групи з 5-ти осіб від роти Почесної варти Московського військового округу.
На рейді Одеси, Керчі й Миколаєва стануть кораблі Чорноморського флоту, а святковими площами цих міст пройдуть парадним розрахунком по 75 російських морських піхотинців, зазначили в Міноборони Росії.

Джерело: УП

Табачник хоче заборонити у підручниках словосполучення "Друга світова війна"

бидлоелітний табачник
Міністр освіти Дмитро Табачник вважає, що в ході Великої Вітчизняної війни не було інших воюючих сторін, крім антигітлерівської коаліції і фашистської Німеччини та її союзників.

Про це він сказав під час відеомосту між Москвою, Мінськом, Києвом, Кишиневом і Єреваном, повідомляє Обком з посиланням на Українські новини.

"Переконаний, і всі колеги мене підтримають, що під час Великої Вітчизняної війни не було жодної третьої сили, була антигітлерівська коаліція і був гітлерівський Рейх і його союзники-сателіти. І ті збройні формування, які створювалися з місцевих громадян на окупованих територіях, - це колабораціоністи", - сказав міністр.

На думку Табачника, неприпустимим є той факт, що останнім часом активізувалися спроби реабілітації таких формувань.

"Розмова про колабораціоністів, вона недоречна і дика в будь-якій країні цивілізованої Європи", - сказав він.

Міністр вважає, що необхідно проявляти повагу до ветеранів ВВВ, говорити правду про події, що відбувалися в той час, і не допускати перекручування історії.

"Щоб виховати повагу молодого покоління до подвигу його прадідів і дідів, потрібно просто говорити, що були герої війни і, на жаль, були колабораціоністи", - заявив він.

Табачник також висловив думку, що той факт, що в останні роки в Україні ВВВ почали називати Другою світовою війною, є проявом неповаги до ветеранів і запевнив, що в підручниках ця війна знову буде називатися Великою Вітчизняною.

Джерело: УП

Сорос: Зона євро і Євросоюз у цілому виявилися на межі розвалу.

ЄССР
Таке застереження висловив в інтерв'ю The Financial Times американський фінансист Джордж Сорос, пише Inopressa.

За словами Сороса, розвалу може запобігти тільки втручання Німеччини, а саме надання Греції кредитів з пільговими ставками.
"Сорос дав інтерв'ю до того, як у неділю міністри фінансів країн зони євро оприлюднили умови фінансової підтримки для Греції", - відзначає видання.

Тим часом виконавчий директор МВФ Домінік Стросс-Кан на конференції в Кембриджі заявив, що з фіскальними проблемами зіткнулися всі розвинені країни, і Управління з бюджету ЄС має штучно підтримати євро.

За оцінками Сороса, Греція вжила необхідних заходів для виходу з кризи, а тепер їй має допомогти Європа, але Німеччина не хоче виручати марнотратних південців.
Допомогу може надати МВФ, видавши Греції кредит на певних умовах.

"МВФ уже схвалив плани Греції з консолідації фіскальної системи", - відзначає видання.
Сорос сказав в інтерв'ю, що особисто більше не займається активними валютними спекуляціями.

"Якщо б я зараз керував хедж-фондом, то побоювався б робити гроші: політичні наслідки були б надто гострі", - додав він.

За словами Сороса, на нинішній кризі хедж-фонди не наживаються: вона не є для них благодатним грунтом.

Джерело: УП

КАТИНЬ-2. Поляки вже прямо звинувачують Росію у вбивстві Лєха Качиньського

Вбивство Качинського москвою
Росія відповідальна за катастрофу, причому не тільки в моральному сенсі, вважає депутат партії «Право і Справедливість» Артур Гурський. Нагадаємо, одним з лідерів цієї партії був загиблий президент Польщі Лєх Качиньський. «Я практично впевнений, що росіяни нас дурять», заявив він в інтерв'ю газеті Nasz Dziennik (у перекладі ІНОЗМІ).
На думку депутата, безпосередньо перед посадкою повинна була скластися ситуація, яка привела до цієї трагедії. «З'явилися дві версії подій, і кожна з них вказує на можливу роль російської сторони. І, поза сумнівом, Москва несе також моральну відповідальність за цю катастрофу», — заявив Гурський.

«Катинські заходи за участю (прем'єр-міністра РФ) Путіна і (прем'єра Польщі) Туска можна, без сумніву, записати в успіхи Росії», — вважає Гурський. «Ймовірно, росіяни хотіли перешкодити Качиньському взяти участь в суботніх заходах, щоб їх ранг і послання не затьмарили того, що відбувалося декількома днями раніше», — заявив він.

«Зрозуміло, що президент Качиньській не встиг би на церемонії в Катині з Мінська, а тим більше з Москви, тоді вони не мали б офіційного рангу і не відтіняли б своїм змістом російське послання, зроблене раніше, — сказав він. — Отже, ця диверсія, якщо в росіян дійсно були такі мотиви, мала політичний вимір».

Крім того, відзначив він, «в російської сторони вже немає сумнівів, що в катастрофі винен пілот, який міг зробити помилку, або навіть сам президент Лєх Качиньський, який дуже наполегливо хотів взяти участь в катинських заходах разом з катинськими сім'ями». «Росіяни вже все з'ясували, вже назвали винних. І ними виявилися самі поляки», — заявив Гурський.

За його словами, «росіяни сказали, що заберуть тіла до Москви, вони абсолютно не впевнені, що допустять до слідства поляків». «А якщо нас до нього не допустять, то це означатиме, що ми не ознайомимося із записами «чорних скриньок», і ніколи не дізнаємося правди», — відзначив депутат.

Тим часом експерти заявляють, що в поляків є всі підстави підозрювати Росію у вбивстві президента Лєха Качиньського.

В керівництва Польщі, як і в пересічних громадян є всі підстави підозрювати російську сторону в навмисній катастрофі Ту-154, на якому розбився президент Польщі. Про це заявив в інтерв'ю балтійському інформаційному агентству політичний аналітик Інституту Евро-атлантичного Співробітництва (ІЄАС) в Києві Володимир Горбач.

За свідченням Горбача, в політиків, в слідчих органів, в будь-якого пересічного громадянина Польщі могла з'явитися думка про причини того, що трапилося.

«Враховуючи сучасну російську історію з різними терактами, отруєннями, диверсіями є підстави підозрювати російську сторону в діях, що спричинили катастрофу літака з Лєхом Качиньським, — стримано і політкоректно заявив експерт.

Він підкреслив, що нічого не стверджує, проте визнав, що опоненти Росії мають підстави підозрювати РФ в тому, що певна частина провини в тому, що сталося, може лягти на Росію.

Джерело: КЦ

Президент Болгарії більше не полетить на Ту-154

Вбивство Качинського ФСБ
Після авіакатастрофи під Смоленськом, в якій загинув президент Польщі, Болгарія припинила експлуатацію літака Ту-154 президента Георгія Пірванова, передає «РІА-Новини».

«Польоти на літаку президента (Болгарії) були припинені. Поточні польоти всіх літаків даного типу скасовані доти, поки не стануть відомі точні причини аварії (польського літака)», — повідомив представник міністерства транспорту країни Атанас Костов.

Костов також додав, що Болгарія подумає про те, щоб продати президентський Ту-154.

Джерело: КЦ

ТВЕРЬ. У Твері судять 5 прихильників незалежності Твері від Росії

Карта майбутньої Північної Євразії
(колишня російська федерація)
За повідомленнями тверських блогерів, в даний час в Твері судять 5 прихильників незалежності Твері від Росії. ФСБ звинувачує їх в тому, що вони писали на стінах будинків гасла «Москва прощавай, ЄС здрастуй», «Незалежна Тверь».

Після появи цих гасел чекістська організація «Наші» за наказом начальства з ФСБ примальовувала до гасел свастики і розгромила татарське і єврейські кладовища, після чого ФСБ голослівно звинуватила в цьому прихильників незалежності, повідомляють тверичі в своїх блогах.
Джерело: КЦ

ФОТО. На зустрічі зі здорованем Обамою Медведєв сидів на спецстільці з високими ніжками

московський карлик діма мєндєль на високій табурєткє
 та барак хусейновіч обама
Уважні громадяни звернули увагу, що російський ватажок Медведєв страждає сильним комплексом неповноцінності через свій малий зріст.

Для того, щоб зробити кремлівського карлика вищим за високого американського президента Барака Обаму, на фото для міжнародної преси, під час недавньої зустрічі в Празі, коли була підписана угода між РФ і США, медведєвська свита посадила його на вищий стілець.

В спецстільця для Медведєва вища не тільки спинка, що видно на фото, але й ніжки (на фото не видно).

Нагадаємо, що в лютому цього року в день вояжу Медведєва до Омська по шляху проходження кортежу у бік Омського нафтопереробного заводу терміново була демонтована афіша спектаклю «Чекаємо тебе, веселий гном» театру-студії Любові Єрмолаєвої.

Про цю операцію ФСБ, яка була проведена ще 12 лютого, повідомили омські журналісти.

За свідченням очевидців, афішу дитячої казки чекісти прибрали мало не сокирами з блискавичною швидкістю. Можливо через те, що Медведєв міг прийняти це на свій рахунок, вказують журналісти.

Джерело: КЦ

Російський Івангород проситься в Естонію

Івангород і Нарва
У Івангороді збирають підписи за приєднання до Естонії. Звернення, під яким більше 600 підписів, вже відправили рекомендованим листом президентові РФ. Заява, судячи з усього, — єдиний спосіб для маленького прикордонного міста звернути увагу на свої біди, пише «Діловий Петербург»

Скандальне звернення написав депутат міських зборів Івангорода Юрій Гордєєв. Прохання про приєднання прикордонного міста підписали 660 осіб, у тому числі і ще два депутата. 2 квітня звернення рекомендованим листом пішло на адресу двох президентів.

«Ми, жителі Івангорода, звертаємося до вас з проханням вирішити, нарешті, нашу долю і долю нашого міста про приналежність даної території до Естонії, бо більше 300 років наше місто і деякі території навколо нього входили до складу Естонії. Наше місто єдине в Росії, яке стоїть прямо на кордоні, а з Естонією нас розділяє тільки річка Нарова», — мовиться в обігу до президентів. Депутат пропонує провести референдум з цього питання.

Як розповів Юрій Гордєєв, влада Івангорода заборонила публікувати звернення в місцевих ЗМІ, але вже дзвонили з «Голосу Америки» і «Радіо Свобода», естонських газет. «Іншого способу звернути увагу на біди нашого міста немає», — вважає він і відзначає, що «разів двадцять звертався і до прокуратури, і до губернатора з депутатськими запитами». І перед цією «акцією» він намагався попередити і місцеву владу, і губернатора Сердюкова: «Якби вони хоч якось відгукнулися».

Десять років тому така ініціатива вже допомогла івангородцям. За словами Юрія Гордєєва, 500 підписів, зібрані ним за приєднання міста до Естонії, зробили свою справу. «На нас нарешті звернули увагу. З федерального бюджету пішла допомога — близько мільярда рублів. Ми побудували очисні і багато що інше», — говорить Гордєєв. Депутат щиро сподівається, що такий «фокус» пройде і вдруге.

«Але чесно сказати, якщо зараз в Івангороді провести референдум з цього питання, то більшість жителів висловляться за, — сумно відзначає він. — У нас середня зарплата — близько 7 тис. рублів, в Естонії пенсія — 4,5–5 тис. крон (це близько 12 тис. рублів). Нас розділяє лише 50 м, і ми знаємо, як живуть по той бік кордону».

Джерело: КЦ

четвер, 8 квітня 2010 р.

Брати Капранови: Гамівна вишиванка

Я канхвету хорошу очєнь, вкусную,
єму давав, но он нє взял, муділа.
Дива твої, Господи! Янукович із Мєдвєдєвим вирішили разом святкувати ювілей Шевченка!

Ви щось розумієте? Ми - ні. Зустрічаються у Москві двоє президентів.

Один - тиждень як у кріслі, держскарбниця порожня, бюджету немає, парламент паралізовано, у кріслі прем'єра - лютий ворог, ну і так далі. Другий теж має клопіт з політичною та економічною ситуаціями, він передостанній рік на посаді і чітких перспектив на переобрання не має. Обидва хором говорять про кризу у стосунках між державами, яка охопила усі галузі - від цін на газ до геройських звань, виписаних не тим, кому треба.

Обидва завзято обговорюють складні теми, але рішень по суті приймають тільки два: по-перше, разом відсвяткувати 65-ту річницю Перемоги із урочистим вилученням зірки Героя у Степана Бандери, а по-друге... По-друге, разом відсвяткувати ювілей Тараса Шевченка, який відбудеться 2014-го, тобто ЗА ЧОТИРИ РОКИ!

Ну, з Бандерою та Перемогою зрозуміло - Росія відчайдушно чіпляється за останній радянський міф, а тут і слушна дата, хай не кругла, але кратна 5-ти. Часу обмаль, проте можна постаратися.

Пригадується, як широко відзначали у Радянському Союзі інший ювілей - 325 років "возз'єднання України з Росією". Підґрунтя для широкого святкування такої дивної з нумерологічної точки зору дати було суто політичним - привид самостійності знову замаячив на теренах УРСР, і репресії з боку каральних органів вирішено було прикрити масштабними святкуваннями. Ну а заразом і нагадати "хохлам", хто кому брат.

Стосовно першого святкування аналогія цілком очевидна. Але Шевченко?!! Невже у стосунках між нашими країнами немає більш нагальних проблем і більш термінових святкувань? Рівно за рік, 12 квітня 2011 року все прогресивне людство буде відзначати 50-річний ювілей першого польоту людини до космосу. Їхній Гагарін, наш Корольов - дружи та святкуй донесхочу. Чому два президенти не взялися дружити з приводу космонавтики?

До того ж паради та запуски ракет вдаються нашій владі значно краще, ніж ювілеї письменників. Згадаємо Гоголя, 200 років якому виповнилося у 2009-му.

Що вам запам'яталося із програми святкувань? Гогольфест, кілька виставок, Мінкультуризму, який помилково заснував вже засновану раніше премію Гоголя, спорадичні перевидання окремих творів класика - власне, на цьому українська сторона вичерпала себе.

Значно веселіше відсвяткували у Росії - по-перше, заарештували людей, що читали твори Гоголя біля його пам'ятника, по-друге, розламали квартиру, у якій помер класик, щоб зробити там музей, по-третє, розтринькали державні гроші, призначені для повного зібрання творів, по-четверте, посварилися, куди переносити пам'ятник, по-п'яте, разорили могилу Булгакова, щоб відновити могилу Гоголя? по шосте...

Ні, звісно, це тільки зворотна, "чорна" сторона святкувань, але з пісні слова не викинеш.

Крім цього було, звичайно, скандальне кіно "Тарас Бульба" зі Ступкою та Боярським, було відкриття того самого музею Гоголя в Москві, було-таки повне видання творів класика - на допомогу прийшла Московська патріархія.

Проте враження від святкування ювілею класика залишилося суперечливе. Держава поводиться у тонких мистецьких сферах з граційністю ведмедя, залишаючи за собою уламки посуду та віддавлені ноги.

Ми не маємо підстав твердити, що хтось із президентів, які домовилися разом відсвяткувати ювілей Шевченка, читав колись його вірші (окрім, звісно, "Заповіту") і зможе пригадати, звідки, власне, оце "Реве та стогне Дніпр широкий" - з якого саме твору.

А отже питання - а чому саме Шевченко? - залишається без відповіді.

І справді, нащо Москва так поспішає вшанувати пам'ять автора рядків "кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"? Адже пропозиція щодо цього, як кажуть, виходила саме від президента Росії.

Тут уже з пам'яті виринає радянський культ Кобзаря, який існував в УРСР у дивному поєднанні з утисками української мови та будь-яких проявів національної свідомості.

Старожили згадають - день народження Шевченка відзначався цілком офіційно і урочисто, але КГБ стояло біля пам'ятників і фіксувало усіх, хто не у складі делегацій, а за власною ініціативою прийшов до них покласти квіти. Взагалі мовна та культурна політика радянської влади на окупованих територіях заслуговує на окреме дослідження через просто-таки шизофренічне поєднання непоєднуваного.

А ми з вами краще звернемо увагу на те, що за кількістю топонімів Шевченко у Києві випереджав навіть Леніна: бульвар Шевченка, парк Шевченка, провулок Шевченка, метро Шевченка, площа Шевченка - бідолашні туристи досі блукають між цими назвами, наче їх водить нечистий.

До речі, чи знаєте ви, що Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка був організований у 1926-му році як Інститут Шевченка - не більше і не менше. І задачею мав вивчення життя та творчості класика. Тільки потім, простудіювавши як слід "Кобзаря", заклад перетворився у Інститут імені Шевченка, а згодом і на Інститут літератури його імені.

А ще у нас є оперний театр імені Шевченка. Автор першої української опери Гулак-Артемовський у труні перевертається від здивування. Певно, ми не все знаємо про творчість Тараса Григоровича, десь він там всерйоз засвітився у оперно-балетних справах.

Хто після цього скаже, що радянська влада утискала українців? Бачите, скільки навколо Шевченка? І буде ще. Буде ще стільки, що задавитеся.

Цей дивний культ великого художника і поета мав дві мети. З одного боку громадян переконували, що саме з Шевченка починається українська культура, а тому українцям не варто розраховувати на щось крім ролі молодшого "в єдиній родині народів-братів", у складі якої є значно старші культури.

А з іншого боку цей культ рішуче наголошував - на Шевченку українська культура і закінчується. І не просто на Шевченку, а на затвердженому переліку його канонічних образів. А тому всім, хто захоче вийти за ці раз і назавжди накреслені межі, буде непереливки.

Шевченка не можна було любити як захочеш. Його треба любити "як положено". У визначених рамках ювілеїв і офіційних заходів.

Решту дозволених радянською владою письменників відправили на підтанцьовки - театр опери і балету, скажімо, назвали іменем Шевченка, а театр російської драми - іменем Лесі Українки. Ну і так далі.

І в масштабах України Тараса Григоровича стали використовували у якості такого собі кийка. "Ти що, проти Шевченка?" Далі бронзовим бюстом по голові, гамівну сорочку на плечі - і на Фрунзе 103.

Покоління, яке реалізовувало описану вище політику, ще живе. Так само, як і жива окреслена тут ідеологія. Тож нічого нового вигадувати не треба. Тому Росія як спадкоємець Радянського Союзу з легкістю успадковує старі гебешні прийоми.

Й те, що у "перезавантаженні" стосунків Мєдвєдєв почав саме із Шевченка - диктує очевидні висновки. Згадайте, до речі, що Янукович саме після Москви одразу поїхав до Канева, розкритикував стан справ у заповіднику, звільнив директора, а заразом і голову облдержадміністрації. За Шевченка.

Ні, ми не проти звільнень і не проти святкувань, звісно, якщо вони таки колись відбудуться. Ми, власне, про те, що в Україні передбачається повернення старої радянської національної політики. Сценарій давно відомий: купка дресованої інтелігенції у вишиванках символізує розквіт культури, Шевченко - зв'язок з традицією, а вище керівництво на свята може навіть сказати пару слів українською, державною мовою.

На національну культуру збираються знову натягти гамівну сорочку. Можливо, тепер вона буде вишитою - щоб нам приємніше було носити.

У сьогоднішній ситуації смішить перш за все демонстративне повернення до радянських шаблонів - неподільна триголова єдність Москва-Київ-Шевченко. Втім, реве бик, чого навик - на що ж іще можна сподіватися від Луб'янки?

Але ми вже очевидно не ті, що були тридцять років тому. Щоб відновити ці гамівні стандарти в культурі нас із вами доведеться як мінімум перестріляти. Як у двадцяті-тридцяті.

Тож не треба засмучуватися. Майбутній сценарій все-таки залежить від нас.

"Борітеся й поборете", як наказав нам Клінтон...

Ой, ні, пробачте, здається це все-таки був Шевченко.

P.S. До речі, хто не планує вдягати гамівну вишиванку - зазирніть на книжкову виставку 8-11 квітня до Університету фізкультури на вулиці Фізкультурній 1. Для журналістів, студентів і тих, хто цікавиться публіцистикою ми читатимемо там лекцію під назвою "Десять заповідей публіциста." О 16-30, 8-го квітня у 209 аудиторії.

Джерело: УП