середу, 23 листопада 2011 р.

ВИРОДКИ! У Херсоні в День пам'яті жертв Голодомору окупанти влаштовують півфінал "клубу веселих і кмітливих".

Holodomor

У Херсоні 26 листопада, в День пам`яті жертв Голодомору відбудеться півфінал регіональної ліги КВК. Як передає кореспондент УНІАН, відповідні афіші розклеєні в обласному центрі. Зокрема, на афіші зазначається, що в суботу, 26 листопада о 18.00 в Палаці молоді (колишній ДКТ) на вул. Перекопській відбудеться другий півфінал Херсонської відкритої ліги КВК.

У грі візьмуть участь 5 команд – херсонські «ВІКНО» і «Вбий бобра», «Небагато знають» (Дніпропетровськ), «Так” і «Фреш» (Суми). Також на афіші зазначається, що гра відбудеться за підтримки Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації та мера Херсона Володимира САЛЬДО.

Як повідомив начальник управління сім`ї, молоді та спорту Херсонської ОДА Олег КРАВЕЦЬ, очолювана ним установа до організації цього півфіналу КВК має непрямий стосунок, а організовує і проводить гру громадська організація Відкрита ліга КВК "Я валяюся!", яка і запланувала проведення цього заходу на 26 листопада.  "Це вони планували. Захід був запланований давно і організатори не знали, що цього дня відзначається День пам`яті жертв Голодомору", - сказав О.КРАВЕЦЬ.
Також, за словами начальника управління ОДА, скасувати півфінал КВК неможливо, оскільки, в іграх беруть участь команди з інших міст, і вже вирішено питання з їх приїздом і поселенням. Але, за словами чиновника, організатори перед початком гри оголосять про те, що сьогодні День жалоби.

Також О.КРАВЕЦЬ повідомив, що цей півфінал КВК проводиться в рамках виконання обласної програми "Молодь Херсона" і фінансується в рамках цієї програми з обласного бюджету. Втім точну суму, виділену на проведення цього заходу, О.КРАВЕЦЬ не назвав.

Нагадаємо, що 26 листопада в Україні щорічно відповідно до Указу Президента України від 26.11.1998 р. відзначається День пам`яті жертв Голодомору. Цього дня, згідно з кількома указами Президента і відповідним Законом України обмежують масові розважальні заходи, вносять зміни до розкладу мовлення каналів і радіостанцій, а окремі розважальні телеканали навіть припиняють мовлення.


вівторок, 22 листопада 2011 р.

МОСКАЛЬСЬКІ РЕКОРДИ. Росія вийшла на перше місце в світі за кількістю вбивств

russia
За повідомленнями ЗМІ, нещодавно опублікована доповідь розташованого у Відні Офісу ООН по наркотиках і злочинності UNODK (United Nations Office on Drugs and Crime) «Глобальне дослідження гоміциду-2011»  (Global Study on Homicide 2011) засвідчила, що Росія обігнала США за кількістю вбивств. Гоміцид — це вбивство людини людиною.

У 2009 р. (дані по гоміциду в Росії були розраховані саме за той рік) в Росії  вчинено 15 954 вбивства. У США зареєстровано 15 241. При цьому населення США перевищує населення Росси в три рази.

Проте цифри, наведені в доповіді ООН, не відображають справжньої ситуації з душогубством в Росії. Згідно статистиці тербанди МВС, в Росії в 2009 році насправді було зареєстровано 18,2 тисячі вбивств.  Але ці дані до ООН не потрапили.

Згідно результатами багаторічного вивчення латентних вбивств (прихованих, таких, що не потрапили до статистики), проведеного в НДІ академії генеральної прокуратури під керівництвом професора Іншакова, рівень вбивств, розрахований на основі багаточинникової моделі, за минуле десятиліття в Росії постійно зростав. І склав у 2009 році не 15,9, а 46,2 тисячі.

Таким чином Росія випереджає формального ООНівського світового лідера з гоміциду — Бразилію, де населення на 50 мільйонів більше, ніж в Росії. Прийняти на віру офіційні твердження про 15,9 або 18,2 тисячі вбивств не можна, оскільки  за 2009 рік до тербанди МВС надійло 45,1 тисячі заяв про вбивства, 77,9 тисяч трупів тоді числилися невпізнаними, а 48,5 тисяч зниклих без вісті громадян так і не знайшли.

КЦ

пʼятницю, 18 листопада 2011 р.

Біля Хортиці рибалка виловив тисячолітній меч, який, можливо, належав легендарному нетолерантному князю Святославу Хороброму.

Із Дніпрового дна підняли меч, який, імовірно, був власністю князяСвятослава, що, згідно з історичними документами, загинув під час переправи. За словами представників Національного заповідника "Хортиця", де нині зберігається знахідка, меч випадково знайшов рибалка і приніс до музею. Дослідники кажуть: знахідка датується десятим століттям й очевидно належала комусь зі знаті – про це свідчить багате оздоблення руків’я меча, інформує "Радіо "Свобода".

Випадкова рибалчина знахідка чекала свого часу на глибині 20 метрів біля північної частини острова Хортиця, розповіла Тетяна Шелеметьєва, старший науковий співробітник відділу фондів Національного заповідника "Хортиця". За її словами, руків’я меча належить до так званого варязького типу – із коротким перехрестям, який був поширений на Русі у дохристиянський період. Тобто, його стовідсотково виготовили у середині Х століття, вважає Тетяна Шелеметьєва.

"Є версія, що, ймовірно, цей меч міг належати дружині князя Святослава. Згідно з літописом, Святослав загинув біля дніпровських порогів. Де конкретно – невідомо, – говорить дослідниця. – Цей меч належить до каролінгського типу: верхня частина оздоблена сріблом, бронзою і позолотою. Тобто, вочевидь така досить дорога зброя була". Зі слів науковця, ймовірно, що такий меч міг належати і самому князеві. Хто міг бути власником меча, покаже експертиза.

Загалом, у 20-х роках минулого століття під час будівництва Дніпрогесу було знайдено ще п’ять мечів, які могли належати Святославовому війську, але їх було втрачено під час війни. Однак про те, чи справді цьогорічна знахідка належала дружинникам князя, а то і йому самому, можна буде сказати тільки після низки експертиз, зауважує Михайло Відейко, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук. "Щоправда, зброя до того часу датується з точністю до століття. Наприклад, вважається, що меч міг бути в ходу років вісімдесят. Якщо це була якісна, гарна зброя, вона передавалася від батька до сина і так далі. Крім того, зброя не є іменною – тоді не було таких звичаїв", – зазначає археолог. Однак, навіть не будучи власністю Святослава, меч має безперечну історичну цінність – в Україні знайдено всього кілька десятків зразків зброї того періоду, каже Відейко.

Пролежавши майже тисячу років на дні ріки, нині меч потребує особливих умов зберігання і реставрації, але музей не має необхідних умов, зазначають представники заповідника. За їхніми словами, на початку грудня вони чекають на приїзд спеціалістів з київського реставраційного центру. Можливо, також будуть запрошені фахівці зі Скандинавії, адже такі мечі були поширені саме там.

Джерело: Княже Місто

понеділок, 14 листопада 2011 р.

Толерантність це... Лесбійська пара з США готує свого прийомного сина до операції зі зміни статі

Толерантність. Сатанинські плакати на стінці у берлінській школі.
Фото Німецької хвилі.

Лесбійська пара з американського міста Окленд готує свого 11-річного прийомного сина Тома до операції зі зміни статі, повідомляє Fox News.


За словами Полін Морено і Дебри Лобел, Том із народження почувається дівчинкою й хоче дійти в цьому питанні до кінця. Хлопчик почав приймати гормони, що уповільнюють процес статевого дозрівання. Таким чином, лікарі готують підлітка до операції зі зміни статі, яку йому можуть зробити через кілька років.


Прийомні батьки Томмі — лесбійська пара з Каліфорнії — заявили, що як тільки вони дозволили підлітку називати себе жіночим ім'ям Теммі й носити сукні, його настрій і загальний стан різко покращилися. За словами жінок, вони не можуть піти проти законів природи і з розумінням ставляться до такого непростого рішення свого прийомного сина.
Жінки, що багато років живуть у шлюбі, були шоковані, коли їхній син заявив, що хоче змінити стать. "Одне — відчувати потяг до людей однієї з тобою статі, інше — жити в чужому тілі", — кажуть жінки.


За їхніми словами, Том уперше сказав, що не хоче бути хлопчиком, у сім років. Через вроджений дефект мови дитина заговорила досить пізно, тому прийомні батьки навчили її мові жестів. Жінки зазначають, що Томмі завжди використовував жіночий знак для позначення себе. Пізніше лікарі діагностували у хлопчика розлад гендерної ідентичності.


Багато американських лікарів уже засудили жінок і заявили, що домагатимуться прийняття закону, котрий забороняє приймати гормони дітям до 18 років. Деякі медики кажуть, що жоден добропорядний лікар не погодиться таким чином поламати дитині життя. Вони звинувачують Морено і Лобел у підкупі лікарів.


Зараз Томмі знаходиться у спеціальній лікарні для дітей із гендерною дисфорією. Лікарі колють йому спеціальні гормони, які уповільнюють процес статевого дозрівання. За словами медиків, у 14 років підлітку необхідно буде прийняти остаточне рішення, залишатися хлопчиком чи ні. В останньому випадку, йому пропишуть жіночі гормони, після чого проведуть операцію зі зміни статі. Крім Томмі у Полін Морено й Дебри Лобел є двоє дорослих синів.


Нагадаємо, у квітні цього року повідомлялося, що австралійський суд дозволив провести операцію зі зміни статі десятирічному хлопчикові на ім'я Джемі, таким чином він став наймолодшою ​​людиною, що готується до такої операції.


Джерело: Тризуб

неділю, 13 листопада 2011 р.

ОПОВІДКА ПРО МЕД, БДЖІЛ та ЕВРОКОМІСАРІВ

Якось у ліс до диких лісових Бджіл прийшла поважна делегація від Євросоюзу.

- Чого ви хочете?- нецивілізовано запитали у представників Євросоюзу невиховані, дикі лісові Бджоли.
- Ми хочемо запропонувати вам вступити до Євросоюзу, -відповіли Бджолам цивілізовані представники Євросоюзу.


- Ха! А навіщо це нам?- здивувалися дикі лісові Бджоли?
- Ну як це - "навіщо"? Відразу видно, що ви - дикі, тупі й нецивілізовані Бджоли! Адже виховані, толерантні і цивілізовані Бджоли ніколи б не стали задавати таких тупих, дурнуватих запитань! Це смішно - не знати, навіщо вступають у Євросоюз! Адже ви хочете бути цивілізованими, європейськими бджолами, чи й надалі хочете залишатися тупими, нецивілізованими лісовими Бджолами?

- То ж поясніть нам, будь ласка, які вигоди ми будемо мати від членства у вашому Євросоюзі? - ввічливо запитала представників Євросоюзу бджолина матка.

- Суцільні вигоди! Наприклад, ми будемо захищати вас, щоб північні ведмеді не крали ваш мед!

-Це цікаво! Власне ми й самі можемо захиститися, ну, а якщо не вийшло захиститися, то хоч би помститися! А що пропонуєте ви?

- Помститися! Відразу видно, що ви - дикі та нецивілізовані! Усі подібні справи слід вирішувати лише через найгуманніший європейський суд! Наприклад якщо до вашого дупла вліз непроханий ведмідь і надер меду, що потрібно робити?

- Закусати до смерті! Ми так завжди робимо!- відповіли лісові бджоли.

- Ні!!! Так не можна!! Це не по-християнськи!!! Відразу видно, що ви - дикі та нетолерантні! Насамперед слід викликати представників Єврокомісії з меду, щоб вони оглянули місце злочину та склали акт про правопорушення. Звісно, послуга ця не з дешевих. Зате все буде по-закону.

- А що далі?

- Далі Акт, складений представниками Єврокомісії з меду, проходить по різних наших інстанціях, де його розглядають представники різних Єврокомітетів на предмет єврозаконності та дотримання законних прав усіх можливих меншин.

- Тобто як це?

- Дуже просто! Можливо, цей Ведмідь, котрий надер у вас меду, є представником сексуальної меншини, для котрої крадіжка меду є своєрідним замінником статевого акту. Тоді його дії будуть класифікуватися не як крадіжка меду, а як задоволення сексуальних потреб представника сексуальної меншини.

- Тобто, його не можливо буде покарати?- здивувалися лісові бджоли.

- Ні, ні в якому разі! Ви що, проти прав меншин? - замахали руками представники Євросоюзу.

- Ну нехай, а що ж далі? Що, коли він не є представником сексуальної меншини?

- Ну, там ми подивимося, можливо він є представником якої-небудь релігійної конфесії, представники котрої мусять споживати лише виключно дикий, натуральний, кошерний мед, а ви їм не дозволяєте це робити добровільно. У такому разі це також не буде вважатися крадіжкою.

- Ну добре, а що далі?

- А далідокументи будуть спрямовані до Антикорупційного Єврокомітету, щоб перевірити, чи не була ця крадіжка організована вами самими, щоб зменшити базу оподткування і не сплачувати податки.

- Які ще податки?- здивувалися Бджоли.

- Звичайні, європейські податки на виробництво меду. Адже ви повинні будете сплачувати податки за кожні 100 грамів виробленого вами меду.

- І куди йтимуть ці податки?

- Звісно куди - на захист вас від Ведмедів та від інших шкідників, а також на компенсацію моральної шкоди тим громадянам Євросоюзу, котрі не можуть споживати мед через алергію на нього, чи через інші причини.

- Це ж як? Хіба ж ми винні, що у когось алергія на мед?- ще більше здивувалися Бджоли.

- Звісно, ви не винні в наявності алергії, але ваше існування, як бджіл, а також існування самого меду завдає неймовірних моральних страждань тим громадянам Євросоюзу, хто не може вживати мед через алергію на нього. Через їхню нездатність їсти мед у них розвивається низька самооцінка, комплекс неповноцінності, дехто схильний до самостигматування та навіть до самогубства!

- Гм... Який жаль!.. - сказали Бджоли.- І які приблизно суми компенсації цих моральних страждань можуть бути?

- Різні. Від одного мільйона Євро до кількох сотень мільйонів Євро, в залежності від важкості випадку.

- А звідки нам взяти ці мільйони євро, щоб компенсувати моральну шкоду?

- Знаєте що, шановні дикі нецивілізовані Бджоли, це не наші проблеми. Не хочете сплачувати податки на мед - припиніть його виробляти, та й усе. А інакше прийдуть єврокомісари з меду, опишуть ваше майно, продадуть з аукціону - і таким чином компенсацію у будь-якому випадку виплатять. Якщо ж не буде вистачати коштів, ви будете спрямовані на примусові роботи. І якщо ви не встигнете до смерті відпрацювати борг, то його за вас будуть відпрацьовувати ваші діти, внуки, правнуки, тощо.


- Мабуть, ми не хочемо вступати до Євросоюзу, - сказали Бджоли. - Хай вже краще раз на рік приходить Ведмідь.

©Микола Черкасенко

Бидлоеліта довела країну до краю


Олег Соскін: Провал місії МВФ в Україні був прогнозованим

Провал місії МВФ в Україні був прогнозованим. Про це кореспондентові FROM-UA заявив директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.

«Цей провал місії я гарантував, і це добре, тому що ми не можемо віддати навіть тих грошей, які ми вже отримали в МВФ, — це 14,3 млрд. доларів. Умови меморандуму не виконані, там не тільки питання по газу, там питання по банках», — відмітив він.

«В нас агонізуюча банківська система. Тобто якщо відняти банки з іноземним капіталом, то українські банки по суті є сьогодні депресивними і не в змозі забезпечити стабільність. Не вирішене питання з банками, які розорилися у 2008 році і були рефінансовані. Куди поділися гроші? Сотні мільярдів гривень були, по суті, вкрадені власниками цих банків. Не вирішене питання з державними банками — з Ощадбанком, з Ексімбанком, їх треба приватизовувати, як сказано в меморандумі», — вважає експерт.

Соскін стверджує, що на зрив переговорів з МВФ вплинула також політика Національного банку країни. «Плюс, по суті, введені адміністративні методи з конвертації гривні, тобто фактично відбулося повернення до державного соціалістичного регулювання грошової системи. Абсолютно провальна монетарна політика Національного банку. Нацбанк масово скуповує боргові зобов'язання уряду через вторинний ринок, він не має права це робити. Тобто не виконані основні вимоги МВФ», — сказав він.

«Ну і ціну на газ для населення вони підняти не можуть. Зрозуміло, що це такий пункт, який їх всіх змете. Тому зростає дисбаланс, оскільки Росія ще підніматиме ціни на газ. Я думаю, що з нового року буде 600 дол. за тисячу кубів», — дав прогноз експерт.

«Тому грошей від МВФ не буде, і я думаю, що провалена вся програма. І зараз треба говорити про те, як ми розраховуватимемося за раніше узяті гроші. Грошей більше узяти нізвідки. Вони зараз заткнули «дірки» російським кредитом від ВТБ-банку. Це, по суті, путінський банк. Йдеться про 6 млрд. доларів кредиту, притому значна його частина піде в рублях. Плюс вони випустили ОВДП, якими знову поповнили НАК «Нафтогаз», тобто вони не виконали умови меморандуму МВФ — санація НАК «Нафтогаз України», — сказав Соскін.

«Народ вже давно живе без уряду. Це критично для правлячих олігархічних сімей, тому що нічим платити. Тобто в прибутковій частині бюджету грошей немає. І якщо МВФ не дає грошей, то, по суті, цей уряд повинен йти у відставку і треба буде відкрито проголошувати офіційний дефолт», — вважає він.

Джерело: Олег Соскін

четвер, 10 листопада 2011 р.

ВІДЕО. Наруга над Гімном: у школах висять плакати із фальшивими нотами.

Голова Івано-Франківської спілки композиторів, учень відомого композитора Анатолія Кос-Анатольського Богдан Шиптур виявив чимало помилок у написанні нот Державного Гімну України на плакатах, які висять чи не у кожній школі чи держустанові країни. Зокрема, йдеться про переплутані такти, брак нот і знаків альтерації, помилки у тексті.

Шиптур каже: «Держава Україна базується на державних символах. А що ж то за фундамент, коли цемент розікрали, – вкрали вісім тактів і кажуть, що це – Державний Гімн».Про це йдеться у матеріалі журналістів телеканалу ZIK.
Кожна літера Державного Гімну – під захистом закону, – наголошують правники. Усе надруковане повинне до коми співпадати зі зразком, що затвердила Верховна Рада України. Юрист з конституційного права Василь Скрипничук, хоч і не музикант, та каже, що навіть він бачить на плакатах з текстом і нотами Гімну розбіжності. За своє нехлюйство видавці повинні поплатитися, – каже юрист, і додає – якщо раптом знайдуться охочі позиватися через Гімн – справа виграшна.
«На мій погляд, якщо є неточності, то вони мають бути вилучені, а якщо це було зроблено спеціально, то юристи можуть це кваліфікувати, як злочин. За статтею 338 Кримінального Кодексу України «Наруга над державними символами», публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України та Державним Гімном України карається штрафом до 50-ти неоподаткованих мінімумів громадян або арештом на термін до шести місяців, або позбавленням волі до 3-х років», – наголосив кандидат юридичних наук Василь Скрипничук
Але наразі не відомо про жоден позов від захисників канонічних тексту та мелодії Державного Гімну. Позиватися довелося б одразу до багатьох видавництв – адже за роки Незалежності, кажуть композитори, чимало різних фірм з різних регіонів друкували плакати з фальшивими нотами – за двадцять років їх продано сотні тисяч екземплярів.

Причини радості: що тішить українців



У нас з'явився привід порадіти: в українців не змінилися цінності, не дивлячись на масу негативних факторів, що мають місце у суспільстві і державі в цілому. На першому місці для українців залишається родина, діти та друзі. Саме ці фактори приносять найбільше радості дорослим у віці понад 18 років. 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг", родина (66%), діти (53%) та друзі (41%) є основними приводами для радості в українців. Утім, п’ятірку радощів доповнюють ще два, як виявилося, важливих фактори: гроші (31%) та телебачення (27%).
Родина - основний привід для радості українців 

Виявилося також, що кожний шостий громадянин отримує радість від домашніх тварин та роботі по дому і господарству. Дещо менше людям приносять радість відпустка/канікули (14%), їжа (13%), секс (13%), кіно (12%), книжки (12%) та інтернет (10%).

Менше 10% опитаних отримують радість від молитви (церкви), шопінгу, співу, занять спортом та перемог улюбленої команди. Менше 5% – від танців, навчання, театру, усамітнення, алкоголю та азартних ігор.

І лише 3% опитаним нічого не приносить радості в житті.
 
Зазначимо, що у порівнянні із аналогічним дослідженням, проведеним два роки тому, пріоритети майже не змінилися. Так само як і сьогодні, на першому місці знаходилася родина (понад 60%), на другому – діти (47%), на третьому – друзі (37%), на четвертомуперегляд телевізора (32%), на п’ятому - гроші (27%).

Тоді майже 20% отримували радість від спілкування з природою, а кожен шостий українець радів подорожам. 13% опитаних раділи від ведення домашнього господарства, а 10% - від домашніх тварини.
 
Варто зазначити, що два роки тому, всього 10% українців раділи від сексу. Цього ж року ситуація змінилася. Ще три відсотки почали отримувати від цього задоволення.
Динаміка радості українців 
Разом з тим, за два роки значно збільшилась кількість людей, які відчувають радість від усамітнення – сьогодні таких вже 5%.

Окрім того, виходить так, що за два роки люди почали відчувати радості від телевізору менше, а від інтернету більше.

Що стосується регіонального розподілу радісних людей, то найбільш радісними виглядають мешканці Півночі (передусім Києва), Заходу та Центру. Найменш радісними є мешканці Донбасу.

На Заході України, більше за все радіють від родини та дітей, роботи, пісні та молитви (церкви). Як і два року тому молитва (церква) приносить найбільше радості греко-католикам.
Розподіл за регіонами 
Мешканці ж Центру, відносно більше отримують радість від днів народження та подарунків, а також хатньої роботи та домашніх тварин.  За цими критеріями мешканці Центру дуже схожі до мешканців Півдня, які, крім того, абсолютні лідери за відчуттям радості від перегляду телевізора.

Мешканці Сходу є абсолютними лідерами за відчуттям радості від грошей – тут відносно менше працює приказка. Виявилося, що Схід України – це єдиний регіон, де від грошей радіють більше, ніж від друзів. Разом з тим, тут люблять бувати на природі і значно більше радіють відпусткам та подорожам, ніж в решті регіонів. Також тут радіють від днів народжень і подарунків, від шопінгу та їжі.

Музика, кіно, книжки, театр значно більше приносять радості мешканцям Півночі (передусім Києва).

Проте, родина виявилося однаково важливою, як для мешканців міст, так і для мешканців сіл. Водночас, друзі, гроші, подорожі, книжки та інтернет більше захоплюють городян, а діти, подарунки, хатні справи, церква та пісні – мешканців сіл.

Очима чоловіків і жінок
Звичайно ж, різняться і приводи для радості у жінок та чоловіків. Так, якщо жінки радіють від родини, дітей, подарунків, хатніх справ та домашніх тварин, книжок, театру, шопінгу, співу пісень та молитов, чоловіків цікавлять друзі, гроші, робота, телевізор, їжа, інтернет, зайняття спортом та перемоги улюблених команд, алкоголь та азартні ігри.

Як і два роки тому секс значно більше радості приносить чоловікам, ніж жінкам.
Секс значно більше радості приносить чоловікам, ніж жінкам 
Прикро, але з віком люди починають все менше відчувати радості. Чим старші люди, тим менше вони відчувають радості від друзів, грошей, подорожей, музики, кіно, сексу, шопінгу, танців, спорту.

Чим старше люди, тим менше вони радіють дню народженню. Водночас їм все більше приносить радість хатня робота та господарка, телевізор, церква. Тим не менше старші люди радіють книжці більше, ніж молодь.
Розподіл за віком 
Люди середнього віку більше інших радіють від усамітнення, від того, що дарують подарунки, від книжки, театру та спілкування з природою. Також їм більше інших приносить радість робота.

Як і два роки тому молодь продовжує менше інших радіти дітям та родині, водночас значно більше інших радіє друзям, отримує радість від музики, подорожей, інтернету, кіно, сексу, танців, спорту.

Вибіркова сукупність дослідження склала 2000 респондентів. Дослідження проводилося методом формалізованого інтерв’ю.

У ньому брали участь мешканці Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Вінницької, Кіровоградської, Полтавської, Хмельницької, Черкаської, Київської, Житомирської, Сумської, Чернігівської, Одеської, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської,  Донецької, Луганської областей, а також жителі Києва, Севастополя та Криму.
Фото zoomi.com.ua, zdoroviymir.com.

УП Життя

Фільм про Голодомор і дивацтво фонду Катерини Ющенко


14-го листопада документальний фільм Сергія Буковського "Живі" буде показано в рамках офіційної програми Кіно і відеофестивалю Марґарет Мід у Нью-Йорку.

Кіновідеофест Марґарет Мід представляється "найдовшим безперервно діючим фестивалем міжнародних документальних фільмів у Сполучених Штатах, що охоплює широкий спектр творів - від тих, що зроблені місцевими фільмарами аж до експериментальної документалістики".

Цього року, як і в попередні, він проходить в імпозантному, відомому на весь світ Музеї природознавства, що із західного боку Центрального парку - у тридцятій третій раз від часу заснування.

Особливою рисою фестивалю, якою пишаються його організатори, є відкритість до найширшої громади, презентації та обговорення фільмів за участю їхніх авторів та провідних фахівців із проблем, які висвітлюються у кожному даному фільмі, аґресивна заанґажованість у нагальні проблеми людства.

Показ фільму "Живі" на цьому фестивалі - це не лише давно належне визнання Сергія Буковського як одного із найталановитіших українських режисерів сьогодення, це прорив самої теми Великого голоду в Україні 1932-1933 років у міжнародний дискурс, свідчення, що світова спільнота нарешті серйозно починає говорити про Голодомор.

Вперше фільм "Живі" було показано у Місті Великого Яблука 2 грудня 2008 року в рамках наукової конференції "Голодомор у кінематографі", яку організувала Програма українських досліджень Колумбійського університету.

Наступного дня "Живі" подивилися у Гарвардському університеті. Заходами Українського кіноклубу Колумбійського університету, який вже п'ять років є єдиним постійним форумом українського кіно в Північній Америці, "Живі" було показано у Стeнфордському університеті, неподалік Сан-Франциско, Торонтонському університеті (Канада), Ґрайсвальдському університеті (Німеччина).


Скрізь фільм викликав дуже позитивну реакцію глядачів. Картина "Живі", на думку Сергія Плохія, професора історії України Гарвардського університету, - "це найкращий документальний фільм з історії України, який мені довелося коли-небудь бачити". "Автори фільму досягли того, чого не вдалося вповні зробити нікому до них: поєднати правду історичного факту із правдою емоційного переживання та представити українську історію у контексті історії світової. Те, що вийшло - це не тільки пам'ятник загиблим та уклін живим, але й сповнене почуття та гідності послання нащадкам"
У фільмі Буковського поєднані дві сюжетні лінії. Одну можна назвати детективною, другу - історично-психологічною.
Глядач поринає у захопливу, таємничу і трагічну історію життя валійського журналіста Ґарета Джоунза, чи не єдиного міжнародного автора, який мотивований власним ідеалізмом і журналістською чесністю ризикує життям, порушує заборону НКВД і пішки йде ураженими Голодомором українськими селами, щоб потім розказати світу про побачене.

Випускник славетного Кембриджського університету, поліглот, особистий помічник британського прем'єра Девіда Лойда Джорджа, Ґарет Джоунз мав перед собою перспективи стрімкої кар'єри.

Він обдарований інстинктивним відчуттям історії, його тягне туди, де розгортаються епохальні події: він потрапляє в один літак із ще не таким відомим тоді вождем німецьких нацистів Адольфом Гітлером і задокументовує цю зустріч у щоденнику.
Пізніше Джоунз виринає у Москві, щоб пересвідчитися на власні очі, як відбувається будівництво комуністичного раю. Те, що він бачить, не лише жахає, але змушує його діяти. Він стає на бік мордованих тисячами українських селян, по суті жертвує кар'єрою, йде наперекір порадам, i починає писати у світовій пресі про Голодомор.

Джоунз платить за свій вибір життям. Силою обставин чесний голос Ґарета Джоунза було заглушено на довгі десятиліття. Фільм Буковського повертає його нам, а з ним і таємничу, сповнену пригод біографію, яка варта не одного фільму чи роману.
 
Друга сюжетна лінія "Живих" - це теж інший заглушений на десятиліття голос - голос українського народу, свідчення десятка осіб, які пройшли через пекло штучного голоду і бачили навколо себе агонію повільного згасання життів близьких, сусідів, односельців і просто незнайомих - тих, число яких сягнуло мільйонів.

Скількох - ми й досі не можемо порахувати. Слухаючи цих очевидців, вдивляючись у їхні немилосердно поорані часом, але однак такі чудові обличчя, усвідомлюєш, що не цифра має значення, а кожне людське життя, незамінне, унікальне, без ціни.

Перші кадри "Живих" могли б здатися для багатьох, - принаймні так здалося мені особисто, - поцілунком смерті для всього фільму. На екрані з'являється то сумний, то обурений Віктор Ющенко, який таврує сталінських душогубів.
Така картинка мусила б безнадійно заполітизувати фільм. Однак Буковський майстерно відходить від політики, від знайомих до нудоти кліше, що сталевими обручами оперезали в Україні саму розмову про Голодомор. Його камера занурюється на сімдесят незабутніх хвилин у світ українського села, в якому режисер, що прожив життя у місті, почувається цілком по-свійськи.

Співрозмовники Буковського відкриваються, діляться споминами, плачуть, але теж сміються, вкотре жахаються пережитому, але теж співають. Вражає не лише те, що вони розказують, але і як саме вони розказують. Соковита мова, що на диво мало піддалася русифікації, смачні діалектизми, з яких аж сочиться автентика, жарти, здорова самоіронія і якась непідробна шляхетність у голосі, манері розмовляти.

Ці скромні люди, які тихо говорять, не б'ють себе в груди і не волають, що вони - жертви, лишають найсильніше враження від фільму Буковського.
У фільмі є розповіді тих, хто пережив Голодомор 
Це враження суперечливе. Вони живі, хоч для світу і більшості сьогоднішнього українського суспільства вони давно померли, бо непотрібні.

Вони живі, хоч їх намагалися замордувати у ті далекі тридцяті, і послідовно нищили з тих пір все, що вони представляють - світогляд, культуру, мову - цiлий український світ. Вони живі, бо хоч як мало їх не лишилося, і хоч яким тихим голосом вони не говорять, їх почують, як не тепер, то згодом. Їх вже починають чути. Фільм Буковського несподівано світлий і оптимістичний, бо лишає враження незнищенності людського духу, а з ним і духу українського.

Є в цій історії і третя сюжетна лінія, яка в сам фільм не закладалася. Це доля самого фільму.

Авторські права на "Живих" належать благодійному фонду "Україна-3000", який очолює Катерина Ющенко. Після офіційної прем'єри в Українському Домі 22-го листопада минулого року, "Живі" фактично померли для установи, яка володіє авторськими правами на нього.

Гучно заявлена самим Андрієм Халпахчі світова прем'єра фільму на Берлінале-2009 лишилася порожньою заявою - відповідальні особи не надали вчасно заявки на участь фільму у програмі. Наскільки відомо цьому авторові, фільм досі не показували по українському телебаченню чи у кінопрокаті.
Його також неможливо купити на компакт-диску. Виглядає, що покази фільму у конкурсних чи позаконкурсних програмах міжнародних кінофестивалів відбувалися здебільшого завдяки зусиллям продюсeра Марка Едвардза, а не відповідальних осіб у фонді "Україна-3000".

"Живі" нагороджено "Срібним абрикосом" на Єреванському МКФ, "Ґран-прі Женева-2009" Міжнародного форуму MЕDIAS "Північ-Південь" у Женевi, спеціальним призом журі Міжнародного фестивалю артхаузного фільму в Батумі (Грузія), а нещодавно його також включено до офіційної програми МКФ "Камерімидж" у Лодзі (Польща), що відбудеться з 28 листопада до 5 грудня, та MКФ "Тисяча один" у Стамбулі (Туреччина) у грудні.

13-го листопада за день до показу "Живих" на фестивалі Марґарет Мід у Нью-Йорку, відбудеться історична британська прем'єра фільму Сергія Буковського у Кембриджському університеті.

Історична, бо головний персонаж фільму Ґарет Джонз - випускник цього університету. Фільм стане символічним поверненням Джоунза у стіни своєї альма матер. З нагоди прем'єри фільму Бібліотека Рена найпрестижнішого у Кембриджі коледжу Св. Трійці розгорнула експозицію щоденників Ґарета Джонза, де разом із іншими є записи про Голодомор.
Записи про Голодомор Ґарета Джонза зараз експонуються в Кембриджі  
Їх поміщено поряд із рукописами короля Генріха VІІІ, філософа Людвиґа Витґенштайна та записниками Ісака Ньютона. Це подія - предмет гордості для Українського кіноклубу Колумбійського університету, який вже рік співпрацює із новою Програмою українських студій у Кембриджі, - її очолює вихованець Колумбії Рорі Финин.

В Україні легко почути небезпідставну думку, що добрих українських фільмів зараз не роблять. "Живі" - це фільм найвищої проби. Tим дивніше, що вже майже цілий рік "Живі" не можуть стати надбанням широкої громади ані в Україні, ані за кордоном.

Минулого літа в особистій розмові із Катериною Ющенко в Гарвардському університеті я попрохав її від імені чисельних прихильників українського фільму в Північній Америці зробити так, щоб "Живі" було видано на компакт-диску і щоб він був доступний кожному, хто хоче придбати цей фільм.
Пані Ющенко пообіцяла це зробити. Поки що це не зроблено. Додзвонитися чи дописатися до кого-небудь відповідального чи навіть безвідповідального в фонді "Україна-3000" досі було неможливо.

Тим часом "Живі", як жоден інший український фільм, зроблений за час незалежності, має безпрецедентно широке коло потенційних споживачів і в Україні, і, судячи із листів та відгуків, які ми отримуємо, у Північній Америці.
До мене зверталися представники цілих штатових чи муніципальних шкільних округ у США та Канаді із питанням, де можна придбати цей фільм. Ситуація досить абсурдна, якщо не підозріла. Навіть із чисто прагматичної точки зору повернути видатки на виробництво фільму "Україна-3000" мала б бути зацікавлена у продажі прав показу його і комерційному поширенні фільму на компакт-дисках.

Адже фільми роблять для того, щоб потім їх показувати?
"Живі" мають також побачити у Росії, щоб зрозуміти поза політикою і ідеологією українську точку зору, осягнути чому українцям болить Голодомор. Мовчати про те, що сталося значить погоджуватися із цілим проектом знищення українства протягом всієї нашої "спільної історії", концентрованим виявом якої був і лишається Голодомор.

Фільм Буковського розчарує адептів російської ідеї, бо у ньому немає русофобії. Він може повчити і росіян поваги до власного селянина.

Було б шкода, якби така чудова робота режисера, пишатися яким ми можемо із усіма на те підставами, виявилася в'язнем політики і чинників, які незрозуміло, як діють, якими мотивами керуються й чиї інтереси представляють.

Юрій Шевчук, Колумбійський університет, Нью-Йорк

Толерантність це... Ліберальні виродки ненавидять дітей! У казці "Пеппі Довгапанчоха" знайшли елементи расизму

толерантність
У знаменитій дитячій книжці шведської письменниці Астрід Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха" знайшли ознаки расизму, повідомляє Gazeta.ru. Про те, що повість сповнена "колоніальних расистських стереотипів", заявила теолог Еске Вольрад з німецької асоціації жінок-евангелісток.
"Річ не в тому, що сама фігура Пеппі Довгапанчоха - расистська, а в тому, що всі три книжки з трилогії сповнені колоніальних расистських стереотипів", - вважає Вольрад. Вона розповіла, що з цих міркувань видавці вже змінили в одній з книг батька героїні - замість "негритянського короля" з'явився "південно-морський король". Але Вольрад переконана, що залишається ще багато проблемних фрагментів.
"У книзі чорні дітлахи кидаються один в одного піском на очах у білих хлоп'ят. Коли я читала книжку своєму племіннику - а він чорношкірий - я просто викинула цей епізод", - сказала Вольрад.
При цьому вона зазначила, що не може ні в чому дорікнути книзі загалом. Навпаки, за її словами, там є дуже багато позитивних речей: наприклад, сильний жіночий характер, відповідальність дітей за свої вчинки, протест проти жорстокості щодо тварин тощо.
Нагадаємо, раніше в США піддали цензурі знамениті романи Марка Твена "Пригоди Гекльберрі Фінна" і "Пригоди Тома Соєра". У новому виданні книжки видалили всі "неполіткоректні" вислови, зокрема слово "негр", а також слово "раб" стосовно чорношкірого. До цього твори Твена вилучили з програм десятків шкіл США через використання слова "негр".


середу, 9 листопада 2011 р.

МОСКАЛЬСЬКА НАУКА І ТЕХНІКА: МОСКАЛІ ЗАПУСТИЛИ СТАНЦІЮ НА МАРС. ДАЛІ ОРБІТИ ЗЕМЛІ ВОНА НЕ ПОЛЕТІЛА

Пізно уночі 9 листопада з космодрому Байконур було запущено автоматичну станцію "Фобос-Грунт", яка повинна досліджувати один із супутників Марса. Український ракетоносій "Зеніт-2" виконав свою задачу бездоганно і вивів апарат на орбіту: відокремлення станції відбулося через 11 хвилин після старту в штатному режимі. Однак далі земної орбіти апарат не полетів.
При виведенні станції на траєкторію відльоту склалася нештатна ситуація. Причиною невдачі стало те, що не спрацювала маршова рухова установка "Фрегат" (розроблена в Росії), яка повинна була забезпечити рух "Фобос-Грунт" після його відділення від ракети-носія. Про це повідомляє ИТАР-ТАСС з посиланням на керівника Роскосмосу Володимира Поповкіна. За його словами, апарат вийшов на опорну орбіту, пізніше фахівці спробують виправити ситуацію. "Паливо не витрачено, у нас є три доби для перезакладкі програми", - повідомив Поповкін.
"Склалася нештатна ситуація, але вона робоча. Ми її передбачали", - підкреслив Поповкін і пообіцяв, що протягом дня Роскосмос повідомить про стан справ.
Автоматична міжпланетна станція "Фобос-Грунт" призначена для вивчення супутника Марса - Фобоса, зокрема, для збору грунту з його поверхні. Ця перша спроба російських вчених відправити в космос міжпланетний зонд за останні 15 років. Попередня не вдалася: апарат "Марс-96" не вийшов на орбіту і впав в океан в 1996 році.
За планом "Фобос-Грунт" повинен був досягти Марса у вересні 2012 року. Він мав залишити там китайський мікросупутник "Інхо-1" і вирушити до супутника Марса - Фобоса. За планами, посадка на Фобос мала відбутися в лютому 2013 року, повернення капсули з грунтом - в серпні 2014 року.

Джерело: Тексти

четвер, 3 листопада 2011 р.

Москалям знову не дають спокою українські танки!


Ну явно не байдужа російська громадськість до всього українського. То на монеті Держаного банка Росії фото нашого танка Оплот розробки Харківського конструкторського бюро машинобудування були викарбували. Тепер виявляється його фото прикрасило обкладинку книги з цікавою назвою
Але я їх розумію.. більшість машин, що виходять з заводів нинішньої Росії несуть на собі тавро прокляття ВАЗу.. Кострубата зовнішність не дозволяє повірити в їх чудові характеристики. Та коронний номер — постріл пальцем в небо в польоті з трампліну — незмінно залишається присутнім на виставках та показах російських танків.

Знаєте що це мені нагадує?.. Пам'ятаєте сюжет з «Єралашу» про хлопчика, котрий добре вмів кататися на перилах сходів?.. так ото й катався доки борода не виросла, в той час як його однокласники дорослішали та розвивалися. Мабуть не тільки мені, бо вже навіть російські військові  обзивають новий демонстратор Т90МС, представлений на виставці в Тагілі у вересні, кільканадцятою модернізацією Т-72.
Хоча, завдяки зкопійованим з українського БМ Оплот рішенням, він має хоч більш-менш сучасний вигляд.