четвер, 25 вересня 2008 р.

Похорон сл. пам. проф. Григорія ВАСЬКОВИЧА

Григорій Васькович

Повідомляємо, що похорон сл. пам. проф. Григорія ВАСЬКОВИЧА відбудеться в суботу, 27 вересня у Львові.

Порядок похоронних відправ буде такий:

9:00 Виставлення тіла Покійника для останнього прощання
в каплиці св.Івана Хрестителя на вул. Пекарській, 52
Почесна варта від громадських організацій

11:00 Відправа парастасу й панахиди,
відправи очолить о.Б.Гудзяк, ректор УКУ

12:00 Похід на Личаківський цвинтар, труну несуть друзі.

Панахида, запечатання гробу, виступи – від ОУН, від
Академічної громади, від родини Покійника.

15:00 Тризна для членів родини і запрошених представників
Громадськості.

Родина і Львівський відділ Центру національного відродження ім..С.Бандери


вівторок, 23 вересня 2008 р.

У понеділок, 22 вересня 2008 р., помер у Львові проф. д-р Григорій Васькович, батько мого близького друга

Григорій Васькович
педагог і психолог, політичний і громадський діяч, видавець, дійсний член Наукового Товариства ім.Шевченка, професор, декан і проректор Українського Вільного Університету у Мюнхені, член Проводу Організації Українських Націоналістів.

Григорій Васькович народився 12 грудня 1919 р. в Ростичках, Долинського повіту, де й здобув початкову освіту, а згодом гімназійну в Рогатині. До ОУН вступив у березні 1937 р. і виконував доручення Дмитра Мирона та В. Кука-Леміша. Після виїзду до Кракова, де зустрічався м. ін. з Бандерою, Шухевичем, Климовим-Леґендою і Ленкавським, та повернення до Львова він у 1944 р. з доручення Організації остаточно виїхав з групою М. Лебедя на Захід. У Австрії мав змогу закінчити середню освіту. З дозволу Бандери його звільнено від оргаізаційних обов`язків для завершення студій. У вересні 1950 р. він захистив докторську дисертацію на Українському Вільному Університеті.

На початку 50-их виконував доручення у вужчому Проводі ОУН. Він зорганізував будівництво власного будинку для штаб-квартири Організації і розгорнув видавничу діяльність, зокрема у серії «Бібліотеки Українського Підпільника». Тут публіковано документи про визвольну боротьбу ОУН-УПА. Активно включався в організацію студентського руху. Зі середовищем Закордонних Частин ОУН він залишився тісно пов`заний все свідоме життя і занимав у ньому ключеві посади.

На окрему увагу заслуговує видавнича діяльність Г. Васьковича. Тут хоч би згадати його безпосередню участь чи причетність до великих монографій «Євген Коновалець та його доба», «Перспективи української революції» С. Бандери, «Твори Ярослава Стецька», німецькомовних видань «Історія України» Н. Полонської-Василенко, збірник історично-політичних матеріялів «Російський колоніялізм в Україні» та «Річник Українознавства» ( всього 18 видань з 1974-1991 за його редакцією). Особливу увагу він присвячував творам і матеріялам українського руху опору та їх розповсюдженню різними західньо-європейськими мовами.

З 1965 року Г. Васькович тісно пов`язаний з Українським Вільним Університетом. 1971 завершив габілітаційну працю про вплив відомого німецького педагога Кершенштайнера на українське шкільництво, яка публікувалася в серії скриптів УВУ, а у повному виданні була надрукована 1976 на німецькій мові. У цей період він займає в УВУ довгі роки посади продекана та декана філософічного факультету, а в тісній співпраці з ректором Володимиром Яневем, позначеній глибокою пошаною один до одного, розширено авдиторне навчання та видавничу діяльність УВУ і придбано за сприянням Блаженнішого Патріярха Йосипа Сліпого власний будниок для університету. Згодом у цьому будинку дано притулок першому генконсульству України у Німеччині.

Широку педагогічну діяльність Г. Васькович розгортав й поза УВУ, зокрема у світовій структурі Спілки Української Молоді та в шкільному товаристві «Рідна Школа».

Після довгих років праці на еміграції, яка у всіх її видах живилася джерелом ідеї державної незалежності України і вільного розвитку свого народу у всіх сферах його життя, Г. Васькович 1992 р. повернувся в Україну, щоб першим з поміж провідних діячів ОУН закордоном ще з передвоєнних часів зустрітися у Києві з останнім командиром УПА і колишнім другом з львівських часів Василем Куком.

1994 р. Г. Васькович з дружиною Надією, з якою одружений з 1954 р. – у них разом п`ятеро дітей - остаточно переселився на батьківщину до Києва. Із своїх творчих, зокрема науково-видавничих задумів він встиг здійснити лише один, видання книги «Шкільництво в Україні 1905-1920».

У різдв`яний час 1996 р. він у Києві став жертвою грабіжницького нападу, з чого залишився важко покаліченим. Останні 12 роки свого життя він прожив інвалідом під домашньою опікою дружини. У Львові, де взяв свій початок його шлях у еміграцію, Григорія Васьковича буде поховано у суботу на Личаківському цвинтарі.

Вічна Йому Пам`ять!

Родина

середу, 17 вересня 2008 р.

Україна фінішувала четвертою на паралімпіаді!!!!

Українські паралімпійці
МИ ВАМИ ПИШАЄМОСЬ!!! ВИ ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ!!!

Сьогодні офіційно закінчилися змагання на Паралімпійських іграх в Пекіні.

В офіційному медальному заліку збірна України з 74 (24 золотих-18 срібних-32 бронзових) нагородами посіла четверту сходинку!!!!!!!!!!!!!
Перше місце в команди Китаю - 211 (89-70-52). Друга позиція в Великобританії - 102 медалі (42-29-31) та третя команда США - 99 (36-35-28).

неділю, 7 вересня 2008 р.

Поезія Гетьмана Івана Мазепи «Дума ілі пісня» написана 1698 року.

Портрет Гетьмана Івана Мазепи.
Невідомий художник. Батурин. 1703 р.
Зберігається у Ґріпсхолмі у Швеції.

Всі покою щіре прагнуть,
А не в єден гуж всі тягнуть –
Той направо, той наліво.
А всі браття – того диво!
Не маш любови, не маш згоди
Од Жовтоі взявши води,
През незгоду всі пропали,
Самі себе звоювали.
Ей, братища, пора знати,
Що не всім нам панувати,
Не всім дано всₑє знати
І річами керовати.
На корабель поглядімо,
Много людей полічимо;
Однак стирник сам керує˕,
Весь корабель управує˕.
Пчулка бідна Матку має˕
І одної послухає˕.
Жалься, Боже, Украіни,
Що не в купі має сини!
Єдин живе із погани,
Кличе: «Сюди, Отамане!
Ідім матки ратовати,
Не даймо ій погибати!»
Другий Ляхом за грош служить,
По Вкраіні і той тужить:
«Мати моя старенькая!
Чом ти вельми слабенькая?
Різно тебе розшарпали,
Ґди аж по Дніпр Туркам дали.
Все то фортель, щоб слабіла
І аж вкінець сил не мала!»
Третій Москві тож ґолдує˕
І ій вірне услугує˕.
Той на Матку нарікає˕
І неволю проклинає˕:
«Ліпше було не родити,
Ніжли в таких бідах жити!»
От всіх сторін ворогують.
Огнем-мечем руйнують.
От всіх не маш зичливости,
Ані слушнои учтивости.
Мужиками називають,
А підданством дорікають.
Мати моя, старенькая,
Чом ти вельми слабенькая,
Чом ти братів не учила,
Чом од себе их пустила?
Ліпше було пробувати
Вкупі лихо одбивати!
Я сам бідний не здолаю,
Хиба тільки заволаю:
«Ей, Панове Енерали,
Чому ж єсьте так оспали!
І ви, Панство Полковники,
Без жадноі політики,
Озмітеся всі за руки,
Не допустіть гіркой муки
Матці своій больш терпіти!
Нуте врагів, нуте бити!
Самопали набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблі маєм права!»

Поезія Гетьмана Івана Мазепи «Дума ілі пісня» написана 1698 року.
Одна з кількох поезій Гетьмана Мазепи, яка потрапила до сучасників, бо була власноручно написана Василем Кочубеєм на московському допиті під час тортур 21 квітня 1708 року.

середу, 3 вересня 2008 р.

www.ukraineonline.org


Відкрив нову фотогалерею http://www.ukraineonline.org/!

Тут викладатиму особисті фото з найбільш фантастичних (на мій погляд) місць України - на сьогодні назбиралося більше 10 000 фотографій.

Вже можна дивитися замки Волині!

вівторок, 2 вересня 2008 р.

У Службі Безпеки України відбудеться фінальний турнір з рукопашного бою пам’яті Головнокомандувача УПА Героя України Романа Шухевича

Генерал Роман Шухевич
4 вересня ц.р. у Службі безпеки України відбудеться фінальний турнір з рукопашного бою пам’яті Головнокомандувача Української Повстанської Армії Героя України Романа Шухевича.

У змаганнях, які відбудуться на базі Центру спеціальних операцій «Альфи», візьмуть участь співробітники СБ України та діти, які займаються у секціях Національної федерації рукопашного бою України та пройшли до фіналу за результатами кваліфікаційних поєдинків.

Змагання будуть проводитись згідно з правилами рукопашного бою Національної федерації рукопашного бою України. Поєдинки проводитимуться з дозованим контактом без зупинки для визначення технічних дій. Суддівську колегію очолюватимуть судді Національної категорії Федерації рукопашного бою України. Переможці турніру будуть нагороджені грамотами, кубками та медалями.

У рамках турніру планується провести фотодокументальну виставку «Роман Шухевич: життя і доля», яка дозволить учасникам та гостям заходу ознайомитися з найбільш яскравими сторінками життя та діяльності Героя України. Виставка базується на документах, які довгий час зберігалися у Галузевому державному архіві СБ України, дослідженнях істориків та науковців.

Відвідати турнір, якому надано статус щорічного, запрошуються представники засобів інформації, громадських неурядових організацій, спортивних товариств.
Більш детальну інформацію щодо турніру можна отримати за телефонами: 528-36-06, 255-51-46, 255-54-30, 256-94-46, факсом: 278-78-73, електронною поштою: pressinfo@ssu.gov.ua.

Довідково: Рукопашний бій – один з найдинамічніших та найефективніших видів єдиноборств, який уособлює в собі найбільш технічні прийоми з карате, айкідо, дзюдо, боксу, таеквондо, самбо, котрі застосовуються у реальному бою. Широкий профіль підготовки спортсмена-рукопашника, який володіє великим арсеналом прийомів, надає йому велику перевагу у поєдинку проти спортсменів різних єдиноборств.

СЛАВА ГЕРОЯМ!

Джерело: Прес-центр СБ України