четвер, 30 вересня 2010 р.

Промова Білла Гейтса: 11 правил, які ваші діти ніколи не вивчатимуть у школі

Правило 1: Життя несправедливе - звикни до цього!

Правило 2: Світу байдуже до твоєї самооцінки. Світ очікуватиме від тебе закінчити щось ДО того, як тобі захочеться почувати себе добре.

Правило 3: Ти НЕ зароблятимеш $60000 на рік відразу після закінчення школи. Ти не станеш віце-президентом компанії з супутниковим телефоном у машині, поки сам не заробиш на це.

Правило 4: Якщо ти вважаєш, що вчитель занадто вимогливий, почекай, коли станеш начальником ти.

Правило 5: Подавати гамбургери не нижче твоєї гідності. Наші дідусі і бабусі використовували інше слово для роздачі гамбургерів: вони називали це Можливістю.

Правило 6: Якщо ти сів в калюжу, це не провина твоїх батьків, так що не ний про свої помилки, а вчитися на них.

Правило 7: До твого народження твої батьки не були такими нудними, як зараз. Вони стали такими, оплачуючи твої рахунки, перучи твій одяг і вислуховуючи твої міркування про те, який ти крутий. Тому, перш ніж рятувати тропічні ліси від паразитування покоління твоїх батьків, спробуй вимити шафу у власній кімнаті.

Правило 8: Можливо твоя школа і покінчила з поділом на лідерів та невдах, але життя НІ. У деяких школах не ставлять поганих оцінок і дають тобі ТАК БАГАТО ЧАСУ, скільки тобі треба, щоб знайти правильну відповідь. Це не має НІЧОГО спільного з реальним життям.

Правило 9: Життя не поділене на семестри. У тебе не буде літніх канікул, і дуже мало працедавців, зацікавлених допомогти ТОБІ ЗНАЙТИ СЕБЕ. Роби це за рахунок власного часу.

Правило 10: Телебачення НЕ Є реальним життям. У реальному житті людям насправді потрібно виходити з кав’ярні і іти на роботу.

Правило 11: Стався добре до ботаніків. Швидше за все, тобі прийдеться працювати на одного з них.

Українці з американцями винайшли новий спосіб генерування електроенергії

Україна - не лише вишиванки

Спільна команда українських та американських науковців запропонувала новий «піроелектричний» метод зарядки невеликих пристроїв, використовуючи відпрацьоване тепло.

Використовуючи крихітні структури, які називаються ферроелектричними нанопровідниками, вони можуть швидко генерувати електричний струм у відповідь на будь-яку зміну температури навколишнього середовища, збираючи енергію від термальних флуктуацій, яка все одно втрачається даремно. Доповідь про це з'явилася в «Журналі прикладної фізики», який публікує Американський інститут фізики.

Провідний дослідник Анна Морозовська з Національної Академії Наук України пояснює: «На всіх виробництвах люди постійно виробляють надзвичайні обсяги надлишкового(марного) тепла. Закони термодинаміки не виключають порятунок деякої частини цієї енергії через збір термальних флуктуацій для виробництва електроенергії».

Піроелектрика може грати ключову роль в споживчій електроніці, говорить Морозовська, і відновлення цього тепла у вигляді піроелектричної енергії може призвести до нової ери "крихітної енергії".
Піроелектричні наногенератори може бути надзвичайно корисними для живлення конкретних завдань в біології, медицині та нанотехнології, зокрема, в космосі, оскільки вони добре працюють за низьких температур.

Бердянська прокуратура порушила справу за фактом опору трудящих податковим міліціонерам


Саме такі асоціації викликає у мене відео цього інциденту.
Прокуратура кваліфікувала зіткнення робітників і податківців у Бердянську як опір працівникам податкової міліції.

З відповідною інформацією сьогодні поширила прес-служба Державної податкової адміністрації України, передає УНІАН.

Згідно з повідомленням, розміщеним на офіційному сайті відомства, «Бердянської міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом опору працівникам правоохоронних органів при виконанні ними службових обов’язків та умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень - за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 342 та ч.2 ст. 345 КК України».

Нагадаємо, інцидент стався 24 вересня, за версією податківців, «під час проведення слідчих дій у кримінальній справі, порушеній за ст. 212 ч.3 Кримінального кодексу України щодо директора одного з товариств з обмеженою відповідальністю Запорізької області».

Згідно з повідомленням ДПАУ, у результаті цього інциденту постраждали два працівники податкової - «з травматичної зброї були поранені працівники підрозділу фізичного захисту Управління податкової міліції ДПА в Запорізькій області».

За даними представника адміністрації ВАТ «Бердянський райагропромснаб» (перед прохідною якого і стався інцидент - ред) Олени Нікітіної, ситуація була зовсім інша. "Бійці фіззахисту відкрили стрілянину по беззбройних людях. У результаті чого постраждало четверо цивільних осіб, двоє з яких зараз перебувають на стаціонарному лікуванні в міській лікарні. Один з них отримав три кульових поранення. Постріли лунали тільки з  боку податківців, що явно видно на наявному у нас відеозаписі".

Нікітіна також зазначила, що «охорона підприємств не має і ніколи не мала зброї» і «не брала участі в інциденті».


середу, 29 вересня 2010 р.

Коаіція прийняла законопроект про збільшення розміру мінімальної пенсії до $2000 з 1 січня 2011.

Коаліція прийняла законопроект про збільшення розміру мінімальної пенсії до $2000. Закон вступає в силу з 1 січня 2011 року. При цьому, згідно закону, пенсійний вік буде збільшено:  для чоловіків - до 136 років, для жінок - до 138 років.



дрейф


ви вже чули про те, як 12 українців звільнились з піратського полону. пробували уявити себе на тому кораблі? у мене вийшло приблизно так:
отже сидимо ми в машинному відділені. хто встиг. але регулярно виходимо на палубу з акціями протесту. та підкидаємо піратам провіанту з власних запасів. пірати розслабились й обладнують палубу для чемпіонату з футболу. напружують їх хіба перевірки стану готовності до заходу.

акції протесту спрямовані здебільшого на зовнішній світ. світ реагує мляво, портова служба продовжує заправляти горючою, але періодично перепитує піратів, чи вони порядні.

пірати запевняють, що їх запросили шляхом чесного волевиявлення. диспетчеру на це нема чого сказати, бо частина пасажирів справді хотіла змінити маршрут.

вони тепер також в машинному відділенні, але потроху почали опритомлювати. бо обіцяли їм круїз на лайнері. а виявилось, що всіх роздягають однаково. власне, тому вони й опинились в одному машинному відділенні з тими, хто пам'ятав піратів з попередніх круїзів.

пірати вигадливі. вони на палубі різноманітні інсталяції влаштовують. один одного називають "міністр", "президент", "депутат". "конституційний суд" організували, якісь комісії з реформ, відправляють делегації на міжнародні антитерористичні конференції. там їх з інтересом слухають. питають, чи зобов'язується делегація дотримуватись прав й свобод команди, чи не змінила раптом курс.

ну що ви! – запевняють пірати. як можна! ну подивіться на нас – ми ж не людожери якісь. взагалі, он і пасажири нас вважають "міністрами", годують регулярно – то які питання? та й всі необхідні інституції у нас є. а зараз ще реформи запровадимо, вибори проведемо – можете спостерігачів надіслати, організаторів чесних виборів профінансувати. та й самі завітайте – палубою прогуляєтесь, ми вам шезлонги, коктейлі та культурну програму замутимо. а самі тим часом закон про мови ухвалимо, щоб нікого в машинному відділенні не дискримінували.

ну тут в машинному відділенні одразу акція протесту проти обмеження мовних прав. пірати в захваті, бо по-перше, є визнанням леґітимності "парламенту" та його "законів" й, по-друге, призвела вона в першу чергу до з'ясування стосунків в самому машинному відділенні.

але не завадила сторонам з підбитими писками продовжувати забезпечувати піратів своїм запасами провіанту та, перебуваючи в машинному відділенні, називати "владою" тих, хто сидить на палубі...

я нічого не пропустив?

вівторок, 28 вересня 2010 р.

Сашко Положинський знущається з Хорошковського

Нетолерантний Шевченко -
хрещений батько Українського Націоналізму 

Після скандального звернення московського холуя Вадима Колесніченка до СБУ, лідер гурту "Тартак" попросив голову Служби безпеки Валерія Хорошковського звернути увагу на твори "колишнього державного злочинця, націоналіста і ксенофоба" Шевченка Тараса Григоровича.

Відповідне звернення на ім'я глави СБУ Положинський опублікував у своєму блозі.

"Так звана творчість вищеозначеного Тараса Григоровича – це суцільний потік ксенофобії, агресивного націоналізму, анархічного мілітарізму та прямих закликів до фізичного знищення українцями представників інших національностей без розбору. При цьому пан Шевченко культивує, а скоріш за все – явно пропагує, використання різних типів холодної зброї", - підкреслив Положинський.

Як інформує ТСН, за словами співака, у своїх творах Шевченко "не лише заохочує до протиправних дій, спрямованих на революційні зміни в державі та встановлення соціальної справедливості... але й викладає план розгортання цих масових протиправних дій":

За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?? Засівали,
І рудою поливали...
І шаблями скородили.

Положинський звертає увагу глави СБУ, що "добродій Шевченко Т.Г. звертається зі своїми "батьківськими повчаннями", написаними в дусі кращих зразків гебельсівської пропаганди, до всіх псевдопатріотів України", а його тексти явно спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та людиноненависницьких настроїв, так як під виглядом "патріотичних закликів", ховають у собі пропаганду і вихваляння націоналізму, колабораціонізму та ксенофобії".

Зокрема, Положинський наводить наступний уривок з одного із творів поета:

…Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває…
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.

"Особливу увагу просимо звернути на писання Тараса Григоровича, в яких він, на власному прикладі, не лише заохочує до протиправних дій, спрямованих на революційні зміни в державі та встановлення соціальної справедливості, - пише Положинський, -

"Ой виострю товариша,
Засуну в халяву
Та піду шукати правди
І тієї слави...".

Нагадаємо, 23 вересня напередодні відкриття фестивалю патріотичної пісні «Гайдамака.UA» в місті Ірпені народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко вимагав від голови СБУ Хорошковського завадити проведенню заходу, через "ксенофобську і націоналістичну спрямованість текстів пісень" учасників фестивалю.

Зокрема, Колесніченко у своєму зверненні привів текст пісні, нібито написаний гуртом "Мертвий півень". Учасник "Мертвого півня" Роман Чайка заявив, що подібного "стішку" в репертуарі гурту ніколи не було. Група звинуватила у наклепі народного депутата від Партії регіонів та пригрозила судом.

Фестиваль повстанської та патріотичної пісні "Гайдамака.UA", у якому брали участь "Тінь сонця", "ТНМК", "От Вінта", "Мертвий Півень", "Тартак" і "Вертеп", Тарас Чубай, Ярослав Джусь, Тарас Компаніченко, відомі політики, журналісти і громадські діячі, завершився бійкою. Група з 15 молодиків у спортивних костюмах та з бейсбольними битами напала на учасників та організаторів фестивалю та жорстоко побила людей. Лівоохоронці в конфлікт не втручалися.

Тризуб

У Кембриджі почали викладати українську мову


Вчить українську!
Студенти Кембріджського університету отримали можливість вивчати українські мову, історію і літературу, повідомляє радіо "Свобода".

Як розповів професор Кембриджа Саймон Франклін, цей вуз став першим і поки єдиним в Західній Європі, де в учнів з'явилася така можливість.

Українську мову в одному з найпрестижніших університетів світу почали вивчати вже два роки тому, проте тоді це були лише пробні курси. Внести цей предмет у постійну навчальну програму було вирішено тільки після того, як успіх експерименту підтвердився.

Керівник української програми в Кембриджі Рорі Фіннін пояснив, що серед студентів швидко зростає інтерес до України, оскільки це велика європейська країна, про яку у Великобританії майже нічого не відомо.

На кафедрі славістики додали, що студенти можуть вивчати українську мову як другу іноземну, тим більше, що всі учні в обов'язковому порядку вивчають як мінімум дві іноземні мови.

У Кембриджі також розповіли, що нова програма в числі іншого буде орієнтована на те, щоб виховувати "нове покоління аналітиків, політиків, які знають і розуміють Україну, усвідомлюють, що вона не є частиною російської сфери впливу".

Тризуб

понеділок, 27 вересня 2010 р.

ООН вводить посаду посла, що відповідатиме за зустріч з інопланетянами

глобальний сатанізм

Це не жарт і не божевільна маячня - в ООН може бути введена посада космічного посла - офіційної особи, відповідальної за процедури привітання представників позаземних цивілізацій у разі встановлення з ними контакту. Про це повідомляє The Daily Mail.

Передбачається, що першим таким послом стане 58-річна Мазлан Отман, астрофізик з Малайзії, котра в даний час очолює Агентство ООН з проблем комічного простору (UN Office for Outer Space Affairs, UNOOSA). Вона вже встигла виступити із заявою, в якій зазначила, як важливо розробити докладний протокол на випадок контакту з інопланетянами.

"Декілька організацій посилено працюють над тим, щоб встановити зв'язок з представниками позаземного розумного життя, і є надія, що одного разу це відбудеться, - упевнена Отман. - І ми повинні бути готові дати скоординовану відповідь, таку, яка передбачила би всі пов'язані з цим тонкощі".

За словами Мазлан Отман кращою базою для підготовки такої відповіді є ООН.

Як відзначає The Daily Mail, наступного тижня Отман візьме участь в конференції у Великій Британії, присвяченій проблемам, пов'язаним з виявленням позаземних цивілізацій. Зокрема, мова йтиме про те, як встановити контакти з інопланетянами, і як реагувати на спробу інопланетян встановити контакти із Землею.

До теми: Толерантність закінчується СНІДом


Сатанізм-глобалізм. У Данії хочуть заборонити народжувати дітей, бо це призводить до потепління клімату


ВІДЕО: УВАГА! ВСІМ ТОЛЕРАСТАМ, ІНТЕГРАСТАМ І ДЕМОКРАСТАМ ДИВИТИСЯ ОБОВ'ЯЗКОВО!
.

Толерантність закінчується СНІДом


пірсінг - свято толерастії
Якщо прагнеш зрозуміти явище, то спершу поглянь, з чого воно почалося. «Первинно латинське слово tolerantia означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалось з такими поняттями як біль, зло» — читаємо на сайті «Простір толерантності». Тобто це коли нам щось не подобається, але ми його до певного часу терпимо. Наприклад, коли хтось в автобусі надто голосно розмовляє. Пасажирам неприємно, але вони не подають вигляду і починають дружно ТЕРПІТИ. Ця їхня толерантність триває доти, доки «балакун» не переходить допустиму межу. Тоді в людей уривається ТЕРПЕЦЬ і вони починають активно реагувати, захищаючи свій емоційний комфорт.

В науці навіть існує термін «межа толерантності» — це умови, за межами яких виживання організму стає неможливим. Досягнення такої межі створює стан «нестерпності». За словами Умберто Еко, «аби бути толерантним, треба поставити межу нестерпному». Тобто толерантність — це вимушений стан дискомфорту. Чим ближче до межі толерантності, тим гірше людина себе почуває, тим вища загроза її існуванню.

Психологи звертають увагу, що при толерантності відбувається придушення в собі негативних реакцій без спроб зрозуміти іншого. Тобто людина залишається при власних поглядах, проявляючи байдужість до інших. Цим толерантність відрізняється від поваги. Адже поважати можна лише за щось конкретно-позитивне, а щоб його побачити, потрібна зацікавленість. Натомість заклики до толерантності не пояснюють, за що ж позитивне ми повинні когось терпіти.

Нормальне суспільство орієнтує людей не на вимушене терпіння одне одного, а на взаємну повагу. Повага — це велика вартість. Чим більше людину поважають, тим краще їй живеться. Це заохочує до самовдосконалення. Натомість толерантність не передбачає жодних стимулів до розвитку, адже за будь-яких обставин до тебе ставитимуться байдуже-терпляче. По-суті, це відмова від людяності.

У медицині термін «толерантність» означає повну або часткову відсутність реакції на чужорідні речовини. Організм втрачає інстинкт самозбереження і стає байдужим до наявних загроз. Це хвороба. Однією з форм толерантності є «імунний параліч». Натомість ознакою здоров’я є ІМУНІТЕТ — природна система боротьби проти проникнення в організм всього чужого. Зниження імунітету, тобто толерантність до чужорідного, несе смертельні загрози. Повна втрата імунітету називається «синдром набутого імунодефіциту», скорочено СНІД. Організм, вражений цією смертельною хворобою, не здатний чинити опір будь-якій, навіть незначній інфекції. Причиною загибелі може стати навіть звичайна нежить чи подряпина. Тобто СНІД — це абсолютна толерантність.

З 90-х років медичний термін «толерантність» почали активно переносити на суспільство. В 1995 році конференцією ЮНЕСКО була навіть прийнята «Декларація принципів толерантності». Але з якогось дива цьому терміну надали протилежного значення: патологія була представлена як чеснота. Стаття 1 цього документу починається зі слів «Толерантність означає повагу…». Це якби хтось сказав «хвороба означає здоров’я» або «потворність означає красу». Мимохідь згадуєш Оруела з його «правда — це брехня», «незнання — сила». Адже очевидно, що терпіння і повага — це майже протилежні поняття: одне діло поважати людину, і зовсім інше терпіти її.

У пропаганду толерантності вкладаються величезні ресурси. Найактивніша робота ведеться з дітьми та молоддю: сайти, конкурси, література, літні табори, фестивалі. Один з напрямків роботи — просування моди на потворний одяг: так виховується толерантність до несмаку і бруду.Здавалось би, що спільного між толерантністю і, наприклад, жіночою модою ходити з оголеними животами? А річ у тім, що ознакою жіночої краси і, відповідно, якісного генотипу є довгі стрункі ноги. Якщо ж пояс штанів опустити нижче пупа, то візуально ноги виглядають значно коротшими. Масове поширення такої моди дозволяє коротконогим не відрізнятися від довгоногих і користуватися такою ж самою увагою з боку чоловіків. Дивно, як цього не розуміють красиві жінки. Ще й страждають від переохолодження, хвороб хребта, нирок і дітородних органів.

толерастія
Інший напрямок виховання толерантності — просування моди на пірсинг, тобто проколювання тіла металевими предметами.Проколюються носи, язики, губи, шкіра обличчя й живота, навіть статеві органи. Прихованою метою реклами пірсингу, окрім банального заробляння грошей на довірливих «лохах», є психологічне призвичаювання населення до його грядущої «чипізації». Йдеться про вживляння в людське тіло мікрочипів в якості електронного паспорта, медичної картки, фінансового ідентифікатора, пристрою глобального позиціювання, приладу дистанційного керування. Процес швидко розгортається, за ним стоїть потужний бізнес і державний апарат, що прагне максимального контролю за населенням. Імплантація чипів в організм домашніх тварин і худоби здійснюється в США з 1987 року. Наступна черга — за в’язнями і нелегальними емігрантами, дітьми («щоб не згубилися»), хворими («якщо забудуть, чим їх лікувати»), вояками, працівниками корпорацій і держустанов (пропуск). Заважає лише те, що люди мають вроджений страх перед проникненням в їхнє тіло всього чужорідного. Програми толерантності нейтралізують цей природний захист.

Проникливі уми вже давно намагаються з’ясувати справжню мету глобального просування світогляду не реагування на чуже. Для позначення набутої патологічної байдужості до зовнішніх загроз навіть з’явився термін tolerastia (толерастія). Частина дослідників схиляється до думки, що пропаганда толерантності — це масштабна спецоперація з психологічної підготовки людства до грядущого вторгнення «чужих». Щоб не спрацював природний захист, оснований на розпізнаванні «свої—чужі», максимально розширюється «простір толерантності», тобто «діапазон терпіння». Це рівнозначно придушенню суспільного імунітету, внаслідок чого вороже втручання сприймається як щось нормальне. 

Можна сперечатися, хто вони ці «чужі» — інопланетяни чи все ж таки земляни. Безперечно одне: вони вже серед нас і готуються до рішучої атаки. Для людства, враженого толерастією, вторгнення «чужих» буде катастрофою. Наша проблема в тому, що ми не вважаємо їх чужими. Зате вони, однозначно, вважають чужими нас.


неділю, 26 вересня 2010 р.

В Умані українці порізали двох хасидів. Один хасид помер.

Стихійне лихо - хасиди в Умані
У ніч на 26 вересня близько першої години ночі в місті Умань на Черкащині біля однієї з багатоповерхівок по вулиці Пушкіна трапилася сутичка між хасидами та уманчанами.

Під час сутички було поранено двох хасидів. Один з них загинув від удару ножем в серце. Трьох уманчан затримали міліціянти, повідомляє ГазетаУа.

Зараз міліція з'ясовує обставини події.

«Двоє паломників, брати 19-річний Шмуель та 25-річний Рафаель під час бійки з місцевими юнаками отримали ножові поранення, — розповіли очевидці.  — Хасиди переслідували уманчан зі штиковою лопатою в руках, ніби через те, що ті побили скло в їхньому автомобілі. Коли наздогнали, то розпочалася бійка. Один з хасидів вийняв ножа. Шмуель помер в уманській міській лікарні від ножового поранення в серце. Рафаель втік від уманчан і наразі давати коментарі відмовляється. Хасиди самі побили скло автівки лопатою, щоб був привід побитися з уманцями».

Торік у братів Тубулів вже були сутички з міліцією. Їх навіть депортували з України за порушення українського законодавства.

Вони перевищили швидкість на автодорозі «Київ-Одеса» і не зупинялися на вимогу працівників ДАІ, навіть, коли їх почали переслідувати патрулі. Братам тоді заборонили в'їзд в Україну на 3 роки.
«Група місцевих жителів закидала камінням автомобіль ізраїльтян, припаркований в центрі міста, — розповіли інші очевидці. — Ізраїльтяни, почувши звук розбитого скла, повернулися до автівки.

Побачивши господарів транспортного засобу, хулігани кинулися тікати. Коли одному з братів вдалося наздогнати українця, той розвернувся і ударив його ножем в область серця».

суботу, 25 вересня 2010 р.

ВІДЕО: Стрілянина в Бердянську. Що сталося насправді. Податківці відкрили вогонь по звичайних беззбройних працівниках райагропромснабу. Робочі замість розірвати цих уродів на шматки повели себе як раби.

Відео з УП

ФОТО: У США Януковича переплутали з Ющенком.


Таке враження, що Януковича мама народила в нещасливий день. Знову конфуз. Цього разу, під час висвітлення сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку, агентство Bloomberg, яке здійснювало зйомку виступу українського президента, підписало фотографії Віктора Януковича "Віктор Ющенко"  



Авторитетне американське агентство Bloomberg існує з 1981 року. Засновано бізнесменом Майклом Блумбергом. Спеціалізується на економічній, фінансовій та інвестиційній інформації. Журналісти Bloomberg працюють у більш ніж 70 країнах.



Януковича в Нью-Йорку переплутали з Ющенком
УП

До теми: Янукович у Нью-Йорку виступав перед порожніми кріслами

ВІДЕО: нарешті Янукович сказав правду: "Не будемо говорити про погане, а краще зробимо"

пʼятницю, 24 вересня 2010 р.

ФОТО: Янукович у Нью-Йорку виступав перед порожніми кріслами

Це – фотографії з виступу Віктора Януковича на генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку.
Сесійна зала порожня на 70-80%. До числа уважних слухачів можна віднести хіба що делегацію, яка супроводжувала Януковича – Льовочкіна, Герман, Грищенка...

Янукович виступає в ООН перед власною світою
Зала ООН під час виступу Януковича практично порожня
Янукович в ООН. Порожні крісла
Янукович в ООН. Порожня зала 
Нью-Йорк. ООН. Порожні крісла підчас виступу Януковича
Льовочкін, Герман, Грищенко... уважно слухають патрона в порожній залі
Для порівняння – та ж сама зала під час виступу Обами

НАВІТЬ ЦЕ ВКРАЛИ: АК-47 розробив не Калашніков, а полонений Гуґо Шмайссер

Штурмгевер-44 і АК-47
Знайди десять відмінностей

Як не крути, а найліпше в москалів виходить красти чужі ідеї, досягнення, результати, навіть історію та видавати їх за власні. Також не гребують вони приписувати до своєї нації всіх великих людей, які з тих чи інших причин, вільно або не вільно опинилися на їх території.

Російський конструктор Михайло Калашников зізнався, що відразу після війни в Іжевську працював разом з Гуґо Шмайссером, кращим зброярем Третього рейху. І той причетний до створення найпопулярнішого в світі автомата - АК-47

Спеціалістам давно відомо що, не дивлячись на деякі технологічні розбіжності, АК-47, як брат близнюк схожий на німецький автомат (в західній термінології - штурмова гвинтівка) STG 44 (Sturmgewehr 44), розроблений кращим зброярем 3-го Рейху Гуґо Шмайссером.

Шмайссер потрапив до Іжевська відразу після війни. Місто Зуль, в якому він жив, опинилося в радянській зоні окупації, і Шмайссеру, а також іншим інженерам і конструкторам «запропонували переїхати на декілька років на Урал». Особливий потяг з німецькими фахівцям прибув в Іжевськ 24 жовтня 1946 року. Оцінити внесок Шмайссера в розробку автомата Калашникова складно, оскільки офіційні документи недоступні історикам і досі засекречені, а сам Гуґо не залишив мемуарів, що розкривають деталі його роботи в СССР. Шмайссер говорив про той період скупо: "Дав росіянам декілька порад".

Відомо, що Шмайссер займався в Іжевську технологією холодної штамповки аж до 1952 року. Достименно відомо, що саме завдяки йому було організовано серійне виробництво штампованого магазина та ствольної коробки.

Також дуже цікавим є той факт, що Калашніков приїхав в Іжевськ щойно у 1948 році, начебто для впровадження у виробництво моделі автомата АК-47.

Нагадаю, що за офіційною версією Калашников працював над своїм автоматом з 1943 р. І тільки після "декількох порад" Шмайссера зміг впоратися з завданням у 1947 р.

середу, 22 вересня 2010 р.

Рослини Чорнобиля вирощують "антирадіаційний щит"


Чорнобиль

Група генетиків зі Словаччині дійшли висновку, що деякі види рослин у районі Чорнобиля могли адаптуватися до високого радіаційного фону.

Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на публікацію в науковому журналі Environmental Science and Technology. За словами авторів публікації, адаптаційна здатність обумовлена легкими змінами в змісті білків у рослинах.

Мартін Хайдук спільно зі своїми колегами з Академії наук Словаччини виростили на зараженому чорнобильському ґрунті льон і порівняли його з льоном, який виріс на ґрунті з нормальним радіаційним фоном. Виявилося, що відмінностей майже немає - окрім 5-відсоткової різниці у вмісті білка, що, можливо, і захищає від радіації, вважають вчені.

І все ж вони сумніваються, що рослини з Чорнобиля можна вживати в їжу.

"Ймовірно, у рослинах вже є якісь алгоритми. На Землі завжди була присутня радіація - з перших же етапів формування нашої планети, - зазначає Хайдух. - У ті часи рівень радіації на земній поверхні був набагато вищим, ніж зараз. Судячи з усього, рослини зіткнулися з радіацією, коли життя на Землі тільки зароджувалася, і в силу цього виробили нинішній механізм ".

Нагадаємо, раніше вчені, які працюють у Чорнобилі, з'ясували, що секрет уразливості різних видів перед радіаційним зараженням криється в їх ДНК.

вівторок, 21 вересня 2010 р.

Москва перекидає до Дагестану війська. Росія готується напасти на Грузію

Як розповіла «Відлунню Петербургу» координатор організації по роботі з військовослужбовцями Світлана Уткіна, строчників там масово відправляють до Дагестану, причину відправки називають абсурдну — прийдешню Олімпіаду в Сочи:

«Звернення з частини 3526 нам почали надходити від батьків військовослужбовців приблизно два тижні тому. Батьки говорили про те, що їхніх синів примушують підписати контракт.

Зараз хлопців відправляють до Північного Дагестану, при цьому командування частини говорить про те, що ці навчання йдуть в рамках підготовки організації забезпечення безпеки для Олімпіади 2014 року.

Ось тут абсолютно нічого не зрозуміло. Тобто Олімпіада-то через 3 роки (Сочи за сотні кілометрів), а хлопці, яким служити залишилося декілька місяців, їдуть туди зараз.

При цьому у хлопців відбирають телефони, сім-карти, зв'язку з ними жодного не буде. Мета цих навчань незрозуміла».

За словами Світлани Уткіної з «Солдатських матерів Петербургу», від'їзд строчників на Кавказ планується наступного тижня.

«На цих вихідних батьків призовників спочатку обрадували: ваші сини їдуть охороняти олімпійські будівництва, а потім приголомшили — до Північного Дагестану. Які спортивні об'єкти зводитимуться в сотнях кілометрах від Сочі, солдатів не попереджають: військова таємниця», пише російська преса.

«Я побувала в частині і стала свідком спілкування заступника командувача внутрішніми військами по ЛЕНВО Геннадія Марченко з батьками військовослужбовців. Мету відрядження він пояснив так: у зв'язку з Олімпіадою в Сочі. Військовослужбовці охоронятимуть об'єкти життєзабезпечення, а всім керує Нургалієв. При цьому із спілкування з військовослужбовцями і батьками стало відомо, що останнім часом батальйон мінометників тренувався щодня», — розповіла журналістам прес-секретар «Солдатських матерів Петербургу» Ксенія Кирилова.

Насправді солдатів перекидають до Дагестану з інших причин, упевнені «солдатські матері». За їх версією готується нова війна з Грузією.

Свою думку петербурзькому «ДП» висловила Ела Полякова, голова «Солдатських матерів Петербургу:

«Сценарій дуже схожий на той, який ми спостерігали перед війною з Чечнею. Такий же обман, такий же шантаж. Солдатів позбавляли права на інформацію, на зв'язок з сім'єю. І така сама ситуація була перед п'ятиденною війною з Грузією. Я дуже боюся, що через Дагестан зараз може готуватися напад на Грузію».

Незгодні з військовим рішенням батьки військовослужбовців за підтримки «Солдатських матерів» провели в понеділок серію одиночних пікетів у Штабу внутрішніх військ по Лен. О.

Нагадаємо, що днями міністр оборони РФ Сердюков заявив, що Росія може захопити Грузію менш ніж за 5 днів.

Заступник голови МЗС Грузії Ніно Каландадзе оцінила заяву міністра оборони Росії як продовження агресивної риторики і назвала цей факт сумним.

По словах Каландадзе, міжнародне співтовариство не втрачає пильності і обов'язково адекватно відреагує на заяви Сердюкова.

«Абсолютно абсурдні і позбавлені підстав розмови про агресію з грузинського боку. Це однозначно агресивна риторика, яка створює загрозу суверенітету нашої країни. Міжнародне співтовариство не втрачає пильності і ми їм систематично надаємо інформацію. Сподіваюся, що за всім цим з їх боку послідує адекватна реакція», — заявила Каландадзе.


КЦ

Російська армія комплектується «ізраїльськими» офіцерами

т. зв. русский мір
У радіопередачі «Російської Служби Новин» — «Армійський форум» від 12 вересня обговорювався питання можливості інтеграції російської армії в НАТО.

У студію поступив дзвінок від чоловіка, кадрового військового, який розповів (4 хв.45 сек. запису) про невідому для простих росіян практику напряму до Росії офіцерів «ізраїльської» армії (колишніх вихідців з Росії), з отриманням ними російського громадянства і місця служби. За словами того, що дзвонив, рахунок йде на тисячі.

Деякі джерела стверджують, що комплектація «ізраїльськими» офіцерам йде мало не по тисячі намісяць. При цьому йде процес поголовних відставок російських офіцерів. Також стверджується, що озброєння до Росії на 30% поступає з «Ізраїлю» і інших країн НАТО.

Відбувається унікальна операція: Росію на очах займає чужа армія без єдиного пострілу і так тихо, що ніхто і не помічає (окрім тих, кому треба).



До цього можна додати відомий факт — нинішня російська еліта, починаючи з путіна і Медведева, зберігає більше 500 млрд. доларів у західних банках.

«Тепер стає зрозумілим, чому з такою наполегливістю в 2008 році Берл Лазар наполягав на введенні в російській армії військового равіната. Російське суспільство тоді виявляло неприховане здивування. Адже в російській армії іудеїв можна перерахувати по пальцях. Але «головний військовий рабин Росії» заявив, що сподівається знайти в Російській армії 40 тисяч (майже чотири дивізії!) іудеїв. Це якраз практично весь офіцерський склад нинішньої російської армії», пишуть незалежні коментатори.

Леонід Івашов, президент Академії геополітичних проблем, колишній начальник Головного управління міжнародної військової співпраці Міністерства оборони Росії (1996–2001), заявив в зв'язку з цим:

«Мене украй зацікавили слова, що прозвучали 28 липня цього року на круглому столі у Вашингтоні, де розглядалися перспективи російсько-американської співпраці. Ігор Юргенс, голова правління Інституту Сучасного Розвитку (головою опікунської ради інституту є  Медведев) заявив зокрема, що:

1) Президент Медведев — перший з нових керівників Росії, який не вважає розвал СРСР катастрофою.

2) Метою російської зовнішньої політики є вбудовування в систему евро-атлантмчної безпеки, в іудеохристиянську цивілізацію (якщо чесно, то я, наприклад, такої цивілізації не знаю) і відповідно в НАТО. Інститут Сучасного Розвитку недавно навіть запропонував до розгляду президента і суспільства три варіанти нашої інтеграції в НАТО.

Після цього Юргенс додав, що політика Медведева орієнтована тільки на захід. А також, що Сердюків провів хорошу військову реформу, і найближчими роками не менше 30% озброєнь будуть поставлені в російську армію з Ізраїлю і країн НАТО.

Тепер ми можемо переконатися в тому, що це були не просто слова. Сьогодні підписана довгострокова угода про військову співпрацю між Росією і «Ізраїлем». Це цілком усвідомлена політика — під «Ізраїль», під Вашингтон, під НАТО. І, на мій погляд, геополітична зрада Кремля.

…Росія міняє своїх стратегічних союзників і кидає виклик всьому ісламському і арабському світу. Ми відмовляємося поставляти навіть оборонні системи озброєнь Сірії, Ірану і по суті справи віддаємо питання військово-технічної співпраці «Ізраїлю».

Сьогодні в Росії сильне «ізраїльське» лобі. Нашу владну еліту прогнули до такого ступеня, що вона віддає політичний суверенітет Росії в руки Тель-Авіва. Владна еліта вибирає принижену і підлеглу роль, а Росія перестає бути глобальним гравцем, що впливає на розстановку військових і політичних сил в світі».

Нагадаємо в зв'язку з цим, що іудаїзация російської армії почалася при путіні в грудні 2007 року.

Тоді рішенням уряду РФ в російській армії введений так званий військовий равінат.

Більш того, даний «інститут» був відданий на відкуп навіть не традиційним іудеям, а представникам ультрарадикального крила єврейської релігії — хасидам з Федерації єврейських общин Росії (ФЕОР).

ЗМІ повідомляють, що ухваленню цього дивного, на перший погляд, рішення (у самому «Ізраїлі» хасиди в армії не служать) передувала зустріч тодішнього першого заступника представника голови уряду РФ Медведева з керівництвом ФЕОР Берлом Лазаром, природно, за дорученням президента РФ путіна.

Після неї ФЕОР тут же призначила першого «військового рабина» російської армії — громадянина «Ізраїлю» Аарона Гуревіча.


КЦ



До теми: ІТАЛІЯ. Християни обурені замахом хасида Менделя-мєдвєда на відому християнську фреску Леонардо да Вінчі

понеділок, 20 вересня 2010 р.

Сергій Грабовський: БЕРЕЖІТЬ ВЕРХОВНУ РАДУ

Вчорашні уркагани, ханиги, волоцюги, підараси в Верховній Раді

Сказати, що український парламентаризм перебуває у глибокій кризі - це не сказати нічого нового.
Уточнити, що він украй занепав - зайвий раз озвучити добре відомий трюїзм.
Наголосити, що нинішня Верховна Рада являє собою повноважне убоїсько розуму, честі та совісті української політики - сказати правду, але не всю.
Адже очолювана істориком КПРС Володимиром Литвином Рада за останні роки наочно продемонструвала правоту засновника партії, у лавах якої спікер починав свою кар'єру, цитуючи де треба і не треба мудрі думки свого тезки: "Наші відомства - лайно, наші декрети - лайно, наші плани - лайно".
А й справді: що, крім названої вождем світового пролетаріату субстанції, може нагадувати так званий український парламент, який наполегливо, послідовно і брутально порушує всі приписи парламентаризму?
Починаючи із формування урядової коаліції, всупереч чіткій конституційній нормі про необхідність наявності у фракціях-коаліціантах більшості депутатського корпусу, і закінчуючи сакраментальним уже голосуванням "за того хлопця", коли кожен присутній нардеп голосує за двох, а то і за трьох колег?
Про що тут узагалі говорити, коли за даними "Дзеркала тижня", від законодавчо передбаченої грошової "допомоги на оздоровлення" у розмірі 15-18 тисяч гривень при виході в планову відпустку не відмовилися навіть Рінат Ахметов, Таріел Васадзе, Богдан Губський, Костянтин Жеваго, Олександр Фельдман та інші представники різних фракцій, які належать до найзаможніших людей країни.
Коли загалом у кошторисі парламенту на 2010 рік на статтю "депутатське оздоровлення" закладено 17 мільйонів 352 тисячі 665 гривень - і це тоді, коли уряд бере все нові й нові зарубіжні кредити, щоб хоч якось зменшити поточний дефіцит Держбюджету?
Ленінським шляхом ідете, панове-товариші...
А хіба сумісне із нормами парламентаризму демонстративне небажання значного числа депутатів виконувати свої обов'язки, не відмовляючись при цьому від належних їм благ, включно із згаданою грошовою допомогою "на оздоровлення"?
За словами віце-спікера Миколи Томенка, є депутати, які пропустили майже всі засідання, за виключенням одного, двох чи трьох. Абсолютна більшість прогульників належить до владної коаліції, і при цьому картки цих "народних представників" справно голосують всупереч Конституції України.
Робота значного числа комітетів Ради або паралізована, або ніяк не впливає на розгляд документів - нова більшість постійно нехтує думкою профільних комітетів, або навіть не передає їм на розгляд ті чи інші законопроекти чи поправки до них, воліючи ухвалювати їх "з голосу", з цілою низкою порушень регламентних процедур.
Не кажемо вже про такі логічні за даних обставин "дрібнички" як якість законопроектів, ретельність опрацювання їхніх текстів, спрямованість цих актів, їхню системність, згадайте хоча б ще не завершену "опупею" з Податковим кодексом.
У цьому плані Верховна Рада VІ скликання помітно поступається навіть Верховній Раді І скликання, а нинішня більшість - прикрозвісній комуністичній "групі-239", яка все ж таки намагалася діяти в межах бодай позірної демократії і на яку працювали кваліфіковані радники.
Справді, яка наочна, хоч бери її для підручників, деградація вітчизняного парламентаризму: на початку 1990-тих, попри всі свої численні недоліки в роботі, Рада намагалася у більшості випадків при ухваленні рішень врахувати, чи бодай вислухати, точки зору як більшості, так й опозиції.
Тепер навіть цього немає: депутатська більшість просто автоматично "карбує" потрібні президентові та уряду рішення, слухняно переглядаючи свої власні рішення у разі зміни точки зору "начальства" - як трапилося, скажімо, із законом про місцеві вибори чи з Податковим кодексом.
Згадаймо також, що навіть за найгірших часів автократичного режиму Леоніда Кучми парламент України не дозволяв собі так зійти на пси, він намагався грати самостійну роль в політиці, принаймні, дотримуватися певних норм, властивих "справжнім європейцям".
Сьогодні ж навіть такі відомі з історії "суперєвропейські" зразки депутатських зібрань як Райхстаг часів Гітлера та Верховний Совєт часів Сталіна багато чим вигідно вирізняються у порівнянні з Верховною Радою: там, бодай формально, але дотримувалися регламенту, там був бодай зовнішній порядок, хоча, звісно, реальні справи вирішувалися в іншому місці.
Втім, у нашому випадку тільки дуже наївна людина ще думає, наче Рада щось там вирішує, так само як і Кабмін, хоча там і зосереджено чимало реальних "пацанів". Сьогодні навіть американські журналісти зрозуміли, що українських депутатів, на відміну від тамтешніх конгресменів і сенаторів, не випадає підводити під категорію "людей, які приймають рішення".
Ну, а про те, щоби прем'єр та міністри регулярно приходили до парламенту, як це робиться, скажімо, у Британії, та по кілька годин предметно відповідали на найдошкульніші запитання, - про це говорити взагалі смішно. І якщо раніше були хоч формальні "дні уряду", то тепер вони просто зникли.
Отож не випадково у багатьох складається враження, що за нової владної коаліції Верховна Рада України все більше стає схожою на Державну Думу Росії, спікер якої Борис Гризлов є автором сакраментальної настанови: "Парламент - не місце для дискусій".
Одним словом, перетворюється на машину для голосування - не більше.
Але це враження не зовсім вірне. Бо ж у російському парламенті бодай номінального порядку помітно більше, ніж у нас. Тому у випадку Ради йдеться радше про зібрання вождів якогось бантустану, ніж про вищий представницький орган нації, покликаний бути повноважним законодавцем та контролером виконання законів, і чи не в першу чергу, - закону про Державний бюджет...
За цих обставин решткам парламентської опозиції тільки залишається - або ображено копилити губи після кожного "кидка" і тихенько просиджувати штани та спідниці в очікуванні кращих часів, або кидати димові шашки, ламати пульт спікера й намагатися вивести під Раду бодай кілька тисяч люду - інших варіантів дій просто немає.
Навіть використати парламентську трибуну для викриття якихось страшних неподобств - і то майже неможливо, хоча це успішно практикувалося ще в Думі часів Російської імперії, бо ж для резонансу такого політичного ходу потрібна активна участь вільних ЗМІ, за нинішньої доби передусім телебачення.
А прем'єр і номінальний голова Партії регіонів Азаров тим часом пророкує:  "Якщо в Україні політична стабільність втримається протягом двох років - від нинішньої опозиції нічого не залишиться. Але палиці в колеса ми собі не дозволимо ставити нікому, ми ці палиці переламаємо і підемо далі".
Іншими словами, через два роки, у 2012-му, у новій Верховній Раді буде нова, "правильна" опозиція. Та, яку призначать. На кшталт "Справедливої Росії" та ЛДПР у Думі. Щоб навіть не рипалася заважати Лідеру і Партії.
Висновків, як на мене, з усього цього випливає декілька.
По-перше, Верховна Рада не є ані владним органом, ані законодавцем, ані місцем ефективних дій опозиції.
Ухвалені з порушенням Конституції законодавчі акти не можуть вважатися правочинними - і це має бути широко відомо світовому співтовариству: маючи справу з нинішньою владою України ви вступаєте у неправове поле і коли-небудь нестимете за це відповідальність разом із вітчизняними руйнівниками конституційного ладу.
По-друге, основним полем дії опозиції (оновленої чи взагалі нової, але не в розумінні Азарова) має стати вулиця, але далеко не тільки вона. Пропаганда має чимало дієвих форм, тим більше в добу Інтернету, а широка горизонтальна мережа найрізноманітніших громадських організацій, в принципі, не надається до контролю з боку влади.
Верховна Рада ж може бути використана тільки як допоміжний інструмент для популяризації та координації громадських акцій. І, звісно, участь (поки що) бодай поодиноких опозиційних депутатів у міжпарламентських структурах - це велике благо, яке, втім, поки що, у силу лінощів опозиціонерів та некоординованості їхніх дій, залишається здебільшого потенційним.
По-третє, бренд "Верховна Рада України" сьогодні - це мертвечина, синонім політичної порнографії, історичне минуле. Майбутній справжній парламент має зватися інакше - скажімо, Національні Збори.
Не оригінально, але точно. Саме в такому річищі варто рухати пропаганду, причому роз'яснювати, що до тих Зборів не матиме права обиратися жоден, навіть найчесніший і найпрофесійніший, депутат Верховної Ради. І що збиратимуться вони в іншому місці, а будинок на Грушевського 5 буде переданий комусь іншому. Скажімо, під музей. Чи під цирк.
Нинішня ж Рада, попри всі її незчисленні гріхи, може - як це не смішно - в майбутньому стати в пригоді українському парламентаризму. Хоча й у якості виробу одноразового використання.
У 1989 році у Празі під час "оксамитової революції" вистачило лише півмільйону людей навколо Федеральних зборів, щоб цей суцільно комуністичний парламент скасував комуністичну владу, вивів із свого складу цілу купу заповзятих комуністів і ввів туди дисидентів-реформаторів.
Що ж, нічого дивного - ніхто з депутатів-комуністів не хотів прикрашати собою дерева, яких так багато в центрі Праги...
У нашому випадку буде складніше, але мільйону люду, думаю, вистачить для того, щоб Верховна Рада України, як номінальний вищий представницький орган, створила тимчасовий демократичний уряд, ухвалила кілька нагальних законів, оголосила вибори до Конституційних Зборів і в той же день назавжди саморозпустилася.
Будь-які альтернативи цьому, в тому числі, і збереження на тривалий термін чинного режиму, не вельми приємні, намасперед, для депутатів. І Володимир Литвин як історик КПРС повинен добре знати про всі ці сюжети - а відтак і поінформувати належним чином своїх товаришів.
А до того часу - бережімо Верховну Раду...
Сергій Грабовський, для УП