КАЦАПИ. Katsaps. Why Ukrainians and other peoples call Russians Katsaps

Кацапи

Кацап, кацапи(множ.) - зневажливе прізвисько московитів (тепер-росіян), яке вживають переважно українці, а також поляки та білоруси; також – російська назва деяких груп російського суспільства.

Існують дві основні версії походження слова кацап.

За однією з версій, кацап походить від виразу "як цап" ("як цап"). Виникнення цього висловлювання могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди. Етимологічний словник Фасмера вказує: "укр. прізвисько великорусів(Гоголь та ін.). З приставкою ка- ось укр. козел "козел", кацап - як козел(козел), як козел, голеному українцю бородатий російський здавався козлом".

За версією, яку запропонував академік Д. Яворницький, слово "кацап", - тюркського походження, і походить від арабського слова "касаб"(qassab), яке означає "живодер", або "м'ясник", "той, що забиває худобу". Дослідники відзначають також такі словосполучення в тюркських мовах: "Адам кассабі" означає "люта людина", "деспот", вираз "Кассап одлу" - "шельма"; "кассапчі" - караїмською означає "кат"; "хассап" мовою кримських татар означає "м'ясник", "гіцель" тощо.

Тлумачення слова "кацап" подається також в "Українській малій енциклопедії" Є. Онацького як похідне від татарського "різниця", "резун".

За однією з версій, прізвище "м'ясник" закріпилося після того, як під час взяття Казані татарам (жителі Казані – столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Однак коли татари здали зброю та відчинили ворота, війська Івана Грозного вирізали майже все місто.

Етимологічний словник української мови подає таку версію походження слова "кацап":

...очевидно, утворене від козел за допомогою специфічного компонента як жартівливе позначення людей, які носять довгі бороди(Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обґрунтовано виведення(Кримський Укр. Гр. I 23), Яворницький крим.-тат. аз. kassap "м'ясник", що походить від ар. qaşşăb

-----------------------------------------------------------------------------------------

Прізвисько "Кацап" причепилося до московського народу від часу захоплення військами московського царя Івана IV столиці поволзьких татар - Казані. Сталося це за таких обставин.

Військо московського царя Івана IV, прозваного Грозним, тривалий час не могло подолати опір взятої в облогу Казані (1552). Поганий і підступний цар вдався до сатанинських хитрощів: у присутності представників татарської верхівки, вельмож та мусульманських священнослужителів він присягнув на Євангелії, яке подарує життя всім захисникам Казані і відпустить їх на всі чотири сторони, якщо вони складуть зброю та відчинять ворота Фортеці. Захисники Казані повірили клятві царя, склали зброю, і московське військо увійшло до міста. Іван Грозний таки "стримав" своє слово - дозволив обеззброєним татарам йти, куди вони забажають, але тільки після того, як понівечив кожного із захисників, наказавши вирізати їм язика та відрізати вуха. Саме такі знущання та каліцтво завдав довірливим татарам московський кривавий цар із його жорстоким військом!

На місці, де стояв намет ката-м'ясника, Іван Грозний наказав поставити пам'ятник як повчання татарам, чому їм треба підкорятися Росії. Саме після цієї кривавої акції пристала прізвисько "кацап" до московитян, а згодом до всіх росіян, до великого князя московського і першого московського царя Івана IV ГРОЗНОГО.

Це слово походить від татарського "кассап"; що означає м'ясник.

Є в татарській мові і слова: кассапхане (бійня м'ясна ятка), кассапчілік (М'ясна справа, професія - м'ясника та інші слова з цим коренем - (див.: Татарсько-російський словник. М Рад. енциклопедія. 1966. -С.863)

Слово "кассап" є у мові кримських татар, але тут воно має два значення. Крім значення м'ясник-продавець м'яса, є ще й інше. Один старший татарин, родом з Бахчисараю звівши виразним жестом руки хрест-навхрест по обличчю, сказав: "Якщо порізав когось - теж касап".

Усі ми, українці, з дитинства чули іншу версію назви росіян – "кацапи". Мовляв, вони носили бороди і виглядали "як козел". Це помилкове тлумамення виникло за таких умов. Перед Пе реяславською радою серед козаків була сильна протимосковська група, яка складалася з Івана Богуна (на знак протесту проти угоди з москалями він зламав свою шаблю), Виговського, Григорія Герцика та інших. Ці патріоти доводили Богдану Хмельницькому, що не можна укладати договір із таким підступним та безчесним народом, як кацапи. Тоді Богдан Хмельницький звернувся до московських послів із запитанням "Чому вас називають кацапами"? Посли; не змогли дати відповіді. Гетьман послав із цим питанням Виговського до Москви, до царя Олексія. Цар та бояри, порадившись зі своїми прислужниками - вихідцями з України, вигадали таке:

"Ви - хохли, тому що носіть на голові хохол, а ми носимо бороди, тому нас прозвали "як козел" (тобто "як козел") звідси і "кацап".

Виговський привіз цю відповідь Хмельницькому, і Переяславська угода була згодом підписана (хоча все вказує, що така угода - вигадка московських істориків, тому що її оригіналу ніхто не бачив).

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%86%D0%B0%D0%BF

Кодекс або Правда воїна

ПЕРУН

Сила воїна не в зброї, а в його клятві Честі і Вірності, темрява оточує Зали Слави, і ім'я тій темряві – страх. Воїн, який убив свій страх, стає витязем.

Армія воїнів скріплюється їх кров'ю. 

Воїн, який відважно боровся з ворогом і з честю загинув у битві, повинен бути спалений на священному багатті, і нехай буде останнім притулком його на Землі – Крада біло дубова, чистим полум'ям Сварога обійнята.

Битва Правди і кривди – йде вічно, і кожен вільний вибирати той шлях, який до Серцю йому, але лише стежка правди веде в Зали Слави. 

Убитий ворог, який намагається підняти свій меч, гідний смерті, але не приниження. 

Воїн, який був убитий ворогом, нехай – хоч ціною життя буде винесений з поля битви і удостоїться поховання і почестей, йому належних. 

Воїн народжується для битв, але вмирає заради миру. 

Сила воїна – це палаюче світло його Віри в Перемогу. 

Воїн, який віддав життя за Батьківщину – приєднується до Полку Перуна, ставши воїном Раті Небесної, який Землю-Матінку від нежиті злої оберігає. 

Сила Перунова таїться в кожному воїні, а пробуджує її – свобода Серця від страху. 

Воїн б’є ворогів заради Обов’язку, але не заради гамування особистої образи, будучи спонукуваний не злобою і гнівом, але Самого Перуна зволенням. 

Воїн сотником стає, побивши в чесному поєдинку темника ворожого. 

Воїн, який убив, в чесному поєдинку, князя ворожого – нехай буде прославлений подібно живому посланнику Перуна, який несе в собі частину від Сили Його. 

Воїн б’ється за велінням Совісті і Обов’язку, а ступає на цей шлях – за велінням свого Серця. 

Воїн , який склав зброю перед лицем ворога, що наступає – зрадник, позбавлений Честі. 

Воїн, який втік з поля брані – боягуз і гідний смерті безславної. 

Воїн, який бився доблесно, але був полонений ворогами в битві, за будь-яку ціну, чи то живими ратниками вражими, чи викупом або з боєм будучи відбитий. Такий воїн має бути врятований. 

Сила воїна – в єдності восьми правил: Правді, Честі, Совісті, Вірі, Твердості Духу, Волі до перемоги, Вірність Обов'язку і Любові до Батьківщини. 

Сила Перуна – з тими ратниками, які стали витязями. Сила Перуна примножує сили витязя, перетворюючи його ще за життя у воїна Полка Перунова, Раті Небесної. Полеглий витязь знаходить Безсмертя, і смерть його тіла - не смерть, але сходження до Залів Слави. У цьому – Правда воїна, звід непорушних законів, за якими жили, живуть і жити будуть всі воїни Землі нашої рідної.

взяв у Ігор Макарчук