середа, 11 лютого 2009 р.

Василь Вишиваний. Вірші зі збірки "Минають Дні"

Василь Вишиваний з Митрополитом Андрієм Шептицьким 
Фото з архіву ченця Василя Стеця (УГКЦ)





Василь Вишиваний
Вірші зі збірки "Минають Дні" (1921), яку Василь Вишиваний присвятив українським братам по зброї. У пам'ять про тих, хто віддав життя в боротьбі за свободу України він писав:
До зброї! До зброї, стрільці!
Товаришів рідних згадайте,
Що мріють про волю в холодній землі, —
Всі сили до бою з'єднайте!

Минають дні…
Минають дні розкішного кохання,
Минають дні журби,
Минають дні великого страждання,
Важкої боротьби…

Одна по них у нас луна остане
Із тих минулих днів,
Що в серце наше мов весна загляне,
Мов привид майських снів,
Минають дні розкішного кохання,
Минають дні журби,
Минають дні великого страждання
Важкої боротьби…
Весело, гей!
Покинув я село, дівчата,
Пішов до рідних верховин.
Зі мною вівці і ягнята
І воля полонин.

Весело, гей! тут добра паша
І в раю тих полонин
Цвіте, як май, свобода наша
І втіха для маржин…

Весело, гей! трембіта трембітає
І вітер гомін в доли рве…
Хай мила вчує і пізнає,
Що милий вольним ще живе.

Весело, гей! я світ вітаю,
Як володар той нарід свій,
І кличу дзвінко, голосно, бо знаю,
Що гірський світ - він мій!
Незнаним героям
Заздрю я тим, котрі в землі вже сплять.
Яких ніхто не знає;
Які на віки вже мовчать,
Й ніхто їх не кохає…

Голубить тих забутих без імен
Земля, мов рідна мати;
Цілує їх в ночі і в день,
Щоб їм любов віддати.

«Мій батько заявляє прилюдно, що він і вся родина не погоджуються з моїм поступуванням і не похваляють його. Це може відноситися тільки до моєї національно-політичної діяльності, бо в моїм приватнім і родиннім житті я не зробив нічого такого, на що моя родина могла б публічно реагувати. Щодо моєї національно-політичної діяльності, то маю честь прилюдно заявити:
По-перше, я повнолітній на основі українського громадянського закону, який я для себе визнаю; я також повнолітній по родинному законові, який мене не зобов’язує, але, може, зобов’язує мого батька. З уваги на це не признаю над собою жодної опіки і поступаю так, як уважаю за відповідне.
По-друге, стверджую, що я не похвалюю всієї політики, яку супроти українського народу вела моя родина з постійною кривдою для того ж народу на протязі століть. І тому це був один із мотивів, який спонукав мене піти на службу до українського народу і української республіки, та цю службу я виконаю вірно до кінця, — все одно, на якім становищі поставить мене українська легальна влада і без огляду на те, чи це подобається моєму батькові й родині, чи ні.
На всяк випадок, прилюдно зачеплений, мушу прилюдно висловити моє здивування, що мій батько піддався до цієї міри впливам поляків, роль яких не належить до благородних ані у відношенні до народів, які шукають свободи, ані у відношенні до тих, яким вони вічно на колінах присягали вірність.
Відень, дня 10 лютого 1921 р.
Василь Вишиваний»

вівторок, 10 лютого 2009 р.

Сьогодні 114 річниця Василя Вишиваного

Василь Вишиваний

10 лютого 1895 року, в м.Пола на острові Люссін (Далматія) народився ерцгерцог (архикнязь) Вільгельм-Карл Лотрінґен Габсбурґ, правнучатий племінник австрійського імператора Франца-Йосифа І, двоюрідний племінник останнього імператора Австро-Угорщини Карла І, відомий також як Василь Вишиваний - Полковник Армії УНР та від вересня 1919 голова відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального Штабу УНР, Український патріот.

Життя Василя Вишиваного було невід'ємно пов'язане з Українським визвольним рухом за що і заплатив життям у катівнях Лук'янівської в'язниці 1948 року.

Вічна пам'ять!


Сімейне фото архікнязів Габсбургів-Лотарингських, 1896р.
Вільгельм (Василь Вишиваний) наймолодший з шести дітей 

на руках матері Марії Терези




















Василь Вишиваний














Учасники свята запорожців у Парижі. 1937 р.
У другому ряді четвертий справа — Василь Вишиваний.



















Останнє фото Василя Вишиваного
зроблене МГБ СССР
 у Лук'янівській в'язниці у Києві у 1948р.