Писаний Камінь |
Сподіватися допомоги від влади, схоже, не випадає. Ще навесні донецькі підприємці оголосили про намір орендувати землю біля Писаного каменя, що неподалік села Буковець.
У травні на сході селян особи, які називали себе інвесторами, вже оголосили про придбання 4 га біля Писаного каменя. У власників сусідніх ділянок «інвестори» з Донецька намагалися докупити потрібну їм площу. Кажуть, робили гуцулам «пропозиції, від яких неможливо відмовитися». Але селяни таки ризикнули відмовитися. Не повірила обіцянкам підприємців і Буковецька сільська рада: депутати не дозволили оренду земель запасу. Коли здавалося, що питання вичерпане, фактично на боці «інвесторів» зіграла Верховинська районна прокуратура. Правоохоронці взялися судовими позовами домагатися скасування актів на право власності на землю, які належать чотирьом місцевим мешканцям. Селяни отримали акти цілком законно, як і їхні односельці, але, на лихо, їхні ділянки межують з гектарами донецьких і дуже тим сподобалися.
Після кількох публікацій у «Галицькому кореспонденті» на конфлікт між селянами і знахабнілими «інвесторами» звернули увагу депутати Івано-Франківської обласної ради. Спеціально створена депутатська комісія взялася допомагати громаді Буковця.
Першою, нехай невеликою, але обнадійливою, перемогою громади стало рішення Верховинського районного суду, який залишив позов прокуратури без розгляду. Але прокуратура не вгамувалася і звернулася з апеляційною скаргою, вимагаючи скасувати рішення райсуду і таки визнати недійсними держакти чотирьох селян, чиї наділи межують з територією донецьких.
Засідання апеляційного суду було призначене на 6 вересня. Але «інвесторів», схоже, рішення судів не цікавлять: вони почали самовільно захоплювати сусідні ділянки.
До Писаного каменя можна було дійти різними стежками – з села Черетів Буковецької сільради, з Верхнього Ясенова та Білоберізки. Якраз з боку Білоберізки і приглянулася стежка донецьким «інвесторам». За лічені тижні вони встелили шутровану дорогу, яка простяглася до самої скелі – легендарної пам’ятки природи місцевого значення.
Гуцули дивуються, адже через брак коштів місцева влада декілька років ніяк не може закінчити 300 метрів дороги до центру Черетова. А тут раптом дорога до Писаного каменя, наче з неба впала... Неподалік від дороги встановили трансформаторну підстанцію. А біля неї, якраз на стежці, яка вела до Писаного каменя, облаштовують вертолітний майданчик. Місце будівництва зараз обгороджене: всюди таблички «Приватна власність» та «Злий собака».
Такого нахабства місцеві мешканці не сподівалися. Адже всі будівельні роботи проводяться на самовільно захопленій землі.
Як повідомив голова депутатської комісії Ігор Шумега, власники земельної ділянки розміром 4 га обгородили територію майже 8 га і заходилися ґаздувати на чужій землі, не зважаючи ані на якісь держакти, ані на рішення судів. До речі, збудована донецькими для власних зручностей дорога простяглася попід Писаним каменем аж до земель запасу сільської ради, яку депутати в оренду підприємцям дати відмовилися. Схоже, на думку місцевої влади та громади села «інвесторам» просто начхати. Свою трансформаторну підстанцію вони встановили на ділянці В’ячеслава Полоза, а вертолітний майданчик споруджують на території Івана Могорука, державні акти яких прокуратура саме зараз пробує скасувати в суді.
Будівництво повністю закрило прохід до Писаного каменя. Вантажівки з будматеріалами йдуть на гору одна за одною навіть на свята. А тим туристам, яких спокусила шутрована дорога з боку Білоберізки, кінець шляху доводиться долати лісовими хащами.
«До того ж, – розповідає один з власників земельної ділянки біля Писаного каменя Андрій Колімбровський, який теж судиться з прокуратурою, – люди неодноразово скаржилися правоохоронцям на самовільне захоплення їхніх земель. Але жодної відповіді не отримали». Більше того, за його словами, на час, доки справи розглядаються у судах, людські землі арештовані. Зате на них повним ходом господарюють донецькі – і прокуратура не бачить!
Ігор Шумега визнає, що вторгнення донецьких на буковецьку територію нічим іншим, як рейдерським захопленням, назвати не можна. Тому радить селянам дочекатися рішення апеляційного суду, а відтак збирати громаду і зносити самовільні забудови.
Джерело: Вісті Коломиї
Немає коментарів:
Дописати коментар