неділя, 25 грудня 2011 р.

Святкуємо 60-ту річницю запуску першого в СРСР і континентальній Європі комп’ютера, створеного в Києві

Мало хто знає, але сьогодні відзначається річниця ключової події в європейскій історії створення комп'ютера. Шістдесят років тому, 25 грудня 1951 року,  саме в українській столиці - місті Києві, Академія наук СРСР, нарешті, офіційно визнала МЕЛМ - новаторський  проект Сергія Лебедєва. МЕЛМ, скорочення від "Мала Електронна Лічильна Машина" (найчастіше навіть в україномовних джерелах позначається як МЕСМ, від рос. МЭСМ — Малая электронная счётная машина) , визнана світовим науковим товариством першою, повністю електронною обчислювальною машиною в Радянському Союзі, та й взагалі в континентальній Європі.

Нещодавно ми мали честь отримати з перших вуст розповідь про досягнення Лебедєва від киянина Бориса Малиновського, який працював над МЕЛМ і наразі є провідним експертом обчислювальної техніки радянських часів.

 

Сергій Лебедєв думав про створення обчислювальної техніки ще у 1930-х роках, допоки його працю не було перервано Другою світовою війною. У 1946 році його було призначено директором Інституту Електротехніки в м. Києві.  Незабаром після цього на Заході почали циркулювати розповіді про “електронні мізки”, і тут в повному обсязі проявився інтерес Сергія Олексійовича до обчислювальної техніки.

 
Фото Сергія Лебедєва - ukrainiancomputing.org

Спочатку керівництво  Лебедєва було налаштоване скептично, а деякі в його команді вважали, що робота  над "калькулятором", як вони уявляли комп'ютер, було кроком назад у порівнянні з досліжденням електрики та космосу. Лебедєв продовжував працювати, незважаючи ні на що, і в кінцевому рахунку знайшов фінансування з відділу ракетної техніки та місце для праці в покинутій будівлі колишнього монастиря в Феофанії, на околиці Києва.

Робота над МЕЛМ отримала повштовх  наприкінці 1948 року і, враховуючи всі перешкоди, темпи прогресу були значними. Україна ще намагалася оговтатися від спустошення після окупації під час Другої світової війни, і багато будівель Києва перебувало у руїнах. Монастир у Феофанії був серед будинків, які було зруйновано під час війни, тому вчені, які працювали над МЕЛМ, повинні були побудувати свої робочі місця з нуля - лабораторію, металообробну майстерню, навіть електростанцію, яка забезпечуватиме електроенергією. Хоча в команді було лише близько 20 осіб - вони були надзвичайно відданими,  працювали позмінно 24 години на добу, і багато хто жив у кімнатах над лабораторією.

 
Фото МЕЛМ та членів команди в 1951 році надано ukrainiancomputing.org. Зліва: Лев Дашевський, Зоя Зоріна-Рапота, Лідія Абалишнікова, Тамара Пецух, Євген Дедешко

Першу програму на МЕЛМ було запущено 6 листопада 1950 року, і вже у 1951 році машина почала працювати  у повному робочому режимі. У 1952 р. МЕЛМ було використано для надсекретних розрахунків, пов'язаних з ракетобудуванням та створенням ядерної бомби. Машину проводовжували використовувати в  дослідженнях  Інституту до 1957 року. До того часу Лебедєв вже переїхав до Москви, щоб керувати будівництвом радянських суперкомп'ютерів нового покоління. Завдяки створенню першого комп’ютера він посів своє місце серед комп’ютерних геніїв Європи. Що ж до МЕЛМ, на неї чекала більш прозаїчна доля - її розібрали на частини і віддали для проведення наукових лабораторних робіт для студентів Політехнічного інституту в Києві.

Марина Тарасова, менеджер зі зв’язків з громадськістю Google Україна

Немає коментарів: