На адресу КЦ передано текст Декларації про незалежність Татарстану, яка була прийнята 20 грудня 2008 року на розширеній сесії Міллі Меджлісу татарського народу.
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТАТАРСТАНУ. (Повний текст)
От уже 456 років татари знаходяться під гнітом найлютішого людського витвору — російського колоніалізму. За цей час змінилося багато правителів Росії в особі царів, імператорів, перших секретарів, президентів.Мінявся також суспільний устрій: феодалізм, капіталізм, соціалізм та ін. Незмінною залишалося лише одне: політика насильницького хрещення, русифікації, нелюдяної експлуатації, фізичного знищення татар шляхом постійного і цілеспрямованого геноциду.
Якщо на початку 18 століття, згідно перепису, влаштованого Петром I, росіян і татар було приблизно по 5 з половиною мільйонів, то наприкінці 20 століття росіян стало 120 мільйонів, а кількість татар залишилася на рівні 5 з половиною мільйонів людей.
Наприкінці 90-х років татари, доведені до останнього відчаю, піднялися на боротьбу з російським колоніалізмом і прийняли декларацію про державний суверенітет, провели референдум за участю іноземних спостерігачів, в ході якого 61,4 відсоток населення Татарстану висловився за державний суверенітет республіки.
Крім того, Татарстан відмовився брати участь в референдумі щодо нинішньої конституції Російської Федерації (РФ) і не підписав федерального договору, тим самим заявивши про його нелегітимність.Яких-небудь угод між Татарстаном і Російською Федерацією про його включення до складу останньої не існує.
Перший президент РФ Б. Єльцин погодився з тим, щоб татари узяли стільки незалежності, скільки вони в змозі реалізувати. Проте, ця згода, як завжди, виявилася черговим прийомом російських колонізаторів, направленим на обман і виграш часу.
Тоді як РФ була змушена змиритися з відходом з-під її панування 14 її колоній (колишніх «радянських республік» — КЦ), вона категорично відмовилася визнати незалежність Татарстану і вжила ще жорстокіших заходів знищення елементарних прав його народу, зокрема, мати свій обраний орган представників місцевих законодавчих зборів і президента республіки, замінивши їх намісником і його адміністрацією, що призначаються Кремлем.
Більш того, Кремль заборонив татарам мати свою абетку, насильно нав'язавши їм непридатну для їхньої мови кирилицю, а зараз забороняє вчити татарських дітей їх рідною мовою.
Мусульман-татар, за відмову молитися під контролем мулл, які по суті, призначаються колоніальною адміністрацією, і навіть за один факт наявності в їхніх житлах мусульманських книг, жорстоко переслідують, піддають тортурам і кидають на багато років у в'язниці.
Відбувається нещадний грабунок природних ресурсів Татарстану. 85 відсотків прибутку від продажу нафти безоплатно відбирає Кремль, позбавляючи самих татар засобів існування.
Все це відбувається на тлі цинічного і лицемірного визнання Російською Федерацією незалежності грузинських республік Абхазія і Південна Осетія.
Хочеться запитати, чим же ж відрізняються права татарського народу — колонії росіян — від прав народів вищеназваних республік? Нічим. Правда в тому, що Росія фактично знов закабалила і ці народи, зробивши їх своїми підданими.
Отже, татарам більш неможливо розраховувати на добру волю російських колонізаторів, живлячи марні надії на свою деколонізацію і отримання незалежності.
Виявляючи волю татарського народу і в ім'я його порятунку від повного знищення, Міллі Меджліс (Парламент) Татарського Народу:
1. Підтримує Декларацію про державний суверенітет — незалежність — Татарстану від 30 серпня 1990 року і заявляє про нелегітимність його насильницького включення до складу Російської Федерації.
2. Звертається з проханням до всіх держав світу і Організації Об'єднаних Націй визнати незалежність Татарстану.
3. Для захисту інтересів татарського народу затверджує склад уряду у вигнанні.
4. Закликає всіх татар, що мешкають за кордоном, організувати масові кампанії на підтримку незалежності Татарстану перед урядами своїх країн і громадськістю.
Прийнято на розширеній сесії Міллі Меджлісу Татарського народу 20 грудня 2008 року
P.S. Вранці 24 грудня 2008 року загін ОМОН постукав до помешкання президента Міллі Межлісу Татарського Народу Фаузії Байрамової в Набережних Човнах. Фаузія категорично відмовилася відкривати двері і стала телефонувати знайомим і звати на допомогу людей.
Теж саме трапилося, коли ОМОН постукав до помешкання заст. президента Міллі Межлісу Фаїка Тазієва. Він також відмовився відкрити двері. Омонівці не стали виламувати дверей, їх метою, вочевидь, було налякати татарських патріотів.
Прокурор міста викликав редактора молодіжної газети «Чалли яшьлере» Даміра Шейхетдінова і виніс йому офіційне попередження у зв'язку з публікацією в газеті Декларації Незалежності Татарстану.
У Казані влада заблокувала інтернет-зв'язок членові незірату Міллі Меджлісу Зульфії Кадір.
Тим часом голова Міллі Меджлісу татарського народу Фаузія Байрамова затвердила склад татарського національного уряду у вигнанні. Нагадаємо, що раніше в Набережних Човнах була прийнята Декларація про незалежність Татарстану. Головою тіньового уряду республіки був обраний громадянин США Віл Мірзаянов.
З'їзд Міллі Меджлісу татарського народу пройшов в Набережних Човнах минулої неділі. Більше 100 делегатів зі всієї Росії і кількадесят представників татарських громадських організацій зібралися, щоб затвердити програмні документи Національних зборів.
За підсумками роботи Меджлісу було прийняте звернення «до президентів і парламентів держав і Організації Об'єднаних Націй» про визнання державного суверенітету Татарстану.
Також було сформовано татарський національний уряд у вигнанні (Міллі назарат), який очолив Віл Мірзаянов.
Колишній професор НДІ органічної хімії і технології Віл Мірзаянов прославився тим, що в 1992 році опублікував в газеті «Московські новини» статтю про виробництво бінарної зброї в Росії.
У матеріалі вчений заявив, що Росія всупереч міжнародним домовленостям продовжує дослідження в цій царині.
Після цього Мірзаянов був звільнений з інституту, звинувачений в розголошуванні державної таємниці і заарештований. 11 березня 1994 року кримінальна справа проти Мірзаянова була припинена за відсутністю складу злочину.
Після звільнення Мірзаянов займався політичною діяльністю, а у 1996 році емігрував до США.
Міллі Меджліс татарського народу виник на хвилі підйому національного руху татар на початку 90-х років. Після відомих подій лютого 2008 року в Косові і визнання Росією незалежності Абхазії й Осетії Міллі Меджліс вирішив активізувати свою діяльність.
У жовтні 2008 р. президія Меджлісу запропонувала кандидатури у татарський національний уряд у вигнанні (Міллі назарат). До складу обраного комітету увійшли 8 осіб. Половина міністрів — громадяни США, Туреччини і Німеччини.
«Міллі назарат планує найближчим часом передати документи, прийняті Меджлісом, до ООН», — розповіла журналістам Фаузія Байрамова.
Теж саме трапилося, коли ОМОН постукав до помешкання заст. президента Міллі Межлісу Фаїка Тазієва. Він також відмовився відкрити двері. Омонівці не стали виламувати дверей, їх метою, вочевидь, було налякати татарських патріотів.
Прокурор міста викликав редактора молодіжної газети «Чалли яшьлере» Даміра Шейхетдінова і виніс йому офіційне попередження у зв'язку з публікацією в газеті Декларації Незалежності Татарстану.
У Казані влада заблокувала інтернет-зв'язок членові незірату Міллі Меджлісу Зульфії Кадір.
Тим часом голова Міллі Меджлісу татарського народу Фаузія Байрамова затвердила склад татарського національного уряду у вигнанні. Нагадаємо, що раніше в Набережних Човнах була прийнята Декларація про незалежність Татарстану. Головою тіньового уряду республіки був обраний громадянин США Віл Мірзаянов.
З'їзд Міллі Меджлісу татарського народу пройшов в Набережних Човнах минулої неділі. Більше 100 делегатів зі всієї Росії і кількадесят представників татарських громадських організацій зібралися, щоб затвердити програмні документи Національних зборів.
За підсумками роботи Меджлісу було прийняте звернення «до президентів і парламентів держав і Організації Об'єднаних Націй» про визнання державного суверенітету Татарстану.
Також було сформовано татарський національний уряд у вигнанні (Міллі назарат), який очолив Віл Мірзаянов.
Колишній професор НДІ органічної хімії і технології Віл Мірзаянов прославився тим, що в 1992 році опублікував в газеті «Московські новини» статтю про виробництво бінарної зброї в Росії.
У матеріалі вчений заявив, що Росія всупереч міжнародним домовленостям продовжує дослідження в цій царині.
Після цього Мірзаянов був звільнений з інституту, звинувачений в розголошуванні державної таємниці і заарештований. 11 березня 1994 року кримінальна справа проти Мірзаянова була припинена за відсутністю складу злочину.
Після звільнення Мірзаянов займався політичною діяльністю, а у 1996 році емігрував до США.
Міллі Меджліс татарського народу виник на хвилі підйому національного руху татар на початку 90-х років. Після відомих подій лютого 2008 року в Косові і визнання Росією незалежності Абхазії й Осетії Міллі Меджліс вирішив активізувати свою діяльність.
У жовтні 2008 р. президія Меджлісу запропонувала кандидатури у татарський національний уряд у вигнанні (Міллі назарат). До складу обраного комітету увійшли 8 осіб. Половина міністрів — громадяни США, Туреччини і Німеччини.
«Міллі назарат планує найближчим часом передати документи, прийняті Меджлісом, до ООН», — розповіла журналістам Фаузія Байрамова.
Джерело: КЦ
3 коментарі:
Пикет в поддержку политзаключенных и преследуемых
19 декабря 2008 г. в г. Москве Народно Демократическая партия «Ватан» провела пикет на Ново Пушкинской площади, напротив памятника Пушкину, на тему: В поддержку политзаключенных и преследуемых, Б Стомахина – Главного редактора газеты Радикальная политика и сопредседателя Революционного Контактного Объединения и Рафиса Кашапова – Председателя Татарского Общественного Центра г. Набережных Челнов.
Начало в 17 часов. Участвовало 18 человек из них были члены НДП Ватан, партии Дем Союз, Правозащитный Центр, из газеты Воля и представители общественности.
НАРОД ДОЛЖЕН ЗНАТЬ ПРАВДУ!
ЦКС НДП «Ватан» 19 декабря 2008г.
http://irekle-syuz.blogspot.com/2008/12/blog-post_19.html#links
В России продолжаются преследования и травля людей за инакомыслие и свободное выражение своих взглядов
В недалёком скором будущем те из немногих живущих сейчас в россии свободомыслящих людей на себе испытают отреставрированный возвращённый в казарменный российский серый обиход чекизм, совсем ещё недавно казалось, что мрачные прошлые времена политических репрессий канули в лету.
Hо большинство обитателей российских просторов не пожелали в силу своей имперской шизофренической закваски и врождённого слабоумия осознать и извлечь положительные уроки из прошлого и в результате в россии уже никогда не будет построено достойное гражданское общество, и обитатели русни вверившие своё существование власти политической и уголовной шпаны, которая сегодня надолго и всерьёз пришла к власти, оказались прочно поглощены ненасытной пастью удава.
В Россию возвращается эпоха государственного террора в отношении тех немногих, кто не пожелал и не захотел быть согласным с преступниками именуемыми «российская власть». Уголовное дело в отношении председателя Набережночелнинского отделения Татарского общественного центра (ТОЦ) Рафиса Кашапова открытого по прямому указанию ФСБ РФ, и при этом множество противоправных антиконституционных действий в отношении обвиняемого в процессе следствия, выраженных в подтасовке и ложном толковании фактов, отстранение от ведения защиты честных и порядочных адвокатов, грубое и неприкрытое психологическое давление на подследственного. Всё это ясно и однозначно показывает результат будущего судебного решения. По-прежнему остаётся в заключении в колонии посёлка Буреполом мужественный журналист и правозащитник Борис Стомахин, который при задержании получил серьёзные травмы позвоночника. Открытый, нескрываемый психологический террор с целью сломать и запугать свободно-мыслящих в россии продолжается и набирает силу.
31 декабря 2008 года независимый журналист, заместитель главного редактора Ичкерия-Инфо Сергей Крюков, возвращаясь из поездки, при выходе из вагона поезда Москва-Бугульма, был остановлен сотрудниками линейного отдела внутренних дел на станции Ульяновск Центральный для проверки документов, прочитав его паспортные данные и фамилию милиционеры даже не скрывали, что дожидаются именно его, задержанный был доставлен в дежурную часть линейного отдела на станции Ульяновск Центральный, в качестве причины была названа пришедшая ориентировка на совершённое ранее преступление, кражу документов и денег в поезде, менты издевательски говорили при задержании, что по этому делу у них нет подозреваемых, впрочем, не скрывая, что им откуда-то позвонили. После изучения, так называемой «ориентировки» Сергей Крюков пришёл к выводу, что это задержание было незаконно и носит заказной характер, кража была совершена в другом поезде, который следовал сутками ранее и к поездке в котором, он не имеет никакого отношения. Двумя месяцами ранее сотрудники УФСБ по Ульяновской области проводили опрос его соседей по подъезду, интересуясь его личностью. Совсем недавно Крюков Сергей заявил о своём желании уехать из РФ и попросил политического убежища в стране ЕС. В ответ российские всевластные уголовники начали «прессовать» несогласного.
Нераскрытые и направляемые по ложному следу убийства многих достойных оппонентов путинской власти, преследования и террор в отношении свободы слова, свободы печати, свободы вероисповедования религии приняли в России чётко обозначенные и необратимые формы и тенденции. На этом неутешительном и негативном фоне ожидается скорое освобождение помилованного садиста и убийцы бывшего военнослужащего «российской армии» полковника буданова, который наверняка будет всеобщим любимцем у униженного и потерявшего человеческое достоинство российского большинства, и которому возможно, как и убийце Александра Литвиненко уготовано место депутата «госдумы». Власть, избравшая саму себя и имеющая при этом возможность работы на холостых безрезультатных оборотах, в целях своего самосохранения и паразитического существования имеет только один способ устоять, запустив на всю мощность маховик машины гостеррора, назначая себе врагов, и избрав своих холуёв, вступив в очередной порочный круг и эпоху позора.
Раис Миннеханов (Татарстан)
Тельман Самаилов (Франция)
Виталий Колпачиев (Россия)
Ильдар Каримов (Казахстан)
Виктор Суворов (Великoбритания)
Фарит Рахимов (Украина)
Айрат Шарипов (Башкортстан)
Валерий Фельдштейн (Россия)
Светлана Морозова (Россия)
Ильсур Исхаков (Узбекистан)
Иклил Курбан (Турция)
Фаиль Латыпов (Россия)
Флера Сафиуллина (Россия)
Николай Фролов (Россия)
Михаил Гинзбург (Россия)
Нафис Кашапов (Украина)
Мохаммят Миначев (Россия)
Шиабетдин Шамиль (Россия)
Заки Зайнуллин (Татарстан)
Саидов Абдурашид (Россия)
Аскер Бикбаев (Москва)
Ганимет Захидов (Азербайджан)
Магомед Рамазанов (Дагестан)
Инсаф Сайфуллин (Татарстан)
Алла Дудаева (Литва)
Елена Маглеванная (Россия)
Муса Таипов (Франция)
Письмо в поддержку РЕЗОЛЮЦИИ митинга в Казани
17.10.2009
Международная ассоциация «Мир и права человека» поддерживает требования участников митинга проведенного в г. Казани в День Памяти и геноцида татарского народа. Российская Федерация насильственно удерживающая в своем составе народы декларировавшие суверенитет обязана, по меньшей мере, хотя бы соблюдать права этих народов. Российская Федерация, отказываясь ратифицировать: РИМСКИЙ СТАТУТ МЕЖДУНАРОДНОГО УГОЛОВНОГО СУДА от17 июля 1998 года, Протокол N 14 к Европейской Конвенции о защите прав человека и основных свобод от 13 мая 2004г., Декларацию ООН о правах коренных народов, от12 сентября 2ОО7 года" и многие другие, признанные государствами мира, документы которые идут в разрез ее преступным имперским интересам, с позиции силы цинично демонстрирует всему миру, что не намерена выполнять общепризнанные нормы международного права. Совершив на виду у всего мирового сообщества агрессию против чеченского народа, за которой последовали геноцид, преступление перед человечеством и военные преступления, российские военные и политические силы в условиях безнаказанности за свои преступления добились того, чтобы все страны – члены ООН признали «право» на невмешательство во внутренние дела Р.Ф., даже при конкретных фактах грубого игнорирования ею основополагающих принципов: соблюдения прав человека, демократии и верховенства закона. Теперь у этих сил руки развязаны и они под прикрытием «невмешательства во внутренние дела Р.Ф. могут безнаказанно совершать любые преступления не только против коренных народов, но и против самих беззащитных русских. В тоже время как Р.Ф. грубо игнорирует международное право, чему неопровержимым доказательством являются жестокие преступления совершенные ее военными и политическими силами против чеченского народа и других подвластных народов, в том числе и татарского, она является полноправным членом Совета Европы, ООН и даже его Совета безопасности. Это говорит о том, что в современном мире возобладает не принцип справедливости, а прагматизм власть имущих и принцип «политической целесообразности» государств отдающих преимущество «невмешательству во внутренние дела государств, даже когда они разрушают общечеловеческие ценности. Любое государство, которое не выполняет свои обязательства перед гражданами, которое в цивилизованном мире понимается как «качество жизни» не имеет ни морального, ни юридического права удерживать в своем составе колонизированные народы. А мировое сообщество не должно оставаться равнодушным, когда разрушаются ценности накопленные веками человеческим гением. Забыв об этом, каждый человек должен знать, что его будущее и будущее человечества находится в опасности и мирными, законными средствами бороться за права и свободы человека.
Мы категорически против политических преследований в Татарстане, Башкортостане и других регионах Р.Ф., в частности председателя Милли Меджлиса татарского народа Фаузия Байрамовой, председателя НЧО ТОЦ Рафиса Кашапова и других достойных сынов и дочерей татарского народа. Призываем руководство Р. Ф. детально рассмотреть РЕЗОЛЮЦИЮ митинга состоявшегося в Казани 11.10. 2009г. и дать ответ о принятых мерах.
Президент международной ассоциации «Мир и права человека»
Саид-Эмин Ибрагимов.
16.10. 2009г., Страсбург.
Дописати коментар