пʼятниця, 3 лютого 2012 р.

Повернення Жеводанського Звіра


Жеводанський Звір 
пожирає трупи своїх жертв.
Середньовічна гравюра
Історична драма в трьох частинах.
Частина І. Прикладна зоологія
 
Фауна уособлює логіку. Обурюватися звірствами представників тваринного світу лицемірно, на те вони й звірі. Але коли свиня одягає маску толерантності – не вірте. Відомо чимало випадків свинячого людожерства. Пуми принаймні не брешуть. Вони одинаки, і створюють пари лише на момент схрещення з метою продовження роду. Статика фауни нівелює страх перед нею. Страх – адаптація до страху – позитивний страх – протидія страху – застрашення вчорашніх уособлень страху. За часів Київської Русі князі полювали на леопардів, а в дельті Волги жили носороги. Де ви, черкаські леопарди і астраханські носороги?
Зовнішній вигляд має властивість вводити в оману. Середньовічна епідемія чорної чуми породила зловісні маски утконосів з лікувальними травами в дзьобах. Гамельнський щуролов породив страх перед невиконанням обіцянок та пієтет до пацюків. Два трупи чупакабр, забитих у серпні місяці 2010 року в селі Чемер Козелецького району Чернігівської області, емоцій не викликали і просто зникли. Це означає, що помста природи набиратиме обертів. І прояви цієї помсти вражатимуть уяву. Як себе почуваєш, гребля Київської ГЕС?         
Слово „перевертні” це не алегорія, а дослівно. Раціональні словоблуди вдень, крокодили на вудуїстських шабашах вночі. Для чого такі високі паркани? Щоб ніхто не бачив, що за тими парканами відбувається. Перенасичення матеріальними благами дегенерує як морально, так і генетично. Силікон, пластична деформація, підшкірні мікрочіпи, всірізнівсірівні, і чим далі тим відвертіше. Тим, кого заборонено називати, вже нема чого приховувати. Бо засоби інформаційного промивання мозгів в їхніх руках. Двадцять чотири години на добу без перерви на обід. Не хочеш бути зомбі – станеш фашистом і провокатором.
   
Частина ІІ. Ліберальна помаранчева опозиція. Зривання масок
 
Слабке місце усіх без винятку учасників виборчого процесу – політтехнологи. Хто такі політтехнологи? Політтехнологи – це зкомпрометовані власними біографіями шулєри. Політтехнологи виготовляють словосполучення, аргументи та контраргументи, що мають вигляд інформаційних помиїв. Всю відповідальність за те, що лунає у виконанні політиків, несуть політтехнологи. Чому все так сумно, тупо, а іноді й просто огидно? Бо так написали політтехнологи. З якою метою вони розповсюджують чорну помийну чуму? Щоб отримати гроші. Треба ж обслуговувати нерухомість, придбану за гроші, отримані за розповсюдження помиїв від попереднього політика-замовника послуг політтехнологів.
Припустимо, за наявності чергових фальсифікацій та відвертих махлювань масові протести („проект Майдан”) призведуть до повернення нового Ющенка під іншим прізвищем. Гордіїв вузол безвиході затягнеться на шиї народних мас ще сильніше. Економічна депортація, вона ж еміграція, матиме вигляд вже просто масової втечі подалі від цього пекла на землі. Як показав досвід останніх років, захищатися практично немає кому – гайдамаків фізично знищили по тюрмах, їхніх жінок та дітей заморили голодом. Ті, хто вижив, краще за інших знають – різниці між комуністами та лібералами немає, у тих і у інших спільне походження. 1933 рік – рік реформ. Протистояти ліберально-комуністичним реформам рівнозначно протидіяти Голодомору. Комісари тепер називаються по іншому, але справу батьків-дідів вони закінчують з насолодою.
Навмисне створення пекельних умов виживання для корінних мешканців („проект Реформи”) призводить до зміни етнічного складу населення України, адже заселення звільнених від українців територій афро-азійськими мігрантами є одним із стратегічних  пріоритетів тих, кого заборонено називати тим, чим вони є. Так звана об’єднана ліберальна опозиція це кострубата ілюзія: чи не ці персонажі стояли в 2004 на помаранчевій сцені, мило посміхалися і обіцяли, обіцяли, обіцяли? Об’єднавшись, ліберальна помаранчева опозиція підписала собі вирок. Між ними нема різниці, вони всі однакові. І жаліти їх не треба.
Для тих, хто досі вагається: ліберальна помаранчева опозиція несе повну відповідальність за стан справ. Хто відстоює права збоченців – ліберали. Хто фінансується грантами/фондами – ліберали. Хто брехав і продовжує брехати – ліберали. Чи при ліберальному президенті Ющенко, ліберальному премєрі Тимошенко, ліберальному міністрі внутрішніх справ Луценко не було репресій проти патріотів? Безсоромні єхидни. Ліберальна опозиція – колективний адвокат диявола. Не треба мати ілюзій – в разі уявної перемоги на виборах помаранчеві ліберали затвердять українофобію в якості офіційної доктрини. Цього вимагатимуть ті, кого заборонено називати. Ліберали відмовити не зможуть, бо рахунки за кордоном, а на обслуговування нерухомості потрібні значні кошти.  Політтехнологи – дистриб’ютори зомбі-блювотини на вільному ринку ліберальних послуг.  
Частина ІІІ. Жеводанський Звір 
Природа ЖЗ лишається таємницею. Він з’явився незвідки, його вбила срібна куля. Сотні очевидців, медичний висновок після огляду мертвого тіла, опудало при дворі Людовика XV. Творчий шлях ЖЗ це чотири роки (1764 – 1767) нападів на жителів селищ в Маржеридських горах на півдні Франції, 123 трупи (більшість з відірваними головами), марні облави, засідки, капкани, отрути і фатальний постріл Жана Шастеля. За габаритами ЖЗ був як корова, мав чорну смугу по лінії хребта, чорні плями по боках, хвіст кісточкою. Кидався на голову, іноді стаючи на задні лапи. Зовнішній вигляд і повадки Звіра свідчать – це був не вовк. Власне, тому він і ЖЗ, а не ЖВ.
Протидія Жеводанському Звіру мала дві складові - втеча або активний самозахист. Більшість тікала, з шансом на збереження життя. Меншість захищалася, з шансом на збереження життя.  Семеро дітей-пастушат, самому старшому Жаку Портфе 13 років, замість втечі взяли до рук палиці і пішли на Звіра в атаку. І той відступив в ліс. Вражений дитячою мужністю Людовик XV нагородив дивних малят сумою в 300 ліврів, а Жака Портфе забрав у Париж і забезпечив військовою карєрою.
Останній день Жеводанського Звіра поза межами пояснень. Вранці, на лісовій галявині, перед початком чергової облави мисливець Жан Шастель зарядив рушницю срібною кулею, став на коліно і почав читати молитву. Раптом відчув - щось не так. Він відкрив очі. За десять кроків від нього стояв Звір. Стояв, і дивився прямо на Шастеля. Мисливець прицілив, пролунав постріл. Поранений монстр не ворухнувся. Друга срібна куля досягла мети. Жеводанського Звіра було вбито 19 червня 1767 року.
  

Джерело: Ф.Крюгер

Немає коментарів: