 |
| Кацапня |
Минулий 2009 рік став роком провалу політики Росії в СНД: конфлікти виникли майже з усіма країнами. Якщо в 2008 році в Росії були напружені відносини з Україною і Грузією, то нинішній рік показав, що і з іншими країнами Співдружності відносини не дуже міцні. Росія зіпсувала відносини навіть з Білоруссю, повідомляє естонське видання Delfi.
На початку року виник газовий конфлікт з Україною. 1 січня 2009, з 10 ранку за московським часом, «Газпром» повністю припинив постачання газу в Україну. Причина — не погашений Києвом борг за постачання в 2008 році і зрив підписання контракту на 2009 рік. Втім зіпсовані відносини і конфлікти були не тільки з Україною.
Відносини Росії та Білорусі зіпсувалися через торговельні війни і Євросоюзу з яким у диктатора Лукашенко більш-менш налагодилися зв'язку. Білоруський лідер в середині квітня звинуватив Росію в тому, що вона «наживається на Білорусі». Російські міністри створюють бар'єри на шляху білоруської продукції і публічно дорікають Менську (Мінськ) у тому, що той бере в Росії кредити. Росія, до того ж, викачує з економіки Білорусі мільярди доларів, користуючись незаконно введеними митами на нафту і підвищуючи ціни на газ. Незрозумілі стосунки складалися і між Мінфінмами двох країн.
1 червня Лукашенко фактично оголосив про розрив партнерських відносин з Росією. Невдоволений умовами, на яких Москва погоджувалася надати Менську черговий кредит, він наказав своїм міністрам шукати інших партнерів.
14 червня через молочну війну Лукашенко відмовився брати участь у саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Причиною цього стала молочна проблема між Москвою та Менськом. Росспоживнагляд спочатку заборонив ввезення майже 500 найменувань молочної продукції з Білорусі, а потім — ще 800 нібито через те, що білоруські виробники не переоформили документи відповідно до вимог техрегламенту по молоку.
У відповідь Білорусь відмовилася «обговорювати питання колективної безпеки в умовах, коли під загрозою знаходиться її економічна безпека». Біларуська влада вирішила дати симетричну відповідь, посиливши митний контроль на кордоні та урізавши імпорт російського пива. У відповідь «Газпром» зажадав від «Бєлтрансгазу» в терміновому порядку погасити борг у 230 млн доларів.
Наприкінці липня Лукашенко заявив, що союзна держава з Росією є «незавершеним проектом» і підкреслив готовність Мінська активізувати торговельно-економічну співпрацю з США. Напередодні Білорусь уже зробила різкий випад на адресу Росії, закликавши своїх громадян дотримуватися грузинських законів при відвідуванні двох окупованих Росією провінцій Грузії.
А 5 вересня Лукашенко виступив з безпрецедентними звинуваченнями на адресу Путіна. Він звинуватив його в перешкоджанні військовій співпраці Росії і Білорусі, тиску на Мінськ і зриві інтеграційних процесів в «союзній державі».
Крім того протягом року Лукашенко неодноразово заявляв, що потрібно більш активно розвивати відносини з західними країнами і Білорусь так і не визнала «незалежність» грузинських провінцій, що стогнуть під кривавим російським чоботом .
Торговельно-газовий конфлікт з Туркменією призвів до припинення поставок туркменського газу через Росію. Правда в кінці року їх відновили, але в сторін залишилася маса претензій одна до одної. В Ашхабаді не вважають Росію надійним партнером в енергетичній сфері і шукають нові шляхи експорту свого газу.
Узбекистан, так само як і Туркменія, взяв крен убік від Росії. Ставши учасником агресії НАТО в Ісламському Еміраті Афганістан і надавши свій аеродром для перекидання військових вантажів для американських загарбників, Ташкент висловився проти розміщення додаткових військових баз іноземних держав в сусідніх країнах. Заява була зроблена анонімним чиновником відразу після появи інформації про намір Москви розмістити на півдні Киргизії другого російську військову базу в рамках ОДКБ.
Новий прем'єр-міністр Молдови Влад Філат, ледве вступивши на посаду, зажадав виведення російських окупаційних військ з молдовської провінції Трансистрія. Росія заявила, що її позиція залишається колишньою, вона не вважає, що порушуються якісь міжнародні домовленості і росіяни, мовляв, охороняють там якісь «склади з боєприпасами».
Зустріч президентів СНД на саміті ОДКБ, що пройшла на початку серпня, знову показала провал політики Кремля в СНД. А зустріч лідерів країн СНД в Кішінау восени стала рекордно низькою за рівнем представництва і конкретних рішень. Найбільш відверто ситуацію прокоментував в.о. президента Молдови Міхай Гімпу.
Якщо напередодні цієї зустрічі він висловлював надію на те, що вдасться розглянути блок економічних питань, то після її закінчення назвав Співдружність «старою, яка ще пожити хоче».
На початку року виник газовий конфлікт з Україною. 1 січня 2009, з 10 ранку за московським часом, «Газпром» повністю припинив постачання газу в Україну. Причина — не погашений Києвом борг за постачання в 2008 році і зрив підписання контракту на 2009 рік. Втім зіпсовані відносини і конфлікти були не тільки з Україною.
Відносини Росії та Білорусі зіпсувалися через торговельні війни і Євросоюзу з яким у диктатора Лукашенко більш-менш налагодилися зв'язку. Білоруський лідер в середині квітня звинуватив Росію в тому, що вона «наживається на Білорусі». Російські міністри створюють бар'єри на шляху білоруської продукції і публічно дорікають Менську (Мінськ) у тому, що той бере в Росії кредити. Росія, до того ж, викачує з економіки Білорусі мільярди доларів, користуючись незаконно введеними митами на нафту і підвищуючи ціни на газ. Незрозумілі стосунки складалися і між Мінфінмами двох країн.
1 червня Лукашенко фактично оголосив про розрив партнерських відносин з Росією. Невдоволений умовами, на яких Москва погоджувалася надати Менську черговий кредит, він наказав своїм міністрам шукати інших партнерів.
14 червня через молочну війну Лукашенко відмовився брати участь у саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Причиною цього стала молочна проблема між Москвою та Менськом. Росспоживнагляд спочатку заборонив ввезення майже 500 найменувань молочної продукції з Білорусі, а потім — ще 800 нібито через те, що білоруські виробники не переоформили документи відповідно до вимог техрегламенту по молоку.
У відповідь Білорусь відмовилася «обговорювати питання колективної безпеки в умовах, коли під загрозою знаходиться її економічна безпека». Біларуська влада вирішила дати симетричну відповідь, посиливши митний контроль на кордоні та урізавши імпорт російського пива. У відповідь «Газпром» зажадав від «Бєлтрансгазу» в терміновому порядку погасити борг у 230 млн доларів.
Наприкінці липня Лукашенко заявив, що союзна держава з Росією є «незавершеним проектом» і підкреслив готовність Мінська активізувати торговельно-економічну співпрацю з США. Напередодні Білорусь уже зробила різкий випад на адресу Росії, закликавши своїх громадян дотримуватися грузинських законів при відвідуванні двох окупованих Росією провінцій Грузії.
А 5 вересня Лукашенко виступив з безпрецедентними звинуваченнями на адресу Путіна. Він звинуватив його в перешкоджанні військовій співпраці Росії і Білорусі, тиску на Мінськ і зриві інтеграційних процесів в «союзній державі».
Крім того протягом року Лукашенко неодноразово заявляв, що потрібно більш активно розвивати відносини з західними країнами і Білорусь так і не визнала «незалежність» грузинських провінцій, що стогнуть під кривавим російським чоботом .
Торговельно-газовий конфлікт з Туркменією призвів до припинення поставок туркменського газу через Росію. Правда в кінці року їх відновили, але в сторін залишилася маса претензій одна до одної. В Ашхабаді не вважають Росію надійним партнером в енергетичній сфері і шукають нові шляхи експорту свого газу.
Узбекистан, так само як і Туркменія, взяв крен убік від Росії. Ставши учасником агресії НАТО в Ісламському Еміраті Афганістан і надавши свій аеродром для перекидання військових вантажів для американських загарбників, Ташкент висловився проти розміщення додаткових військових баз іноземних держав в сусідніх країнах. Заява була зроблена анонімним чиновником відразу після появи інформації про намір Москви розмістити на півдні Киргизії другого російську військову базу в рамках ОДКБ.
Новий прем'єр-міністр Молдови Влад Філат, ледве вступивши на посаду, зажадав виведення російських окупаційних військ з молдовської провінції Трансистрія. Росія заявила, що її позиція залишається колишньою, вона не вважає, що порушуються якісь міжнародні домовленості і росіяни, мовляв, охороняють там якісь «склади з боєприпасами».
Зустріч президентів СНД на саміті ОДКБ, що пройшла на початку серпня, знову показала провал політики Кремля в СНД. А зустріч лідерів країн СНД в Кішінау восени стала рекордно низькою за рівнем представництва і конкретних рішень. Найбільш відверто ситуацію прокоментував в.о. президента Молдови Міхай Гімпу.
Якщо напередодні цієї зустрічі він висловлював надію на те, що вдасться розглянути блок економічних питань, то після її закінчення назвав Співдружність «старою, яка ще пожити хоче».
Джерело: КЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар