Крах Московії настане несподівано

кацапи

В розпал інформаційної війни російських ЗМІ проти Лукашенка білоруська преса, у свою чергу, опублікувала цифри деградації Росії при Путіні.

Не менш страшні цифри наводить і відомий професор МГУ Сергій Валянській. Ці і численні інші дані красномовно показують, наскільки близька РФ до катастрофи.

Жахливими темпами продовжується деградація освіти й інтелектуального потенціалу кваліфікованої робочої сили.

У Російській Федерації 4 млн. бомжів, 3 млн. жебраків, 3 млн. повій, 6 млн. російських громадян страждають на душевні розладами, 5 млн. — наркомани, більше 6 млн. хворіють на Снід.

Щодня робиться 10 тисяч абортів, притому, що 7 мільйонів пар — бездітні. Здійснюється більше 80 тисяч вбивств на рік. У дорожньо-транспортних пригодах гине близько 30 тисяч. Близько 100 тисяч росіян гине щорічно від наркотичного передозування.

Кількість в'язнів в країні понад 1 мільйон — більше, ніж в СССР в період сталінських репресій. Споживання спиртного в РФ — за різними даними від 14 до 18 літрів умовного спирту на людину в рік, що більш, ніж удвічі перевищує поріг фізичної деградації нації.

У Росії мешкає 31 млн. дітей до 18 років. Здорові не більше 30 відсотків, 3,5 млн. — інваліди, 1 млн. — наркомани. Дітей-сиріт 750 тисяч (більше, ніж після закінчення Другої Світової війни, коли дітей-сиріт було 678 тисяч). Два млн. дітей неписьменні. Близько 5 мільйонів безпритульних.

У Росії 1.5 мільйона чиновників — втричі більше, ніж в СССР. Чисельність чиновників за останнє десятиліття, за даними Росстату, подвоїлася. Тільки за останні 4 роки, за словами Кудріна, їхня чисельність зросла на 130 тисяч.

На хабарі і підкуп посадовців щорічно витрачається близько 33,5 мільярдів доларів.

За видобутком вугілля Росія «досягла» рівня 1957 року, за виробництвом вантажних автомобілів — 1937-го, комбайнів — 1933-го, тракторів — 1931-го, вагонів і тканин — 1910-го, взуття — 1900-го. Практично повністю зруйновані авіаційна, радіоелектронна, автомобільна промисловість. Зате нафтогазовий експорт виріс з 76 мільярдів доларів у 1999 році до 350 мільярдів у 2008 році.

У Росії були зруйновані і без того не найвидатніші умови для ведення бізнесу. Бізнес став додатком до адміністративних посад, а корупція — основою всіх господарських відносин. Всесвітній банк у 2006 році поставив за цим показником Росію на 96-е місце з 175 можливих.

За десятибальною шкалою Росії виставили 3,8 за ефективність деркерування, а за законність — 1,9. Це показники убогих африканських і латиноамериканських диктатур, що вже відійшли в минуле .

Продовжується потворна урбанізація. За 20 років в РФ зникли 23 тисячі населених пунктів.

На тлі загального скорочення населення до 900 тисяч осіб на рік (це сильно занижені офіційні дані, за неофіційними щороку вимирає більше 2 млн. росіян — КЦ), населення Москви, Санкт-Петербурга і деяких міст-мільйонників стрімко зростає, що призводить до жахливого забруднення прилеглих територій, руйнування екосистем і транспортного колапсу мегаполісів.

Інфраструктура не витримує перевантажень і рветься. Ще не було в новітній історії, щоб десятки тисяч жителів Підмосков'я зустрічали Новий рік без електрики, а аварію не могли усунути більше тижня.

Влада панічно боїться, що без електрики в розпал зимових морозів опиниться Москва, про що свідчить введення режиму надзвичайного стану. Для системи це буде кінець, а для людей — катастрофа з сотнями тисяч жертв.

Загальна причина валу техногенних катастроф, які мали місце в минулому році і вже продовжуються в новому — це втрата керованості економікою взагалі і промисловими об'єктами зокрема. Система керування повинна бути регулятором, це ланка прямого і зворотного зв'язку, контролю.

Дефект регулятора полягає в тому, що сьогодні на багатьох об'єктах керівниками є просто некомпетентні люди. Це наочно видно на прикладі електроенергетики, де замість фахівців в області енергетики на керівні посади призначалися економісти, що ніколи не працювали в цій області.

Незалежні російські експерти попереджають, що крах системи може відбутися у будь-який момент. Висока вірогідність, що це відбудеться протягом найближчого року, не виключено — що ще до закінчення зими. Практично маловірогідно, що система протягне більше 5 років.

У минулому році прогнозувалося, що повинна відбутися нова катастрофа на Саяно-Шушенській ГЕС або інший крупний катаклізм, наслідком якого буде втрата керованості і крах путінського режиму. Цього не відбулося (поки), але причини не усунені, вони не змінять і лише посилять наслідки.

На Росію чекає анархія, розруха, вуличне кримінальне беззаконня.

Як довго продовжиться криза, передбачити неможливо. Залежно від механізму її запуску і ряду непередбачуваних обставин, це може зайняти від декількох тижнів до декількох років.

Масштаби втрат залежатимуть від ступеня і глибини дезинтеграції, тривалості смутного часу і здібностей до подальшої реінтеграції стихійно утворених автономій (незалежних держав).

Татарстан, Башкортостан, Карелія, не говорячи вже про Північний Кавказ, проголосять незалежність в перші ж дні масштабної кризи.

Інші регіони, де є більш-менш самостійні і дієздатні місцеві еліти, незабаром можуть послідувати їх прикладу.

Будуть зроблені спроби реінтеграції з утворенням оновленої конфедерації.

У статті «Подули вітри змін», з опорою на праці відомих учених, обгрунтовується, що незалежно від конкретних механізмів розвитку нинішньої ситуації в РФ, на людей чекає життя в абсолютно нових умовах.

В умовах кризової ситуації місто дуже швидко стає пасткою для людей, що потрапили в нього. В першу чергу будуть паралізовані транспортні мережі, масовий і організований виїзд з міста буде неможливий.

Системи життєзабезпечення (теплопостачання, водопостачання, електропостачання, зв'язок і т. д.) будуть також виведені з ладу в перші ж години кризової ситуації. Хто не встигне вибратися з міста в першу добу години Х, що насувається, практично буде приречений.

Якщо у війну людям допомагали виживати печі і колодязі (по суті, автономні системи тепло- і водозабезпечення), в сучасному місті люди залишаться і без питної води, і без тепла практично відразу.

Посилить ситуацію відключення електрики. Стільниковий зв'язок буде блокований в перші ж хвилини, стаціонарний — перервана протягом декількох годин. Спроби приготування їжі і опалення за допомогою відкритого вогню, неминуче призведуть до вибухів і пожеж.

За декілька днів виникне загроза з боку диких і здичавілих домашніх тварин. Зграї голодних собак і полчища щурів можуть завдавати серйозного збитку життю і здоров'ю людей, що залишилися. У теплу пору року, через антисанітарію протягом перших тижнів почнеться інтенсивне розповсюдження інфекційних хвороб.

Гроші в перші ж дні перетворяться на порожні фантики. Падіння Москви відразуж означатиме припинення постачання регіонів за налагодженою схемою продуктами першої необхідності.

Мародерство, грабунки і вбивства набудуть масового характеру. В умовах голоду, що стрімко насувається, будь-якій владі буде складно утримати свої позиції.

«Полковник Кольт» стане головним суддею. Просте населення стане «кормом» і для озброєних мародерів. Винятки становитимуть регіони, де на такий випадок, ймовірно, вже домовилися губернатори, військові й інші силові структури і де населення більш-менш підтримує своїх правителів.

На протилежність крупним містам, високий ступінь виживання матимуть віддалені від обласних центрів населені пункти, де збереглися сільськогосподарські підприємства і супутнє виробництво, де серед населення достатньо молодих й енергійних людей.

Ті, хто мають можливість перебратися до родичів в такі райони, повинні це зробити щонайшвидше.

Доля видалених сільських районів залежатиме від особистих якостей голів адміністрацій і всієї місцевої «еліти», керівників місцевих відділень внутрішніх справ, від можливості встановлення зв'язку і успішності взаємодії в перші дні «після години Х» з військовими частинами та іншими озброєними структурами.

На окремих територіях співпраця між армійськими частинами і сільськими адміністраціями може вийти достатньо продуктивною. Життя і безпеку людей автономної території можна буде захистити тільки зброєю, бо в умовах кризової ситуації закони і моральні принципи перестануть діяти. Отже подібна «стихійна автономія» повинна мати достатню кількість озброєння для забезпечення їм боєздатних людей.

Окрема військова частина, в співпраці з місцевою «елітою» або самостійно, в змозі узяти під повний контроль ситуацію в районі.

Далі, забезпечується охорона території від мародерів і бандитів, організовуються робочі місця для цивільного населення і біженців, що прибувають, за рахунок цього забезпечує себе продовольством і зберігає, врешті-решт, острівець цивілізації.

Десь це спрацює, десь ні: все залежатиме від сили волі командирів і місцевих цивільних активістів, їх мудрості, чесності і порядності. Загалом, від особистих якостей майбутніх творців історії XXI століття.

Крім видалених сільських районів, шанси на тривале автономне існування мають організовані співтовариства городян, готові за наперед підготовленим планом екстрено евакуюватися в сільську місцевість, згуртовані ідеєю створення автономного антикризового поселення.

В ідеалі це повинно бути від 15 до 30 сімей (50 — 100 осіб): громади менших розмірів більш вразливі, групи більшої чисельності стають погано керованими.

Необхідна наявність в такій громаді людей різних спеціальностей, перш за все військових, інженерно-будівельних, сільськогосподарських, медичних. Життєздатність громади залежить як від особистих якостей всіх її членів, так і від їх здібностей по адаптації до нових умов життя, а також від здатності протистояти зовнішній агресії.

Цікаво, що вже сьогодні є тисячі людей, що добровільно відмовилися від ефемерних цінностей приреченої «цивілізації».

Десятиліттями окремими громади живуть росіяни, ерзянські і марійські громади, а також християни-старообрядці. Вони не п'ють, не палять, живуть великими сім'ями, задовольняючись при цьому найскромнішими матеріальними благами.

Ще сто років тому старообрядці були й найосвіченішою частиною населення: письменність серед них була майже 100 %-ною (на відміну від адептів «никоновської» РПЦ, яка винна і в неуцтві, і в споюванні прихожан, і в багатьох інших гріхах — чому присвячено немало досліджень, наприклад, відома доповідь «Православна інквізиція в Росії»).

Після першої фази гострої кризи відбудеться масове переселення людей з міст в сільську місцевість. Сучасна РФ давно втратила продовольчу незалежність і безславно доживає свої дні, по-хижацьки розбазарюючи дефіцитну вуглеводневу сировину, купуючи буйволятину, кенгурятину і низькосортні (переважно) продукти харчування.

Збанкрутіла путінська влада залишає в спадок практично повністю зруйновану інфраструктуру, промисловість і сільське господарство. Жити як і раніше, розпродаючи енергоносії і купуючи продовольство за кордоном, можливості не буде. Доведеться екстрено вживати непопулярних заходів, мобілізувати людей на трудовий і сільськогосподарський фронт.

Більшість людей будуть вимушені займатися сільськогосподарською працею, причому спочатку — переважно важкою ручною, оскільки і з сільгосптехнікою, і з пальним, і з тяговими тваринами (кіньми і биками) будуть неймовірні проблеми.

Більшості колишніх офісних працівників неминуче доведеться освоювати нові професії — землероба і доярки.

Проблема посилюється тим, що в нас 90% молоді ні до чого не готові, окрім як папірці в офісах перекладати. Загроза скочування в нове середньовіччя дуже велика.

Експерти рекомендують діяти вже сьогодні. Наприклад, створювати автономні групи однодумців, запасатися засобами автономного життєзабезпечення і оборони, перебиратися мінімум за 300 км. від приречених Москви і Пітера.

КЦ