ПОВЕРНУТИ УКРАЇНІ ЯДЕРНИЙ СТАТУС!

Україні - ядерну зброю!

Починаючи з грудня 2009 Українська ядерна зброя стане легальною незалежно від того, чи оголосить Україна про неї публічно, чи ні.

Закінчення строку дії договору СНВ-1 в грудні 2009 року автоматично припиняє дію Будапештського протоколу 1995 року, за яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на письмові гарантії її безпеки і територіальної цілісності з боку США і Росії.

Інформація про те, що українські військові і спецслужби після підписання стратегічно невигідної і помилкової Будапештської угоди «сховали» якусь мінімальну кількість боєприпасів і пускових установок у світові та вітчизняні ЗМІ просочується регулярно. Якщо скласти докупи ці розрізнені відомості, то можна стверджувати: тактичну ядерну зброю (ТЯО) з радіусом дії не більше 500 км у Міністерство оборони України таки має, пише видання Рупор.

Крім того, доти, доки наша країна зуміє налагодити самостійний цикл виробництва ядерної зброї, на що потрібно в кращому випадку від 1 до 2 років (за іншими оцінками — півроку), військово-політичні союзники в особі сателітів НАТО здатні будуть надати нам засоби ТЯО, запросто здатні подолати 500 км між Києвом і Москвою.

У № 15 (16) 14 — 20 квітня 2000 українського інформаційно-аналітичного тижневика «2000» писали про «загадкове» зникнення ТЯО з території нашої держави. «Загадкове» — оскільки обставини його вивезення до РФ і Казахстану, а також неймовірну швидкість цього процесу не можуть досі пояснити ні військові експерти, ні посадові особи на рівні оточення тодішнього міністра оборони.

Судіть самі. За даними видання, на території України до 1991 року перебувало 14 відсотків усіх тактичних ядерних ракет Радянського Союзу. До травня 1992 року в Росію було вивезено 3905 ракет — практично всі. Позбавлення ядерних сил української частини Чорноморського флоту оточення Леоніда Кравчука пояснювало такий спосіб. Нібито це було викликано заявами Росії, що український флот є «стратегічним», оскільки має ядерну зброю. Щоб уникнути таких «звинувачень», Україна і поспішила позбавити флот ядерних боєприпасів.

Як «зникли» крилаті ракети типу «повітря-земля», на яких багато військових експертів пропонували будувати територіальну оборону, залишається таємницею. Вони могли взагалі нікуди не дітися, а спокійно лежати на секретних складах Головного управління розвідки Міноборони України і чекати … обрання Тимошенко чи іншого прихильника курсу «сильної руки» президентом.

До цього варто згадати факт, який наводиться в дослідженні «Національна безпека України» військового політолога Тараса Кузьо, виданому в 1994 році. У лютому 1992-го Ян Парісь, перший цивільний міністр оборони Польщі, відразу після своєї відставки зробив наступну заяву. За його словами, президент Лех Валенса доручив йому підписати секретний наказ про придбання в України п'яти тактичних ядерних ракет за мільйон доларів. Нібито були канали для здійснення подібної покупки, причому на дуже високому рівні. Зрозуміло, угода обговорювалася в умовах суворої конфіденційності. І нібито відмова Яна Паріся від участі в цій авантюрі стала причиною його відставки.

Про наявність на території України підпільних збройових ядерних технологій і нібито таємне зберігання ядерних боєзарядів Росію і Німеччину неодноразово попереджали закордонні ЗМІ.

8 лютого 2004 арабська газета «Дар Ель-Хайят», що видається в Англії, пославшись на близькі до керівництва «Аль-Каїди» джерела, повідомила: Осама бен Ладен придбав у українських вчених тактичну ядерну зброю під час приїзду останніх до Кандагара у 1998 році. Судячи з усього, відзначало тоді видання, мова може йти про радянські ранцеві ядерні міни, призначені для диверсій на території противника, габаритами від 45х35х30 до 60х40х20 сантиметрів і вагою 30–40 кілограмів. Для підготовки до вибуху міни одній людині вистачає 20 хвилин, потужність вибуху складає 0,2–1 кілотон, що достатньо для знищення підземного бункера або міського кварталу.

Як відзначали кореспонденти «Дар Ель-Хайят», зброя зберігається «в надійному місці» і буде застосована лише в тому випадку, якщо існування «Аль-Каїди» опиниться під загрозою. Інформація газети не отримала підтвердження з незалежних джерел.

Природно, що публікація в «Дар Ель-Хайят» була націлена на дискредитацію молодої української демократії в очах Заходу, та ще й перед початком президентських виборів. Проте, викладені цим виданням матеріали мають під собою об'єктивну основу.

Під час другого президентського терміну Кучми (1999–2004 рр..) він особисто, його високопоставлені чиновники у ВПК, спецслужбах і цілий ряд українських олігархів неодноразово перебували в центрі міжнародних скандалів навколо продажу зброї Садаму Хусейну і ряду арабських терористичних організацій, у т.ч. «Аль-Каїді».

При цьому незадовго до своєї смерті генерал ЗС РФ Олександр Лебідь стверджував, що після розпаду СРСР російська армія, що стала спадкоємицею радянського ядерного потенціалу, не дорахувалася сотні портативних атомних бомб. Багато з них залишилися на території України.

«Влада Пакистану продовжує розслідування продажу власних ядерних технологій в Іран і Лівію … Україну звинувачують у тому, що вона озброїла «Аль-Каїди» портативними ядерними бомбами », — писала Lenta.ru 11 лютого 2004.

12 червня президент Буш під час зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що непоступлива позиція Німеччини, яка заперечує проти прийому України до НАТО, призвела до того, що українські військові і деякі політики планують повернення Україні ядерного статусу. Буш заявив, що військово-політичне керівництво України спирається на наявність в Києва засобів доставки ядерної зброї — тактичної авіації, знання всіх технологічних тонкощів виробництва ядерної зброї та наявність запасу плутонію для декількох боєзарядів. Крім цього, за словами Буша, «в України є багато радіоактивних речовин для так званої« брудної бомби ».

Як ми бачимо, американські президенти про те, що відбувається в надрах нашого ВПК знають в сотні разів більше, ніж ми самі.

25 лютого 2009 у вечірньому ефірі радіостанції «Ехо Москви» російський письменник і військовий журналіст, головний редактор близької до спецслужб щотижневої газети «Завтра» Олександр Проханов підтвердив, що в Україні є ядерна зброя, яка, за його твердженнями, було по частинах розосереджена в різних країнах, а тепер — повернулася в Україну.

«Ядерну зброя було навмисне розібрано й вивезено, заховано, а тепер повернуто в Україну націоналістично налаштованими працівниками спецслужб, яка є зараз ядерною державою», — підкреслив він.

За нашими даними, основною з цих країн є Пакистан. На одній з розташованих в цій країні закритих американських баз містилися засоби доставки, носії та боєзаряди українського ТЯО.

Закінчення строку дії договору СНВ-1 в грудні 2009 року автоматично припиняє дію Будапештського протоколу 1995 року, за яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на письмові гарантії її безпеки і територіальної цілісності з боку США і Росії. Про це Рупору заявив співзасновник міжнародного аналітичного консорціуму« ФАРВЕСТ », фахівець у галузі озброєнь Володимир Філін ще 21 липня ц.р.

За його словами, це означає, що «починаючи з грудня українська ядерна зброя стане легальною незалежно від того, чи оголосить Україна про неї публічно, чи ні».

«Плануючи військову агресію проти України, ведучи проти нас підривну діяльність, імперія зла (Росія — Рупор) повинна розуміти, що її ключові центри можуть бути у відповідь піддані нищівним ядерним ударам», — повідомив експерт.

Джерело: КЦ

.