Відкритий лист до канцлера Німеччини пані Меркель

Блокування посольства німеччини в Києві під час протестів проти судилища над Іваном Дем'янюком 30.11.09

Шановна пані,

ви представляєте державу, що є правонаступницею фашистської Німеччини, яка разом з Радянським Союзом відповідальна за початок світової бойні. Її жертвами стали десятки мільйонів невинних жертв у всіх кінцях світу. Так от, 30 листопада цього року у вашій державі почнеться судилище над вцілілою жертвою цієї масакри – українцем Іваном Дем’янюком.

Я, як українець і як жертва цих подій, глибоко обурений маніакальністю деяких зацікавлених кіл бездоказово пришити цій жертві неіснуючу вину співучасті і співпраці з гігантською, нелюдською винищувальною машиною тодішньої фашистської Німеччини, правонаступницею якої є сьогоднішня Німеччина. А показником цього правонаступництва є ваша і вашого попередника Шредера неплатонічна любов з правоннаступницею сталінсько-фашистського СРСР Росією, котру представляє Ваш вірний соратник по спільній роботі на території, яка породила Гітлера, – полковник КДБ Путін (для якого фашист Сталін є національним героєм ), котрий допомагав вашій організації Штазі винищувати німців в післявоєнній Східній Німеччині.

Я маю моральне право про це говорити, оскільки мій батько, Олач Іван Дмитрович, 1907 року народження, був у подібній до ситуації Дем’янюка. Як громадянин тодішньої Польщі, в складі якої була Західна Україна, він чесно захищав Польщу, хоч сам він етнічний українець, і попав у концентраційний табір фашистської Німеччини. В полоні в його обов’язки входило годування псів-вівчарок і це була добра робота для виживання в умовах концентраційного табору. 

Проте, співчуваючи своїм друзям по нещастю, мій батько час від часу пігодовував собачим кормом заморених голодом полонених, а за його розповідями це були євреї. Пійманий на гарячому, він був кинутий в нелюдські умови, але чудом вижив і повернувся в Україну. Я народився в 1947 році, а мій батько помер в 1961 році. Таким чином, шановна пані, Ви представляєте народ, який замордував мого батька, а представники цього народу створюють бездоказове судилище над іншою жертвою режиму, що його при допомозі вашого народу створив Гітлер.

І це не змивається часом ні з вашої совісті, ні з совісті вашого народу. Тому я, два мої брати і мертва сестра Ярослава 1939 р. народження, котра померла від голоду під час послідовних окупацій Західної України спочатку фашистською Німеччиною, а потім фашистським СРСР, а також моя мама, котра без засобів для існування вигодувала нас і померла від постійного і тривалого недоїдання, пред’являємо Вам рахунок на компенсацію.

Але нам не потрібні Ваші криваві німецькі марки – ми пропонуємо вам діло: відпустіть з миром Івана Дем’янюка, хай помре своєю смертю. Якщо він і співпрацював з режимом німців-нацистів, то не тільки коню, але і вашій славній німецькій Феміді повинно бути ясно – це було під дулом німецького автомата і судити треба того, хто тримав у своїх руках цей автомат.

Знаходячись більше 350 років під окупацією Росії, протягом цього часу ми, наївні українці, використовували найменшу можливість, щоб здобути незалежність, в тому числі співпрацюючи з німцями і надіючись на порядність і щиру допомогу вашої нації у боротьбі з російською імперією. Але ви непорядні і нещирі – в 1918 р.
німці зрадили гетьмана Скоропадського, погубивши в зародку незалежність України, а в 1941 р. зрадили і посадили в тюрму Степана Бандеру, котрий надіявся здобути незалежність України, допомагаючи коричневій чумі в боротьбі з червоною чумою.

У 2004 р. ви особисто, пані Меркель, зрадили надії наївного Президента Ющенка і американського Президента Буша, будучи категорично проти захисту здобутої хисткої незалежності України парасолькою НАТО. І це при тому, що вашу недобиту фашистську державу врятували від знищення Сталіним американці і створене ними НАТО. Існують американські фотографії, де американські транспортні літаки скидують голодним і холодним німцям в блокованому Сталіним Західному Берліні все необхідне для їхнього виживання. У вас коротка пам’ять.

У мене є й особистий досвід співпраці в 1994 р. з гордістю німецької нації – славною супер-компанією “СІМЕНС” по спільному проекту для України і Білорусі “Система контролю радіаційної обстановки” (директор проекту Карл Декарт), в якому я представляв Міністерство навколишнього середовища і ядерного регулювання України. Я до тепер не можу опом’ятатися, як красиво і елегантно в плані інформації мене обікрали німці.

Підтанцьовуючи Путіну, ви, пані Меркель, не тільки боретесь з Україною як з державою, але і не гребуєте приниженням окремих українців – Дем’янюка, Кличка, Луценка.

Пані Меркель, не канцлерське це діло – займатися таким примітивом – і не вдасться вам задушити Україну, з ким би ви не об’єднувалися – з Україною Бог і він все бачить і за все прийдеться вам відповідати.

Як українець я підтримую Івана Дем’янюка в його нелегкій боротьбі з ворогами України, а як член оргкомітету зі створення Партії Емігрантів України, в якій у перспективі буде 15 мільйонів емігрантів, ми бажаємо йому твердості духу, здоров’я, мужності, які йому надасть свідомість того, що він є почесним членом майбутньої партії під №1. 

Богдан-Ярослав Олач
(перше ім’я дала мені мама, а друге моє ім’я, офіційне за документами – в честь замореної сестри – дала моя бабця).

Нью Йорк, 29.11.2009

Джерело: Народний Оглядач