середа, 24 березня 2010 р.

ЄВАНГЕЛІЯ ОД МОКСЕЛЬ

кацапстан
Уряд Федеративної республіки Моксель оголошує конкурс на кращого провокатора на території колишніх союзних республік, зокрема, в Україні.

Кращий провокатор в Україні зобов’язаний:

1. Вдавати, що він визнає і зберігає незалежність України, але ук­раїнський президент і його прибічники намагаються насильно українізувати моксельське населення.

2. Горлопанити на весь світ, що в усіх українських газетних кіосках та на книжкових столах і розкладках суцільна українська та американська преса і жодної моксельської.

3. День і ніч стверджувати, що Україна постійно краде газ й нафту і все те, що неправильно лежить у Федеративній країні по імені Моксель.

4. Запевняти громадськість, що Україна привласнила собі «ісконно моксельські тєріторії». Зокрема, в Криму, де до цього жили кримські татари, греки, німці, болгари, яких українці виселили в Узбекистан і Казахстан, захопивши і привласнивши собі «моксельський» півострів.

5. Доводити усьому світові, що Крим не сам попросився в Україну, коли не стало моксельським переселенцям, що їсти й пити (мається на увазі прісна вода) у 1954 році, а його насильно подарував українцям прихований «хохол» Микита Хру­щов із Курської Калинівки, де й досі розмовляють на «малоросєском язикє».

6. Переконувати Європу і світ, що за рахунок країни Моксель досі живе і процвітає територія, яка чомусь називається не Малоросія, а Україна.

7. Територію, на якій живе 50 мільйонне населення називати «моксельським», а тим хто в цьому сумнівається вбивати в голову, що назву українці придумали австро-угорці 150 років тому і їхній історик якийсь московський професор, що все свідоме життя ховався за густою моксельською бородою під псевдонімом Михайло Грушевський.

8. Безперестанно стверджувати, що українська мова – це зіпсована польська на Заході і моксельська – на Сході.

9. На всіх перехрестях кричати за всесвітньо відомим принципом «лови злодія» нас українізовують, пригнічують і навіть відрізають язики, якщо не «нє разговаріваєш на їхній державній мові».

10. Доводити, що в Україні панує нацизм, фашизм, неонацизм і тому подібні явища, чого не трапляється навіть у країнах расової дискримінації, сеґрегації та гноблення. Український апартеїд – типове явище і політична лінія, яку впродовж 20 років проводять правлячі кола території під назвою «Україна» проти моксельського населення, а також переселенців-втікачів з Азії, Африки, Індії і Китаю.

11. Усіма можливими і неможливими методами доводити світові, що в Україні усі моксельські школи українізовані і тепер навіть у Луганську, Донецьку та Криму, не знайдеш жодної школи, куди б могла піти і вивчити «родной язик» моксельське пригноблене українською дискримінацією дитя чого не скажеш про країну Мок сель, де всі народи розмов­ля­ють рідними мовами і ходять в національні школи відповідно свого походження.

12. Пропонувати зняти міністра освіти України тільки за те, що він настійно вимагає складати вступні іспити державною мовою, ос­кіль­ки в українських школах Ук­раїни вона відсутня. Як відсутня українська мова і у вищих учбових закладах, що є не чим іншим як асиміляцією мок­­сельської нац­меншини.

13. Стверд­жува­ти, що на кожному кроці в Укра­їні б’ю­ть морди не тільки мордвинам, але й моксельцям, які себе вважають корінним населенням з 33- 37 і 44 років минулого століття, якщо вони, корінні моксельці України, не спілкуються державною мовою.

14. В Україні на ксенофобському грунті переслідуються усі моксельці, яких насильно українізовують і найстрашніше – не дозволяють їм виїхати з України на «іконно моксельські землі» тільки тому, що територія під назвою «Україна» вперто намагається зберегти 50-ти мільйонне населення, яке чомусь й досі називається по австро-угорські – «українці».

15. Ночами не спати, а валити пам’ятники, а заодно й руйнувати могили національним героям, що боролися за волю України, вважаючи їх колаборантами, прислужниками, холуями різних імперій, окрім Моксельської. Представників країни Моксель, що постійно живуть на території України з 1933 року хвалити і возвеличувати за патріотизм і подавати подання президенту України на присвоєння їм звань Героя України за особливі заслуги перед вітчизною. Перед якою саме Вітчизною – не уточнювати і все це тримати в умі, як камінь за пазухою.

16. На всіх рівнях і всюди – в пресі, телебаченні, радіо «Ері», опаскуджувати національну гордість України – Козацтво, Гетьманщину, і вбивати в голову малоросам, що національні героїв України придумали гітлерівські головорізи чи турки разом з кримськими татарам. Насправді таких не було, нема і не буде. Все це вигадки щирих і ще недобитих до останнього рідною і братньою для них країною по імені Моксель.

17. Все найвидатніше і найгеніальніше, як і самих геніїв, повсюдно називати моксельськими. З хохлів створити образ селюків, а в кращому разі – селян-хліборобів, які не здатні ані на свою державу, ані на свою культуру, ані на свою мову, ані літературу, ані історію.

18. Заганяти в Україну, яка немає кордонів з Країною Моксель, всю непотріб з мокселької Федера­ції, і перемішати її населення так, як цього не трапилося навіть під час татаро-монгольського нашестя.

19. Якщо емігрантів українці й Україна не годуватиме, то кричати на весь світ, що це дика країна, країна ксенофобії, людиноненависництва, яка тільки те робить, що коле кабанів, п’є з них живу кров і закусює салом у шоколаді.

20. Загарбувати усі їхні заводи фабрики найважливіші об’єкти під маскою моксельських інвестицій і таким чином остаточно загнати україноїдів у Моксельську кабалу, забувши при цьому про братній народі і гасло «Навіки разом!».

21. Верещати на весь світ , що усі кольорові (і не кольорові також) революції експортує в Україну американський імперіалізм і ці революції нічого спільного не мають з волевиявленням самого народу, оскільки на цій території такого народу взагалі, як й історії, не існує.

22. Постійно називати Україну штучною територією, населеною вєркосмердючками без свого «язи­ка», культури, історії і традицій. Втовкмачувати в голову цьому населенню, що більшість території подаровано «Україні» Мокселією, а решту їм подарували моксельські вожді, відірвавши ті території від Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, а вона, Україна, сама нічого немає , бо такого й народу, як український ніколи не було, а Київську Русь населяли русскіє, про що сама назва свідчить уже з 1713 року.

23. Все що належить українам, має належати нам, країні Моксель. Якщо щось у Мокселії хочуть відібрати навіть за продажними українськими судами, піднімати веремію на весь світ, погрожуючи Євро­пейськими судами, Європейськими Хартіями і Європейськими конституціями, мотивуючи тим, що на території України живуть дикуни-самоїди, як і в часи Геродота у Моксельсько-Суздальських лісах, Заліссі.

24. На всіх форумах, конгресах, самітах й інших політичних збіговиськах звинувачувати в усіх внутрішніх і зовнішніх гріхах Україну. Привчати цивілізований люд Європи та й Америки, до того, що Україна – це зубний біль чи ракова пухлина в географічному центрі Європи, в якій зберігся ще досі за тисячолітню історію дикунський народ, який поїдає поїдом усіх підряд. А особливо сусідів на Півночі, в яких хоче відібрати не тільки газ, а саме екологічно чисте повітря і прогнати його по своїй трубі нібито в Європу, хоча насправді у свою хату, що скраю кожного українського села.

25. Уперто стверджувати перед усім світом, що україноїди ходять тільки в шароварах, вишиванках, а їхні жінки, як шотландці в спідницях і запасках. Носять не знімаючи кольорово-революційні чоботи навіть під час танців і експортують ці чобітки в чужі країни з «далекобійним» прицілом, тут був наш український чобіт, а, отже, це наша земля. Їдять україноїди виключно свиняче сало. Інколи з часником або цибулею, бо що таке хліб і коржі з маком вони з роду віку не чули.

26. Запускати на їхні території літаки, збивати їх із берегів Кубані, в той час, як йдуть російсько-укра­їнські військові навчання і все валити на українців, як на традиційних антисемітів і народофобів.

27. Вступати в різні партії, громадські організації товариства імені Пушкіна, Лермонтова, Нестора Літописця і постійно стверджувати в моксельській пресі, що «Повість временних літ» – це мокселька біблія, а «Слово про полк Ігорів» – найперша мокселька лірично-епічна поема про кохання до свого мужа, дружини й батьківщини, яка знаходиться на берегах Моксель – ріки.

28. Через кожних десять років святкувати тисячоліття Хрещення Моксельського царства на березі Моксель – ріки і бити поклони об монумент Хрещення Мокселії, яке відбулося нібито тисячу літ тому і тому на Моксель-ріці на честь цієї історичної події ще в 1998 році, за совітської більшовицько-атеїстичної влади, поставлено грандіозний пам’ятник.

29. Вбивати Європі в голову, а не в протилежне місце, що прийом України в НАТО стане для НАТО не початком, а кінцем натівського панування у світі.

30. Для щоденної профілактики звинувачувати у всіх земних і небесних гріхах Україну й українців, включаючи сюди релігійні війни і політичні баталії та платні шоу імені Савіка Шустера.
Активних учасників Всемок­сельського конкурсу в Україні що­річно й позачергово прийматимуть високопоставлені особи в Кремлі Мокселії і на Красній площі. Оплата дороги туди й назад, добові і номер в готелі «Мокселія» гарантується самим Моксельським гарантом. Кожному холую і члену «п’ятої колони» в Україні видається моксельський паспорт, громадянство, спеціальне посвідчення і мандат на прожиття в Мокселії без обмеження та реєстрації. Переможцям конкурсу вручатиметься валюта в конверті під гімн біло–червоної імперії: «Навік об’їдала Велікая Русь». Гран-прі і статуетка з білого золота у вигляді дегенерата – двоглавого орла, що водночас дивиться на Азію і Європу, особисто вручатиме глава Моксельської імперії під закодованим шифром ВВП. Молодіжне крило під справжньою моксельською назвою «Моксель», яке цілком і повністю схвалює участь в антиукраїнському конкурсі членів «п’ятої колони» в Україні та всіх холуїв – добровольців у прислужництві Мокселії заохочувати грошовими преміями і вручати конверти з золотою смужечкою під мелодію «Боже, царя храні!» у виконанні зведеного Моксельського хору і сучасних суперзірок українського походження.

На цьому ставимо крапку, чого не скажеш про «п’яту колону в Україні», яка випускає майже щодня словесні чорні гази зі свого чорно рота з чорним піднебінням, аби кинути тінь на гостинний народ, поміж якого живе і так його нахабно, цинічно і безсоромно зневажає.

Немає коментарів: