 |
| Портрет Гетьмана Івана Мазепи. Батурин. 1703 р. Зберігається у Ґріпсхолмі у Швеції. Невідомий художник. |
Поезія Гетьмана Івана Мазепи «Дума ілі пісня» написана 1698 року.
Всі покою щіре прагнуть,
А не в єден гуж всі тягнуть –
Той направо, той наліво.
А всі браття – того диво!
Не маш любови, не маш згоди
Од Жовтоі взявши води,
През незгоду всі пропали,
Самі себе звоювали.
Ей, братища, пора знати,
Що не всім нам панувати,
Не всім дано всє знати
І річами керовати.
На корабель поглядімо,
Много людей полічимо;
Однак стирник сам керує,
Весь корабель управує.
Пчулка бідна Матку має
І одної послухає.
Жалься, Боже, Украіни,
Що не в купі має сини!
Єдин живе із погани,
Кличе: «Сюди, Отамане!
Ідім матки ратовати,
Не даймо ій погибати!»
Другий Ляхом за грош служить,
По Вкраіні і той тужить:
«Мати моя старенькая!
Чом ти вельми слабенькая?
Різно тебе розшарпали,
Ґди аж по Дніпр Туркам дали.
Все то фортель, щоб слабіла
І аж вкінець сил не мала!»
Третій Москві тож ґолдує
І ій вірне услугує.
Той на Матку нарікає
І неволю проклинає:
«Ліпше було не родити,
Ніжли в таких бідах жити!»
От всіх сторін ворогують.
Огнем-мечем руйнують.
От всіх не маш зичливости,
Ані слушнои учтивости.
Мужиками називають,
А підданством дорікають.
Мати моя, старенькая,
Чом ти вельми слабенькая,
Чом ти братів не учила,
Чом од себе их пустила?
Ліпше було пробувати
Вкупі лихо одбивати!
Я сам бідний не здолаю,
Хиба тільки заволаю:
«Ей, Панове Енерали,
Чому ж єсьте так оспали!
І ви, Панство Полковники,
Без жадноі політики,
Озмітеся всі за руки,
Не допустіть гіркой муки
Матці своій больш терпіти!
Нуте врагів, нуте бити!
Самопали набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблі маєм права!»
Поезія Гетьмана Івана Мазепи «Дума ілі пісня» написана 1698 року.
Одна з кількох поезій Гетьмана Мазепи, яка потрапила до сучасників, бо була власноручно написана Василем Кочубеєм на московському допиті під час тортур 21 квітня 1708 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар