Тарас Возняк: Табачнік і Анна на шию

бидлогламурний табачник

Пропоную дискусію на тему:

Скільки містечкових комплексів має родовитий російський дворянин Табачнік (не плутати з чеснягою Яном Табачніком), щоб виставити себе на посміховище, обвішавшись як новорічна ялинка орденами Сутулова?

Може хто з знавців перелічить ордени, якими за визначні заслуги був обсипаний цей шляхетний муж? Чи знову, як з полковничими пагонами, сам себе нагородив?

Пригадується орденами на кшталт Святого Станіслава був "жалуваний" міжнародними аферистами не лише наш юний "граф". Різного роду аферисти не одного марнославного "графина" нагріли на гроші за схемою – "Ти мені бабло, а я тобі фуфло".

В цей лохотрон потрапив і Азаров Ніколай Яновіч (чи не він виглядає з-під трипільського горщика?) – чи не співпадіння з нашим досвідченим прем'єром. Якщо співпадіння – то наперед вибачаюсь:). Бо ж і старий лис Кравчук Леонід Макарович посковзнувся на гнилій банановій шкірці. Тай Жіріновскій Владімір Вольфовіч у російському відділенні ордена – все, бач, аристократія з Вапнярки. Щось воно про цих людей говорить.

І ще одне:

Чи насправді граф чи князь Табачнік перейшов у трипільську віру Віктора Андрійовича (дивись симптоматичний горщик) – може на цей раз і Дмітрій знайшов і свої пракорені Великого Українця у цьому горщику? Бо мені як невеликоукраїнцю і не трипільцю а "злобному галичанину" цікавсько:).

Гадаю, що для психоаналітиків приклад Дмітрія Табачніка може стати хрестоматійним. Що ви на це?

Джерело: Блог Тараса Возняка