 |
| Іван Климів |
В цей день, 4 грудня, в тюрмі на Лонцького гестапо замордувало керівника ОУН Івана Климіва
4 грудня 1942 року, 67 років тому, у гестапівській тюрмі у Львові, тепер це Національний Меморіал-музей «Тюрма на Лонцького», замордували члена Проводу Організації українських націоналістів Івана Климіва.
Упродовж всього свідомого життя він боровся за українську державу. У 1941-1942 роках, наприкінці життя, був провідником ОУН на Київщині і відповідав за налагодження зв’язків зі східними українцями з метою - долучити їх до українського визвольного руху.
Іван Климів здобув освіту в Сокальській гімназії, був членом “Пласту”, ОУН. Маючи змогу влаштувати собі добре життя серед української інтелігенції в Польській державі, вважав за потрібне присвятити себе визвольному руху. Однак, у 1932 році засуджений до ув’язнення в концтабір Береза Картузька за протипольську промову, наступного року – на 15 місяців в’язниці за приналежність до ОУН. За його націоналістичні настрої, у 1938 році за рішенням польського суду, поплатився і його рідний брат, якого розстріляли.
А вже під кінець жовтня 1942 р. закатували й Івана Климіва. Він відмовився давати свідчення і був замордований у гестапівській тюрмі на Лонцького у Львові. «Називаюся Іван Климів, член ОУН. Більше нічого не скажу...», - це були його останні слова. Його вбивцею був працівник гестапо Віллі Вірзінг, якого спеціально прислали з Берліну для боротьби з українським визвольним рухом.
«Те, що його замордував гітлерівський опричник Віллі Вірзінг, ще раз спростовує радянський міф про те, що начебто, українські націоналісти були прислужниками німецького окупаційного режиму», - зауважив в. о. директора Центру досліджень визвольного руху Василь Стефанів.
За життя іван Климів мав декілька псевдо («Гармаш», «Куліба», «Легенда», «Євген»).
Пізніше Головне Командування УПА посмертно поіменувало Івана Климіва, за заслуги перед визвольним рухом, генерал – політвиховником УПА.
Нагадаємо, історію репресій, які чинилися проти українців тоталітарним та окупаційними режимами, можна побачити у Львові у Національному Музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького».
Прес-центр ЦДВР
Контактна особа: Тетяна Лазаревич
ІВАН КЛИМІВ
Кли́мів Іва́н, псевд. “Мармаш”, “Леґенда” (29 жовтня 1909, с. Сілець Сокальського р-ну Львівської обл. — †4 грудня 1942, м. Львів) - член 9-го куреня ім. Петра Дорошенка (Сокаль). Навчався у Сокальській гімназії (1921-1929), опісля на факультеті права Львівського університету. Один із творців ОУН на Сокальщині – окружний провідник, член Крайової Екзекутиви ОУН Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) у 1935-1937, політв’язень польських тюрем (05.1932 – кін. 1932, 02.1937-09.1939) та табору уБерезі Картузькій (08.1935-01.1936). На поч. 1940 призначений крайовим провідником ПЗУЗ, а 12.1940 перебрав від Д. Мирона керівництво Крайової Екзекутиви ОУН у Львові, т. зв. матірних українських земель – тих, що перебували під російсько-большевицькою окупацією (в СССР). Організатор повстанського руху та української адміністрації влітку 1941, міністр політичної координації Українського Державного Правління Ярослава Стецька. Член Проводу ОУН, керівник організаційного відділу військової референтури. За його найактивнішої участі велася підготовка до протинімецького повстання. 4.12.1942 Іван Климів заарештований ґестапо і замордований у в’язниці. Посмертно Головне Командування УПА відзначило І. Климіва як першого організатора і політвиховника відділів Української Повстанської Армії, підвищивши його до ступеня генерала-політвиховника.
Джерело: Майдан
Немає коментарів:
Дописати коментар