середа, 25 серпня 2010 р.

У Каділлаку Ескалейд шансон - в самий раз. Догнав бандита, обмінявся з братвою дисками "Золотой хіт шансона" і погнав далі свого міліцейського залізного коня.

Роман Чайка
Міністр Могильов - цілковита протилежність Юрі Луценкові. Говорить мало, а репресує багато. Увесь в ділах. То розжене зібрання громадян, то заблокує, декількох на допиті, а в телекамеру: "Не можна перешкоджати рухові і життю інших громадян". І навіть оком не моргне.

То затримані у нього головою ламають стіни відділку міліції, то кам'яну підлогу. Пояснення від Могильова, чому він топче конституційні права і закон про міліцію – на слабеньку двієчку. А от складні філософські запитання йому даються значно легше. Звідки джип Каділлак Ескалейд? Подарували. Цікаво, хтось ще крім заступників міністра у це вірить?
Так, були у нашій історії родини Ханенків, Терещенків, Тарновських, Галаганів. Заможні, прогресивні, патріотичні, освічені. Усе життя займалися добродійністю, просвітництвом і меценатством. І нам залишили музеї, храми і барокові садиби, колекції та збірки книг і живопису. А ще в телевізорі показують Біла Гейтса та Пінчука, які також чималі суми витрачають на добрі справи. Але хоч плюнь і розітри – ніколи і ніде не бачив живого спонсора міліції, який анонімно роздаровує дорогі джипи. Та й так таємничо, що жодна СБУ не рознюхає ім'я того мецената міліції. "З точки зору закону, все було проведено абсолютно законно", — запевнив Могильов. У це повірити легше. Цю "точку зору" завжди можна підігнати у потрібні координати.

Кожне інтерв'ю чи коментар головного поліцая держави – це завжди свято. Вибухова суміш армійських анекдотів про прапорщиків, трошки від Швейка, більше від поручика Ржевського. Донедавна ще тліла надія, що самодурство головного міліціонера, чиї манери думати і діяти так нагадують часи пізнього брежнєвізму та розвиненого маразму, набриднуть Президенту. Підставляє, одним словом, як якийсь Хорошковський. Гадалося, що кримський самородок і генерал-майор, чий стиль пасував би царській охранці, доживає останні тижні на своїй посаді.

Як кажуть в Одесі: Такі да! Генерали й кегебісти займаються наїздами та іншими ідіотизмами не без благословення самого Головнокомандувача. Президент Віктор Янукович присвоїв спеціальне звання генерал-лейтенанта міліції міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову. Напевно за великі заслуги. Або за почуття тонкого чорного гумору.
Саме у ці дні міліція посилено "шукає" харківського журналіста Василя Климентьєва, який описував подвиги податківців, ментів та інших героїв нашого часу. Через тиждень харківські могильовці знаходять мобілку Василя у човнику на водоймі. Задзвонили на неї і знайшли. Тиждень батарейка працювала? Ні. Декілька днів плавала мобіла і "не було зв'язку з абонентом", а потім самостійно включилася? Усе логічно, а кому не смішно – тому ніколи не бути генералом.

А яке щире здивування на фізіономії нового генерал-лейтенанта? Для чого продавати дарований Каділлак? Дайте ще. Але джип у мене вже є - хотілося б гелікоптер. Апетит приходить під час їжі... А от що захочеться вже після гвинтокрила?!

На допомогу Могильову поспішив інший міліціонер з партійно-регіональним стажем Василь Грицак: "Це прекрасно. А чому ні? Якщо бандити сьогодні їздять на каділлаках чи мерседесах... То чому тоді міліція не може їздити на таких машинах?". Логічно. Якщо бандити грабують і вбивають, то чому б міліції... Відчуваєте яка тут логічна паралель вимальовується?

Якось довелося їхати в авто одного міліцейського генерала, який запросив подивитися його нове хобі: туристичний центр, садиби із басейнами, колиби, більярдні та інші котеджі хатинки на дорогих карпатських схилах в околиці Славського. Земля вже його, і бізнес крутиться, а служба іде. Не так дивував прозорий бізнес правоохоронця, як те, що генерал міліції цілу дорогу крутив собі і нам блатний шансон. Уркі-чуркі, братани і волини, мєнти погані і маманя, зона і баланда. Він навіть підспівував братві.

А може Грицак таки правий – і міліція не повинна так себе протиставляти рядовим бандитам нашої Вітчизни? Міліція ж з народом. І фольклор у нас один, спільний.
Блатняк, який у нас на євроманер називають чомусь "шансоном", і справді покликаний стати платформою культурно-цивілізаційного розвитку і єдності народу України. Президент благословив, міністерство культури підтримало, а держадміністрація Севастополя провела міжнародний (!) Фестиваль "Шансон у моря". Головна культурна подія року і під найвищим патронатом! Декілька днів поспіль братва ревіла про тяжку долю уркаганів і ментів за совєтської капіталістичної дійсності. Гала-фінал на центральній площі Нахімова. Сказано ж було, що "целями и задачами фестиваля являются развитие и укрепление культурных связей Украины с ближним и дальним зарубежьем, популяризация Севастополя как исторического и культурного центра Украины, выявление новых исполнителей и авторов, сохранение и развитие лучших традиций жанра".

Невідомо, як через вертолітну гарнітуру звучить блатняк під гуркіт гвинтового мотору, але в Каділлаку Ескалейд шансон - в самий раз. Догнав бандита на його швидкісному Каділлаку, обмінявся з братанами новими дисками "Золотой хіт шансона" і погнав далі свого міліцейського залізного коня. Братву треба ж охороняти від антинародних елементів. Бо для чого тоді нам міліція...

Роман Чайка

Джерело: Майдан

Немає коментарів: