 |
| Штаб Степової Дивізії. Крайній праворуч сидить Кость Блакитний |
ГЕРОЯМ СЛАВА!
Пам’ятник Костю Степовому-Блакитному, отаману Степової дивізії, Головному отаману Холодного Яру і тисячам земляків, полеглих у боротьбі проти москальських окупантів.
24 серпня 2010 р. об 11:00 в селі Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області відбудеться відкриття пам’ятника Костю Степовому-Блакитному (Костянтину Юрійовичу Пестушку), отаману Степової дивізії, Головному отаману Холодного Яру, славетному воїну-українцю і тисячам земляків, полеглих у боротьбі з московськими окупантами за волю України від вдячних нащадків.
Запрошуємо небайдужих вшанувати пам’ять борців за Волю України!
Їхати з автовокзалу Кривого Рогу на Жовті Води до селища Ганнівка, або з автостанції Терни (Кривого Рога) на Жовті Води; також можна їхати з автовокзалу міста Жовті Води на Терни. До селища Ганнівка.
Прес-служба Тернівського козацтва
Контактний номер телефону: +38 (098) 430-99-35
* Костянти́н Ю́рійович Песту́шко (псевдонім Кость Степовий — Блакитний; *10 лютого 1898, Ганнівка — †9 травня 1921, там же) — військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.
Кость Степовий-Блакитний (справжнє прізвище Костянтин Юрійович Пестушко) народився 10 лютого 1898 року в заможній селянській родині с. Ганнівки на Катеринославщині (зараз Петрівського району Кіровоградської області). Батьки його, крім 25 десятин землі, тримали Повітову Земську Станцію, яку його батько Юрій перейняв від Семена Павловича Пестушка — діда Костя. Мати майбутьнього отамана — Олександра, була малописьменною, а батько закінчив чотири класи церковнопарафіяльної школи. Крім Костя в родині було ще троє хлопців — Іван, Федір, Микола і троє дівчат — Поліна, Віра, Уляна (ще до 1917 року всі вони закінчили гімназію).
Після закінчення міністерської двокласної школи, де виявив непересічні здібності до математики, до 1915 року навчався в механіко-технічному училищі в Олександрівську (нині Запорізький університет). Добровольцем пішов на Першу світову війну.
У Першу світову війну рядовим воював на Турецькому фронті. За хоробрість нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Закінчив офіцерську школу в м. Горі, дослужився до офіцерського чину. В ранзі підпоручика командував ротою на Західному фронті.
З 1918 року — в Армії УНР.
В 1919 році — командир Середньодніпровської групи (2500 багнетів, 17 кулеметів), яка формально підпорядковувалася Нестору Махну. Учасник повстання проти Добровольчої армії. Збільшивши Середньодніпровську групу до 3000 бійців, перейменував її на Республіканське військо. Далі діяв самостійно.
В січні 1920 року повертається до рідного села. Його обрано Головою Волосного Революційного Комітету і Комісаром Волості села Ганнівки. На цій посаді Кость перебував близько трьох місяців — до 10 травня 1920 року.
Переконав мобілізованих у Червону Армію селян об'єднатися в повстанський загін.
У травні 1920 року створив та очолив Степову дивізію, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців. Вів боротьбу з більшовицьким режимом партизанськими методами.
Один із керівників повстання весни — осені 1920 року. Діяв на Херсонщині, Катеринославщині, в Київській губернії, зокрема на Чигиринщині, в Холодному Яру. Командував Першою Олександрійською повстанською армією. Після того, як дивізія об'єдналась із Холодноярськими збройними силами, Костя Блакитного 24 вересня 1920 року на конференції повстанців у містечку Медведівці обрано Головним отаманом Холодного Яру.
В жовтні 1920 року, вирушивши в Катеринославську губернію на чолі Степової дивізії, склав із себе повноваження Головного отамана Холодного Яру.
Повстанський рух під проводом отамана Степового-Блакитного восени 1920 року охопив усю Херсонщину і частину Катеринославщини.
Діяльність Катеринославського повстанського комітету, очолюваного Пестушко, проти більшовиків була досить успішною. Для нейтралізації Костя Блакитного ЧК розробило спецоперацію.
Загинув 9 травня 1921 року у Ганнівці в бою з підрозділом криворізьких чекістів. Похований у рідному селі.
Немає коментарів:
Дописати коментар