Українська поезія 16 століття

Продовжую подавати тут прекрасні зразки давньої української поезії. Невідома не тільки широкому загалу, але навіть в професійних колах, вихованих на кацапській блекоті про пушкіних та великий і могучий. Наших дітей до цього часу вчать в школі, що сучасна українська літературна мова почалася з геніального Івана Котляревського, хоча насправді на Котляревському   ЗАКІНЧИЛАСЯ велична доба української лицарської літератури та поезії. (докладніше про це: Д. Донцов Правда прадідів великих. ПPOBIДНА BЕPСТBА KOЗАЦЬKА У I.KOТЛЯPЕBСЬKOГO) 
Подаю тут побутовий вірш (т. зв. пашквіль) 1575 року !!!!!!, написаний прекрасною СУЧАСНОЮ, абсолютно зрозумілою нам українською літературною мовою, луцьким шляхтичем Яном Жоравницьким:


Хто йдеш мимо, стань годину,
Прочитай сюю новину.
Чи є в Луцьку Білоглова,
Як та пані ключникова?
Хоча й вік подойшлий має,
А розпусти не встидає,
Убираєтся в форботи,
Леч не дбає про чесноти.
Нашо модли їй, офіри?
Аби були каваліри!
Лиш малжонок іде з двора - 
Вне тут молодиков чвора!
З ними учти і беседи -
Не вертайся, мужу, теди!
Ой ти, мужу необачний!
Зроби жоні бенкет смачний:
Змаж ю лоєм з дхлого хорта,
Ачей, зженеш з шкури чорта.
Смаруй кієм над статечность,
Нех забуде про вшетечность.


Дивись також:

Поезія Гетьмана Івана Мазепи «Дума ілі пісня» написана 1698 року.

та Вірш, декламований січовим лицарством Гетьманові Івану Мазепі на Воскресіння Христове 1691 року

.