 |
| набір московської мата харі |
Журналіст УНІАН зустрівся з представником колишніх радянських «штірліців». Двадцять років він відпахав нелегалом на заході на Радянський Союз. Йому б бути зараз «пенсіонером союзного значення», але на своїй батьківщині Україні він вважається рядовим пенсіонером з такою ж пенсією, як і тисяч колишніх офіцерів ЗС СCСР. Про цей скандал у нього є своя думка.
Скажіть, чим пояснити ганебний провал російської розвідувальної мережі в США?
Головне розвідувальне управління СРСР дореформувалося до абсурду. У середовище розвідників, втім, як і у всі частини державного організму, проникли кумівство, блат, корупція! Чи то з економії коштів, чи зі злого наміру — і таке можна припустити — спростилася професійна підготовка. Наприклад, майбутні нелегали для роботи в США готувалися в СРСР… вгадайте, з якого віку?
Ймовірно, зі шкільної лави…
Дітки трьох-чотирьох років відбиралися з дитячих будинків. Траплялося, високоідейна сім`я кадрових чекістів добровільно відмовлялася від свого малюка. У закритому «американському» селищі діти росли, вчилися в школі за американською програмою навчання, головне, жодного слова не чули російською. Їм демонстрували американські фільми, коли підростали, читали американську періодику і новітню художню літературу. Потім наступав період спецнавчання. Через п`ятнадцять-двадцять років скрупульозної підготовки з них виходили більш, ніж стовідсоткові американці. Зрозуміло, система ідеологічного виховання, якщо хочете, зомбування любові і вірності радянській вітчизні, яка замінила сиротам батьків, була побудована на високому науковому рівні.
Чи можна назвати крахом всієї російської шпигунської мережі в США арешт десяти нелегалів?
Звичайно, ні. Помічник федерального прокурора США Майкл Фарбіарц заявив, що проведені арешти — «тільки вершина айсберга». Колишній полковник КДБ Олег Гордієвській в Англії стверджує, що в США ще не арештовані більше сорока сімейних пар агентів Служби зовнішньої розвідки Росії, а також ФСБ, ГРУ і МВС. Це така путінська нео-концепція масового засилання подружжями, щоб на «полі бою» нелегали народжували дітей. Прикриваючись дітьми, відводили від себе підозри.
Для шляхетної мети захисту батьківщини не можна нехтувати засобами, ймовірно, так думає колишній професіонал розвідник Путін?
Облиште! Який він розвідник? Одразу по кількох напрямах була досліджена робота Путіна «на радянську розвідку». Були опитані колишні співробітники ГРУ, а також кілька колишніх розвідників, які працювали в НДР в один час з Путіним. Про «колегу Путіна» ніхто нічого не чув. Виникло цілком обгрунтоване припущення, що Путін був офіцером П`ятого політичного управління КДБ, серед східних німців і в Групі радянських військ вербував інформаторів. П`яте управління — структура в КДБ, яка займалася політичними провокаціями, переслідуванням інакодумців. П`ятірки завжди соромилися розвідники-професіонали. Майже весь негатив КДБ шістдесятих-вісімдесятих років сконцентрований на П`ятому політуправлінні. Ще істотна деталь: для того, що займався розвідкою Путини на недостатньому рівні розуміє і розмовляє німецькою. Це ще помітили на його зустрічах як Президента Росії з керівництвом Німеччини. Підсадка Путіним у державні сфери Росії петербурзьких чекістів, а ми припускаємо, що більшість з його рідної П`ятірки, і призвела, зокрема, до початкового етапу провалу всієї розвідувальної мережі Росії в США.
Російська преса пише, що арештовані розвідники не заподіяли помітної шкоди США, а всі здобуті ними відомості, мовляв, можна було взяти у відкритому доступі в Інтернеті.
Я не думаю, що все так просто, як пише московська преса. Проаналізувавши відкриту інформацію, можна зрозуміти, що дещо все-таки вони дізнавалися. Агенти були заслані в США під глибоким прикриттям у 1990-х роках. Встигли завести дітей. Їм вдалося встановити контакти з американським науковцем, розробником глибокопроникаючих ядерних бомб малої потужності для руйнування бункерів. А також з колишнім високопоставленим представником американської розвідки. Нелегали збирали дуже різну інформацію: про глобальний ринок золота, нещодавно підписаним Обамою договорі з Росією щодо обмеження стратегічних озброєнь, про Афганістан, президентські вибори в США в 2008 році, «таємниці» щодо кандидатів на посади в ЦРУ.
Методи роботи виявлених розвідників вже дуже нагадують голлівудський шпигунський тріллер.
У цьому немає нічого дивного. ФБР виявило, що російські шпигуни використовували класичні методи. Гроші, закопані в землю поряд з наклейкою від пивної пляшки певної марки, випадкове зіткнення з агентом в людному місці в парку або на сходах станції метро з миттєвим обміном ідентичними пластиковими сумками. У шпигунських колах цей старий цирковий фокус називається «браш-пасом».
Науково-технічний прогрес змінив шпигунські прийоми? Що нового Ви відзначили в роботі викритих «горе-розвідників»?
Багато змінилося. Я б сказав, що «молоді» стало простіше і легше працювати. Це розслабляє, але як ми бачимо, може зіграти злий жарт.
З московським керівництвом виходили на зв`язок за новітньою шпигунською технологією. Розміщували в Інтернеті зовні безневинні цифрові знімки із закодованою інформацією. Також використовували спеціальні радіосигнали і комп`ютерну технологію. Послання передавалися через короткохвильові радіопередавачі або шляхом створення бездротових локальних лептопних комп`ютерних мереж у громадському парку. Агент Ганна Чапман приносила лептоп в кафе і передавала дані російському «дипломатові», який проїздив машиною повз кафе, але ніколи в нього не заходив. Чапман також відкрила шпигунський лептоп у книжковому магазині і використовувала приватну мережу Wi-Fi для зв`язку з тим же самим «дипломатом».
Цей шпигунський метод ФБР зареєструвало вперше. Звичайно, про подібні методи ми могли тільки мріяти.
Усе, що ви перерахували, можна назвати позитивом нинішньої російської розвідки. Адже, і КДБ СРСР практикував засилки сімейних пар розвідників.
Різниця між андроповськими і путінськими сімейними парами нелегалів у рівні їх підготовки.
Наприклад?
ФБР скопіювало ряд комп`ютерних дисків при негласному обшуку квартир підозрюваних. Захищені паролями диски містили стенографічну програму, яку використовує Служба зовнішньої розвідки Росії. Програма активовувалася натиском на control-alt-E. Далі слід було вводити 27-значний пароль. За теорією вірогідних збігів букв і цифр, визначити пароль, використовуючи надпотужний комп`ютер Міноборони, могли лише за кілька років. Але напружуватися американцям не довелося. У розвідниці путінського покоління Сінтії Мерфі ФБР провело негласний обшук і здобуло код. Код був записаний Сінтією на папірці.
Навчаючись азам розвідки ще в Радянському Союзі, коли КДБ очолював Юрій Андропов, запам`ятав від викладача таку асоціацію:
— Коли ви відвідуєте туалет, ви ж використаний папірець ніколи не залишаєте для повторного використання?
Погано навченій шпигунці ліньки було щоразу заглядати, наприклад, в телефонний довідник, щоб за завченою схемою наново складати пароль. Ось вона і залишила «забруднений» паролем папірець для повторного використання. Завдяки не знищеному російським агентом паролю ФБР розшифрувало більше сотні повідомлень. Так були встановлені інші підозрювані. За таке злочинне ставлення до роботи, що призвело до провалу шпигунської мережі, розвідка будь-якої країни суворо карає порушника.
Ще одна горе-розвідниця Фоулей провалилася через дамську сентиментальність. У виявленому сейфі зберігала свою фотографію у віці 20 років на негативі, виготовленому на радянській фабриці фотоматеріалів.
Лінь і халатність, звісно, не кращі риси розвідника, але все таки ці помилки не можна назвати системними.
Погане знання мови країни перебування — що може бути гірше в професії розвідника? А провалена група явно була «трієчниками» в школі.
Сусіди чудово знали, що поряд живуть росіяни. Зокрема, сусід російської пари нелегалів Зоттолі і Міллс, сказав: — Я знав, що вони росіяни, тому що вони розмовляли з російським акцентом.
Нелегал Річард Мерфі стверджував, що народився в місті Філадельфія, але, як вже з`ясувалося, є уродженим росіянином і розовляє з явним акцентом. Мерфі і його освячена Путіним дружина Сінтія Мерфі були викриті сусідами. Сінтія сказала, що у неї такий акцент, бо вона родом з Торонто в Канаді, але при цьому не знала великого передмістя Торонто, де живе родичка сусідки. Іншим сусідам подружжя Мерфі казали, що приїхали з інших місць. Не дотримуватися однієї легенди можуть тільки випадкові люди в розвідці.
Потім Сінтія стверджувала, що акцент у неї ірландський. Але її сусід по будинку, все ж таки, був упевнений, що та говорить з російським акцентом.
Сінтію Мерфі, яка прогавила пароль, підклали в ліжко під особистого друга одного з міністрів Обами, із завданням вивідати, чим «дихає» президент США.
Використання розвідниками основного інстинкту для отримання інформації відоме з доісторичних часів. Аморальні методи, сподіваюся, не змінилися з часів вашої трудової діяльності?
Ви маєте рацію, в таких методах важко винайти щось нове. Всі засоби добрі, головне, не спйматися. Коли дізнався деякі подробиці роботи і затримання нелегалки Ганни Чапман, спочатку подумав, чи не з московських валютних повій потрапила вона до путінської школи розвідки. Їй 28 років, дев`ять з них вона в Англії і США. Отже, пташка випурхнула на захід у 19 років. Її не готували в «американському» містечку в центрі Росії з трирічного віку, оскільки селища такого давно не існує. Головним інструментом Чапман був її талант вправно вкладати в ліжко високопоставлених носіїв інформації.
Ганна Чапман в 2005 році була на завданні в Лондоні, працювала на мальтійську компанію. Там вона була «особистим секретарем», тобто коханкою, власника компанії, мальтійського мільярдера Камільєрі. Ліжкова професіоналка Чапман постійно відвідувала розкішні нічні клуби Лондона, де вона зустрічала таких мільярдерів, як Вінсент Чингиз і Філіп Грін, щоб затягти їх у ліжко і витягнути важливу інформацію. А, може, просто — одержати і задоволення, і гроші?
Її фіктивний чоловік-англієць розповів про «зловісного» батька Ганни з КДБ Василя Кущенка. Кажучи просто, донечка потрапила в розвідку за великим блатом. Для шикарного, безбідного життя на заході чекіст-татусь проштовхнув своє чадо, яке має безперечні, оцінені чоловіками на заході, переваги. Це і є путінська система підготовки розвідників.
Вас послухати, так зовнішня розвідка Росії нічим не відрізняється від занепалого районного суду тамбовщини чи рязанщини. Але ж не може такий відповідальний орган бути настільки корумпованим!
Ще як може. Більш того, я б сказав, що елітний, високоосвічений розвідник більше не існує в Росії. На зміну йому приходять примітивні жлоби із зв`язками. ФБР перехопило в 2009 році повідомлення з Росії, в якому нелегалам нагадували: «Вас відправили до США в довгострокове відрядження. Ваша освіта, банківські рахунки, машини, будинки і т.д. — все має використовуватися для виконання головної мети: пошуку і розробки зв`язків у політичних колах США і відправки інформації».
Ось ще один зразок мислення нинішнього керівництва російської розвідки. Для створення ширми навколо агента, той розміщує на сайті «Однокласники» своє фото з текстом про палку любов до Росії. Так зробила одна із заарештованих.
Не може ж розвідник сам себе виказувати!
На цю старозавітну логіку сподівалися, але схибили. Розвідникові справжньому, а не склепаному на путінському конвеєрі, висуватися, взагалі, завжди було протипоказано. Розвідник сидить тихо, як мишка, і виглядає непримітно, як мишка. Колись злодій, щоб відвести від себе підозру, волав: Тримай злодія! На цей злодійський трюк ведуться пенсіонери і пенсіонерки. Але не поліція, тим більше ФБР.
Чи може скандал з викриттям десятьох російських шпигунів загальмувати ініційоване Обамой «перезавантаження» відносин між США і Росією?
Поки що Росія своє амплуа не міняє. Багато американців серйозно замислилися, чи не продовжує Москва водити їх за ніс.
За оцінками джерел, які заслуговують довіри, до 50 відсотків російських чиновників, які працюють на заході, включно із «священнослужителями» РПЦ, а також «дипломатами», «журналістами», співробітниками російських фірм, Аерофлоту, насправді, є російськими шпигунами. Втім, так було і за часів СРСР.
Але зараз російське шпигунство в США кількісно перевищило рівень часів Холодної війни. Представник ФБР заявив, що порівняно з Радянським Союзом росіяни тепер змінили тільки формулювання. У СРСР називали США своїм «головним ворогом», а росіяни називають своєю «головною метою».
Розмовляв Георгій Бурсов
Джерело: КЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар